У Житомирі знову взялися за питання перейменування вулиць, назви яких пов’язані з росією. Перше засідання комісії з топоніміки відбулося 3 жовтня. І поки тривають обговорення між владою та істориками щодо дерусифікації назв вулиць, своїми думками стосовно цього діляться житомиряни.
«Безперечно, а як же? Тiльки так і то негайно! І пам’ятники, і вулиці - усе російське треба знищити до сьомого покоління. Парк Гагаріна у першу чергу поміняти на Шодуара, а Чехова і ті всі Лермонтовські, Пушкінські, ідеш, і щось намулює, то треба їх прибрати всі», - відповідає Віктор.
«У нас нічого руснявського не повинно бути зовсім. Пам’ятник Пушкіна мені муляє око, якщо чесно. Хай краще наших поставлять - Франка, Котляревського», - говорить Вікторія.
«Коли росіяни приходять, вони перше що роблять? Перейменовують вулиці. Тобто, для них це важливо. Чому для нас це має бути неважливо? Звичайно, потрібно перейменовувати. У нас дуже багато своїх видатних людей, яких ми повинні знати і шанувати», - каже Наталія.
«Потрібно забути вже оцю росію, все що з нею пов’язано. Погані думки навіює. У нас є свої герої, свої письменники видатні», - ділиться Владислав.
«Це 100%, навіть не обговорюється. Тому, що ми українці, ми боремося за свою волю, за свою свободу і поки російський народ неадекватний і він цього не розуміє, ці назви нам не треба», - зауважує Зоя.
«Мене з дитинства дивувало, як це так - я живу в Україні, а вулиця якогось там Пушкіна. Чому не Шевченка, не Лесі Українки, у нас є купа діячів і під тлом російських поетів ми не помічаємо наше, що набагато краще, зазвичай, виявляється», - коментує Ганна.
«Ми не маємо себе асоціювати з цими діячами і взагалі, окрім вулиць, в Житомирі потрібно знести пам’ятник Пушкіна. Поставити, наприклад, пам’ятник 95-й бригаді, або пам’ятник Лесі Українки, яка є нашою землячкою і пов’язана з Житомиром, а у нас немає її пам’ятника, але є пам’ятник Пушкіна, який має дуже помірне відношення до Житомира», - додає Анна.
«Хочу додати, чому у нас є вулиці Пушкіна, Лермонтова, якщо у нас немає вулиць Стуса, Петлюри і так далі. Нам потрібно розширювати вулиці з іменами наших видатних діячів, співаків, вони набагато більше заслужили цього, ніж Лермонтов або Пушкін, які навіть не знали місто Житомир, при тому, що засуджують українську культуру. Тому, краще перейменувати», - розмірковує Дар’я.
«У нас є свої герої, своя історія. Особливо житомиряни, ті, які жили у нас, працювали, імена їхні повинні бути на вулицях. Треба вже навчитися жити своєю історією, знати свою історію, свою культуру, любити свою культуру, свою літературу. По-іншому ніяк. Ця війна, як лакмусовий папір, вона визначить хто є хто. Україна має бути Україною, а не придатком. Назви усі мають бути українські, мова має бути українська і ми переможемо!», - підсумовує Людмила.
Нагадаємо, у Житомирі 3 жовтня міська комісія з топоніміки розглянула звернення житомирян щодо перейменування одинадцяти вулиць, парку Гагаріна та зміни назв вулиць відповідно до вимог сучасного правопису. Перейменувати містяни пропонують вулиці Кибальчича, Пушкінську, Ціолковського, Вітрука, Льва Толстого, Гагаріна, Лермонтовську, Чехова, Східну, Хлібну та Новий Бульвар.
