До Житомира на щиті повернувся 40-річний військовий Ярослав Томко, який загинув у січні 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині.
Про це 30 березня повідомила Житомирська міська рада.
На щиті повернувся Герой...
Томко Ярослав Петрович (30.01.1986 – 31.01.2026рр.)
Ярослав народився та виріс у Житомирі. Із дитинства був щирим, добрим і відкритим до людей. Навчався у ЗОШ №16 міста Житомира ( нині-ліцей№16), де здобув повагу вчителів та однокласників. Після школи продовжив освіту в Будівельному технікумі, а згодом у Київському національному університеті будівництва і архітектури, де отримав фах інженера-будівельника. У своїй справі був справжнім професіоналом.
Його називали людиною із «золотими руками», адже він умів майже все: від найскладніших будівельних робіт до тонких операцій з комп'ютерною технікою, електронікою.
Ярослав Петрович був працьовитим, відповідальним і завжди готовим допомогти іншим. Його цінували колеги та друзі.
У юності Ярослав захоплювався футболом, грав на гітарі, любив шахи. Його цікавили техніка – те, що стало частиною його життя і професії. Для рідних він був цілим всесвітом – надійною опорою, турботливим сином, близькою і дорогою людиною.
У час, коли Україна потребувала захисту, Ярослав без вагань став на захист Батьківщини. Мужній Воїн із позивним «Шелбі», він чесно і віддано виконував свій обов’язок, виявляючи силу духу, витримку та справжній героїзм. Він був взірцем людяності, честі, щирості і великої сили волі. Його життя – це приклад гідності та любові до рідної землі.
31 січня 2026 року в районі населеного пункту Олексіївка на Дніпропетровщині Ярослав Петрович героїчно загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.
Лише через два місяці Герой на щиті повернувся до рідного Житомира...
Нагадаємо, 26 березня у Житомирі попрощалися з 50-річним військовим Валерієм Котвицьким, який добровільно став на захист України у квітні 2025 року і загинув у березні 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Як повідомляв Житомир.info, 24 березня 2026 року до Житомира на щиті повернулися захисники – 45-річний Михайло Сищук та 31-річний Артур Симон. Михайло загинув у лютому 2026 року під час виконання бойового завдання, Артур – у листопаді 2024 року на Донеччині.
