Діти війни читають вірші про війну. Мистецький волонтерський десант «Відсіч» зібрав на сцені у Звягелі творчу молодь міста. Це не просто виступ на сцені, а спосіб вивільнити свої емоції, говорять організатори проєкту.
«Головна мета – це донести те, що відбувається із дітьми, що вони пройшли, вони дуже швидко подорослішали. І вони хочуть розповісти про себе шляхом таких перформансів, виступів і мабуть, відкрити свою душу глядачам, тому що не завжди вдома вони це можуть зробити, адже хочуть підтримувати своїх батьків», - говорить голова Волонтерського штабу Житомира Галина Чибуровська.
Вірші, які лунали зі сцени, написані дітьми Житомирщини. Всі вони про сьогодення, а саме про біль, яку принесла війна та про віру у наших захисників. Під час підготовки до виступу з дітьми працював психолог. Мистецтво допомагає акторам та глядачам.
«У цій виставі беруть участь саме переселенці, які нещодавно переїхали до нашого міста з Маріуполя, Луганську, Донецьку. Діти, які все це пережили, вони на власні очі бачили страхіття цієї війни. Наскільки на емоціях воно все передається», - говорить директор Палацу культури імені Лесі Українки м. Звягель Ірина Антипчук.
«Коли діти це виговорюють їм стає легше. У нас був випадок, коли дівчинка реально боялася автомату і вона читала вірш з такими рядками: навіть тато з кулеметом не лякає вже її. Для неї автомат - це було зло і тато з автоматом. Цей проєкт важливий для дітей, бо це психологічна розгрузка. З нами працюють психологи. Скажу одне: не дивлячись на тяжку драматургію, тяжкі вірші, тяжкі думки, фінал цього всього говорить про те, що ми не переможні», - каже заслужений артист України Петро Авраменко
Те, що мистецтво лікує, а проєкт «Відсіч» дійсно допоміг говорять й самі юні актори.
«Коли читала свої вірші і співала, я згадувала всіх військових, які загинули. Я робила це для них. Мені було так легше, бо знаю, що вони мене там чують і думаю для них це було б приємно. Тут я всі свої емоції віддала глядачу і ніби камінь з душі спав», - ділиться Марія.
«З перших днів війни мені було складно, я багато боявся і більш не хотів виходити з хати. Зараз вже якось простіше», - сказав Ярослав.
Проєкт здійснюється за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та програми «Громадськість за демократизацію»
