Кожного дня до Житомира приїжджають автобуси з переселенцями. Люди змушені залишити рідні села та міста через російську агресію. Тимчасові притулки створюють у закладах освіти. В них облаштовують спальні місця, видають необхідний одяг, засоби гігієни та годують.
«Мого дому немає, взагалі Бородянки немає, там люди під завалами залишилися. У мене свекруха, їй 95 років, з нею вожусь, дуже важко. Ми тільки приїхали сьогодні, нам поки дали бутерброди, чай, булочки, а на вечір кажуть, що вечеря буде. А так нормально, єдине, що ліжечка маленькі, не влізаємо ногами», - ділиться переселенка з смт Бородянка Галина.
«Приїхали переселенці до нас три дні тому, їх було більше ста осіб. Організовано все було заздалегідь, тому що чекали на них. Організовували завдяки дитячим садочкам, які допомогли привезти ліжечка, які забезпечили постіллю», - розповідає директорка Житомирського міського колегіуму Надія Стойкова.
Їжу для переселенців готують вчителі школи. Продукти передають волонтери та міська рада.
«На вечерю у нас два види супу: молочний з вермішеллю і овочевий. На друге у нас картопля з котлетами і ще салати двох видів», - показує працівниця Житомирського міського колегіуму Ірина.
140 переселенців наразі перебувають у гуртожитку Житомирського професійного ліцею. Сім’ї діляться своїми історіями.
Вже не бояться, і згадують про життя під кулями російських «освободітєлєй» наймолодші.
«Коли ми спали, то за вікном так сильно бомбили», - згадує маленька Вероніка, яка приїхала разом з мамою зі столиці.
Школяр Максим, його мама та молодші брати переїхали зі столиці до села Пісківка.
«Ми думали, що в Києві буде небезпечно, ми не знали, що вони підуть звідти і вийшло так, що ми тут», - каже школяр Максим.
Жінки розповіли, як доводилося днями сиділи у холодному підвалі та як вороги просили їсти у жителів села Пісківка.
«Приходили в Пісківку. Прийшов один хлопець і казав бабусі російською мовою, що хоче пити та їсти, а вона каже: заходь, синок, я тебе зараз напою і накормлю. Викликала з селищної ради когось і його забрали. І три чоловіки ходили з автоматами теж голодні по лісах, вони навіть мітки ставили там», - каже переселенка з села Пісківка Жанна.
Євген та Оля приїхали с села Пісківки разом зі своїм собакою.
«Ми з третього разу змогли виїхати, тому що ніхто не хотів брати з собакою, а сусіди, ми їх попросили і нас взяли. Дякуємо житомирянам, дуже добрі люди. Ми в міську раду прийшли, нас там накормили, напоїли, журналісти з двох європейських країн побачили, що ми не кинули такого великого собаку і почали знімати, він тепер зірка», - говорить переселенець з с. Пісківка Євген.
«До нас кожного дня приїжджає до 200 людей, 130-150 людей, у різні дні по-різному, але вони у нас годуються, ми їм готуємо сніданок, обід, вечерю. Вони можуть помитися, виспатися, взяти що їм необхідно від білизни до іграшок дитячих, а завтра відправляємо далі», - розповідає заступниця директора Житомирського професійного ліцею Ірина Сахневич.
Переселенці залишаються ночувати, а далі майже усі їдуть у напрямку Львова.
За словами заступниці директора професійного ліцею, переселенців пенсійного віку можуть перевозити в геріатричні пансіонати Житомирської області.
Нагадаємо, ввечері 8 березня Сергій Сухомлин інформував, що вимушених переселенців зі Сходу, Харківської та Київської областей розміщують у житомирських школах та дитсадках, та називав номери закладів. Пізніше мер пояснив, чому оприлюднює інформацію про розміщення біженців у школах та дитсадках.
Як повідомляв Житомир.info, 8 березня житомиряни допомогли біженцям з селища Макарів Київської області, автобус яких потрапив під обстріл. Житомирські волонтери збирають медикаменти для лікарень, тероборони та ЗСУ і цілодобово приймають та розподіляють гуманітарну допомогу, формуючи набори для військових і переселенців.
