Зверху знак славетної 95-ки (ред.95-ї бригади), трохи нижче - повітряно-десантних військ із написом «Завжди перші». По інший бік - білий голуб, що здіймається над полум’ям та кривавим слідом.
«Я хотів передати ціну перемоги, ціну бою, ціну війни, в результаті якої загинули хлопці. Тому кров тече, навіть незважаючи на те, що є напис, кров тече по всьому», - розповідає скульптор Іван Халус.
Над створенням дерев'яної скульптури воїн-десантник Іван Халус працював кілька днів просто неба, у житомирському парку.
«Десь приблизно 18 годин вийшло, але з них різьба бензопилою зайняла 8 годин. Найбільше зайняло нанесення написів», - коментує Іван Халус.
На звороті скульптури воїн-митець викарбував позивні та прізвища полеглих захисників, котрі служили у 95-й бригаді.
«Я відправив у рідну бригаду, яку випала честь захищати терена нашої Батьківщини, голосове повідомлення до хлопців. Я запропонував зробити не тільки напис Хотина - мого командира, в бригаді якого я служив та воював, а і іншим хлопцям дати змогу розмістити на даній стеллі або прізвища, або позивні своїх побратимів, які загинули на цій війні. Я не знаю з якого це батальйону, це розвідка. Далі іде по бригадах, по батальйонах. Деякі хлопці попросили внести назви населених пунктів, де воювали і загинули їхні побратими - Мар'їнка, Довгеньке, Солигівка, Долина», - каже воїн-десантник.
Окрім створення самої скульптури, Іван Халус збирав до благодійної скриньки кошти на потреби житомирських десантників. Після нетривалого підрахунку, чоловік озвучує суму 5 тис. 209 грн 75 коп. і ділиться на що вона піде.
«Я планував на дрона, але коштів на це не вистачить. Тому, можливо, закуплю одну аптечку зі знеболювальними, яких у нас не було на передовій і до них інші медикаменти», - розмірковує скульптор Іван Халус.
За кілька місяців Іван Халус знову приїде до Житомира, аби нанести завершальне покриття на скульптуру. І до того часу, сподівається що для пам’ятної скульптури знайдуть достойне місце розташування.
«Через три - чотири місяці після того, як ця робота трохи підсохне на сонці, під природними умовами, тоді я її вже повністю закрию. Я би хотів, щоб дана статуя не в закритому місці, не в частині. Я б хотів, щоб вона була вільна для доступу, щоб будь-який військовий міг підійти, подивитися і вшанувати пам’ять загиблого воїна», - ділиться воїн-десантник Іван Халус.
Нагадаємо, скульптуру з трьохсотлітнього дуба в пам’ять про побратимів із 95-ї бригади десантник почав робити у житомирському парку 3 травня.
Як тренуються українські десантники - дивіться тут.
Як повідомляв Житомир.info, житомирська 95-а бригада першою отримала лист-подяку, власноруч написану президентом.
