Без демобілізації, з обмеженнями для ухилянтів і мотивацією для контрактників — аналіз фінальної редакції. 11 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про мобілізацію та порядок проходження військової служби. Перед тим парламентарі в майже порожній залі до першої сорок ночі «розглянули» понад чотири тисячі правок. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки врахував лише 31 від групи нардепів зі «Слуги народу». Рекомендовані правки були переважно технічними. Окрім однієї, на якій наполягало військове керівництво. Воно порекомендувало вилучити із законопроєкту норму про право на демобілізацію після 36 місяців безперервної служби за рішенням Ставки (у першому читанні) чи згідно з указом президента (як пропонували до другого).
Усі ці комітетські правки Рада ухвалила дуже швидко і без обговорень.
Про це повідомляє інтернет-видання «Лівий берег».
«Також у законі залишили консульські обмеження для українців за кордоном, котрі відмовилися ставати на військовий облік; заборону керувати транспортними засобами для осіб, що ухиляються від мобілізації; право, а не обов'язок оновити дані через електронний кабінет для призовника. Правда, передбачили деякі мотиваційні виплати за знищену техніку й пільги на кредитування тим, хто під час воєнного стану вперше підпише контракт. Розповідаємо про всі важливі норми закону, який депутати маринували понад п'ять місяців», - йдеться в матеріалі інтернет-видання.
Без демобілізації та ротацій
Увечері 9 квітня Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки отримав листа головкома ЗСУ Олександра Сирського до міністра оборони, звернення самого Рустема Умєрова до Кабміну й витяг з протоколу засідання уряду щодо вилучення з документа норм про демобілізацію та ротації.
Військове командування хотіло, щоб депутати виключили норми про право демобілізації через 36 місяців безперервної служби та про обов'язок робити ротацію військовослужбовців, аби вони перебували на нулі не довше ніж шість місяців з подальшим відведенням не менше ніж на два місяці.
Урешті, 13 членів комітету врахували ці побажання. П’ятеро представників опозиційних сил утрималися. У прикінцеві положення закону дописали доручення Кабміну розробити й внести на розгляд Ради окремий законопроєкт «щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення та медико-соціальної реабілітації».
Грошову мотивацію передбачили, але не для всіх військових
Також у фінальній версії скасували попередньо схвалені комітетом мотиваційні норми. Депутати фракцій «Голос» (Роман Костенко, Соломія Бобровська) та «Європейська солідарність» (Ірина Фріз) наполягали на таких виплатах:
— одноразова доплата в розмірі 70 тис. грн військовослужбовцям, які перебувають на нулі, — цю норму виключили, однак після голосування за закон парламент схвалив постанову, якою вказав Кабмінові на необхідність підвищити виплати військовим;
— щомісячна винагорода за особливості проходження служби в розмірі 10 тис. грн.
Водночас у мотиваційному пакеті передбачили:
— можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з МОУ;
— додаткову відпустку й винагороду за знищення або захоплення озброєння й техніки противника. Її розмір встановлять на рівні закону й урядових підзаконних актів. Плюс додаткові 15 днів відпустки на рік;
— час перебування у відпустках для догляду за дитиною відтепер зараховують до строку вислуги у військовому званні;
— щорічну основну відпустку, яку надають частинами впродовж календарного року, основна безперервна частина має становити не менш ніж 15 календарних днів;
— право на одноразову компенсацію 50 % від першого внеску за іпотечним кредитом і додатково 100 тис. грн після першого року військової служби за першим контрактом під час воєнного стану. І ще 100 тис. грн — після другого року;
— військовослужбовцям, їхнім дружинам/чоловікам не нараховуватимуть відсотків за користування кредитом, штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань перед банками й іншими організаціями. Винятки становитимуть кредити на автомобілі й нерухомість;
— право впродовж трьох місяців з дати укладення першого контракту отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис. грн;
— врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
— можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, якщо потрібне тривале лікування за кордоном; на підставі довідки ВЛК збережуть грошове й матеріальне забезпечення;
— додаткову відпустку на 90 календарних днів без поділу на частини (за бажанням) після звільнення з полону зі збереженням грошового забезпечення;
— для психологів і медиків, які підпишуть контракт, строк служби — 1 рік;
— одноразову грошову допомогу в разі загибелі військовослужбовця — 15 мільйонів.
Зниження призовного віку, упровадження базової військової служби й нові обов'язки
У законі ще раз зафіксували скасування строкової служби. Відтепер усі звільнені строковики переходять у мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил. Також ще раз згадують, що призовний вік зменшили з 27 до 25 років. Варто нагадати, що з травня 2024 року набуде чинності закон, яким скасували категорію обмежено придатних. Визнані ними повинні повторно пройти ВЛК до 4 лютого 2025 року.
Водночас закон запроваджує:
— базову загальновійськову підготовку з 1 вересня 2025 року. Ті, хто не пройшов її, зроблять це після мобілізації;
— базову військову службу за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базової загальновійськової підготовки. Тобто з 18 до 24 років чоловік обиратиме час проходження базової військової служби. Під час воєнного стану строк служби становитиме три місяці, у мирний час — п'ять місяців. Проходження базової військової служби передбачає отримання військової облікової спеціальності й перехід зі статусу призовника у статус військовозобов'язаного з подальшою можливістю бути мобілізованим під час дії воєнного стану.
