За сім днів війни в пологовому відділенні у Житомирі народилися 53 українці, більшість з них – це хлопчики.
Оля народила дівчинку 1 березня, і вже декілька разів з немовлям їй доводилося ховатися в укритті. Але жінка каже: дитина спокійна, тому і вона тримається.
«Облаштована кімната (укриття, – ред.), де ми знаходимося. Є стільчики, крісла м'які, зручні, але однаково, коли накладені шви сидіти дуже важко. Інколи треба сидіти 10-15 хвилин, а іноді годину – це дуже великий дискомфорт. Якщо це декілька разів на день, то потім вже і лежати не можеш, і стояти, і ходити. Тим паче якщо накладають шви, то не можна два тижні сидіти. Ліля дуже спокійна», – ділиться Оля.
Весь медичний персонал продовжує працювати. У таких умовах вони не лише надають медичну допомогу, а ще морально підтримують матусь.
В пологовому відділенні кажуть, що пацієнти обов'язково спускаються в укриття при кожному повідомленні про небезпеку.
«Постійно спускаємося в укриття, тому що ми повинні оберігати їх. Медичний персонал частково знаходиться на своєму робочому місці, а частина знаходиться в бомбосховищі. Є такі, хто в укритті народжують. Практично у таких саме умовах, як ми знаходимося у пологовому залі. Умови не такі, що ми можемо зробити на вищому рівні, але людське слово і захист зі сторони персоналу – це я вам гарантую. Вони втомлені, психологічно важко, але я від жодної жінки не чула якийсь переляк, що щось має статися жахливе. Вони захищають своїх дітей, притулилися до грудей, і на це дивитися неймовірно, до сліз», – говорить завідуюча пологового відділення Світлана Данилюк.
Також тут знаходяться жінки з перинатального центру, який зазнав пошкоджень внаслідок авіаудару.
«У нас прозвучала тривога, коли ми були у перинатальному центрі, і Слава Богу, що ми встигли спуститися. Спочатку у всіх була паніка, хтось молився, хтось плакав, хтось вже просто народжував, відходили води, це дуже страшно. Найстрашніше було, коли був другий і третій вибух, тому що під час третього вибуху відкрилися повністю всі двері у підвалі, де ми знаходилися. Було дуже страшно за діток та мам. У нас дуже багато лежало мам, понад 20, я приблизно кажу, з маленькими дітками. Я зараз на 7 місця, чекаю хлопчика і сподіваюся, що все буде добре і буде мир», – розповідає Світлана.
«Дуже важко, коли тільки хочеш засинати, а знову треба спуститися у підвал, а від пережитого є якісь… Не хочеться народжувати у той час, коли не знаєш, що чекає цих діток», – говорить Марина.
У майбутніх матусь мрії однакові – аби діти народилися в мирний час.
Нагадаємо, ввечері 1 березня в результаті обстрілу Житомира загорівся житловий будинок, повибивало вікна у міській лікарні.
Авіаудар зачепив й житомирський перинатальний центр, постраждалих немає – люди перебували в укритті.