Протягом підготовки після мобілізації рекрута можна залучати тільки для неї, аби визначити його фізичну спроможність, фактичну придатність. Це захисний механізм, що не дозволить відправити на фронт непідготовлених осіб. Якщо рекрут не проходить етап підготовки, його можна буде звільнити без додаткових витрат для держави.
Нові обов’язки військовозобовʼязаних громадян:
— пройти медогляд під час мобілізації;
— оновити протягом 60 днів після набуття чинності закону свої дані в ЦНАП, ТЦК СП або через електронний кабінет. Важливо, що до другого читання депутати уточнили: мати електронний кабінет — це право, а не обов’язок. Кабінет пропонують зробити на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг»;
— під час дії воєнного стану завжди мати при собі військово-обліковий документ (ВОД).
Електронних повісток не буде — комітет відхилив цю статтю.
На державну службу зможуть прийняти, тільки якщо кандидат пройшов базову військову службу або військову службу (крім непридатних до військової служби).
До Нацполіції та прокуратури відбиратимуть лише тих, хто пройшов базову загальновійськову підготовку або військову службу.
Закон дозволить проходити військову службу за призовом засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням. Крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки.
А громадяни, які самостійно прибудуть у ТЦК/СП з відношенням від конкретних військових частин, зможуть служити саме в них після навчання.
Обмеження для ухилянтів
До другого читання залишити, по суті, лише одне обмеження для ухилянтів — заборону керувати транспортними засобами, проте лише за рішенням суду. Фактично ця норма не мотивуватиме осіб, що ухиляються.
Обмеження на керування ТЗ не можуть застосувати:
— якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
— якщо особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи на її утриманні перебуває особа з інвалідністю I, II груп або дитина з інвалідністю.
У першій редакції законопроєкту, нагадаємо, були норми про автоматичне внесення до Єдиного реєстру боржників, блокування банківських карток і неможливість купівлі/продажу, оформлення майна за неявку до ТЦК.
Додатково варто нагадати, що в першому читанні Рада ухвалила ще один проєкт — про збільшення штрафів за:
— порушення військового обліку — 3400–5100 грн;
— порушення іншого військового законодавства — 5100–8500 грн;
— повторне порушення в особливий період — 17000-25500 грн.
Знову ж таки, не ті розміри штрафів, щоб мотивувати.
Хто має право на відстрочку?
— жінки й чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Але крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів понад три місяці;
— жінки й чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, відбуває покарання в місцях позбавлення волі. А також якщо особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду;
— жінки й чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Чи дитину, хвору на тяжкі хвороби. І якщо дитина — повнолітня особа з інвалідністю I чи II груп;
— усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;
— опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота чи позбавлена батьківського піклування віком до 18 років;
— опікуни особи, визнаної судом недієздатною;
— жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу.
Відстрочки — чиновникам, депутатам і суддям
У фінальній редакції закону передбачили відстрочки таким категоріям:
— керівникам міністерств і їхнім заступникам, державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
— народним депутатам України та АРК;
— суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівнику Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику та дисциплінарним інспекторам ВРП;
— уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;
— голові й іншим членам Рахункової палати;
— працівникам органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України;
— дипломатичним службовцям Міністерства закордонних справ України, які займають дипломатичні посади;
— а також особам, які мають дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, та експертам установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
— державним службовцям, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів;
— державним службовцям, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, упровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
Що з групами інвалідності?
Особи з інвалідністю всіх трьох груп будуть звільнені від військової служби.
Проте особи, чию інвалідність II та III груп (крім військовослужбовців) установили після 24 лютого 2022 року, проходитимуть переогляд. Це стосуватиметься чоловіків віком від 25 до 55 років, окрім тих, кому вперше встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп.
Обмежено придатні теж мають пройти перевірку. Їх визнають або придатними, або непридатними.
Мобілізувати не будуть:
— тих, хто має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ груп;
— тих, хто має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, установленою внаслідок відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів чи онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності в такої особи неповнолітньої дитини (дітей). Важливо, що в першому читанні згадки про таких дружин чи чоловіків з інвалідністю III групи не було;
— тих, хто має одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ груп або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ груп за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та, відповідно до закону, зобов'язані утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, відбувають покарання у вигляді позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
— членів сім’ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або ІІ груп, зайнятих постійним доглядом за нею (не більше одного і якщо відсутні члени сім’ї першого ступеня споріднення або не можуть доглядати, бо самі потребують догляду).
Звільнитися зі служби зможуть
— Ті, хто був у полоні (недобровільно);
— кому встановлено інвалідність;
— призначені (обрані) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора ВРП;
— обрані народним депутатом України, АРК, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу;
— генерали за рішенням військового керівництва;
— особи, у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
За сімейними обставинами можуть звільнитися:
— військовослужбовці-жінки у зв’язку з вагітністю;
— військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною;
— дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
— якщо на утриманні військовослужбовця перебуває троє та більше дітей віком до 18 років, крім осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів;
— військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, відбуває покарання в місцях позбавлення волі. А також якщо особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду;
— військовослужбовці-усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота чи позбавлена батьківського піклування віком до 18 років;
— військовослужбовець, який утримує повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ груп;
— військовослужбовець, який виховує дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, з тяжкими вродженими вадами розвитку, рідкісними орфанними захворюваннями, онкологічними, онкогематологічними, дитячим церебральним паралічем, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня;
— для постійного догляду за дружиною (чоловіком) з інвалідністю І чи ІІ груп. Та ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу;
— для постійного догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), що є особою з інвалідністю І чи ІІ груп за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення;
— для опіки над особою, визнаною судом недієздатною за умови, що за такою особою не здійснюється піклування іншими особами;
— якщо близькі родичі військового (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час АТО чи стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
— якщо близьким родичам військового присвоєно звання «Герой України».
Бронювання для чиновників, силовиків і помічників нардепів
Депутати залишили бронювання для всіх силовиків, правоохоронців, БЕБ і ДБР.
Бронювати будуть військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу:
— на критично важливих підприємствах;
— в органах державної влади (категорії А — 100 %, Б, В — 50 %), інших державних органах;
— Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури;
— Бюро економічної безпеки України;
— Державній службі України з надзвичайних ситуацій;
— Державній кримінально-виконавчій службі України;
— Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя й органах досудового розслідування;
— патронатних службах органів державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
Також кожен народний депутат може забронювати двох своїх помічників.
Порядок, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги визначатимуть цим законом й актами КМУ.
Варто нагадати, що під час підготовки проєкту до другого читання в комітеті пропонували бронювати військовозобов’язаних з певним рівнем зарплатні — від 35 тис. грн на місяць чи за умови щомісячної сплати 20 тис. грн військового збору.
Однак ці пропозиції відхилили навіть без обговорень.
Хоч як повідомляли джерела LB.ua у КМУ, Мінекономіки працює над окремими правками до підзаконних актів. Аби «рішення було комплексним, з урахуванням важливості окремих підприємств, що визначить Мінстратегпром. А не лише з прив’язкою до зарплат і податків», — наголосили співрозмовники з оточення прем’єра Дениса Шмигаля.
Консульські обмеження
Обговорюючи проєкт до другого читання, члени комітету вирішили зняти консульські обмеження для українців за кордоном. Однак згодом повернулися до цього розділу і включили такі норми:
— консульські дії за кордоном для чоловіків віком 18–60 років без оновлених даних у ТЦК будуть неможливі, що може створити ризики для частини громадян — вони залишаться без документів, зокрема й діти;
— перебуваючи за кордоном, такі чоловіки повинні оновити дані протягом 60 днів — повідомити на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, зазначені на сайті ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Або добровільно через електронний кабінет;
— перетин кордону буде можливий тільки з військовим квитком.
Науковців й аспірантів не мобілізуватимуть
До другого читання парламентарі вирішили не ділити аспірантів на бюджетників і контрактників. Про це LB.ua вже докладно писав.
Отже, усі аспіранти, включно з контрактниками, зможуть отримати відстрочку. Проте МОН перевірятиме їхнє навчання: запровадить обов’язкові проміжні екзамени й посилить вимоги іспиту для вступу до аспірантури, аби прибрати можливість ухилитися від мобілізації.
Також призову не підлягатимуть:
— студенти денної або дуальної форми навчання, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий;
— докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури;
— наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Військо-транспортний обов'язок. Єдиний автомобіль у громадян чіпати не будуть
— КМУ визначатиме відсоток вилучення ТЗ на військові потреби за кожним підприємством по галузях. Якщо техніка вже на обліку в ТЦК, то вона не може пересуватися між областями (окрім суміжних після окремого повідомлення ТЦК до 30 днів);
— заборонено передавати цю техніку в заставу, продавати чи вчиняти інші дії;
— для громадян — якщо у власності є більш ніж один транспортний засіб, інші можуть передати на потреби ЗСУ під час дії воєнного стану;
Підлягають мобілізації тільки за бажанням
— Особи з інвалідністю (на військову службу за контрактом);
— особи, звільнені з полону;
— особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.
Жінки підлягають взяттю на військовий облік, якщо придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Їх можуть призвати на військову службу під час воєнного стану тільки в добровільному порядку.
Коли запрацює закон?
Закон набуде чинності через місяць після того, як його підпише президент.
Автор: Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
Нагадаємо, Верховна рада на пленарному засіданні 11 квітня 2024 року проголосувала в цілому за урядовий законопроєкт про мобілізацію.
Як повідомляв Житомир.info, 27 березня 2024 року у Міністерстві оборони роз’яснювали ключові положення законопроєкту №10449 про мобілізацію та військову підготовку. Верховна рада 7 лютого 2024 року підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію: «за» проголосували 243 народні депутати.
