Верховна рада 8 травня 2024 року 279 голосами «за» підтримала у другому читанні законопроєкт №11079-1 про добровільну мобілізацію в'язнів.
Про це повідомила одна з ініціаторок законопроєкту, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
«Законопроєкт відкриває можливість певним категоріям ув'язнених, які виявили бажання стати на захист своєї держави, долучитись до Сил оборони. Цей законопроєкт став ініціативою наших військових з Міністерством оборони України та Генеральним штабом ЗСУ за підтримки Міністерства юстиції України, а я спільно з групою народних депутатів виступила співавтором законопроєкту. Звісно, очікувано, що така ініціатива викликала бурхливу реакцію в суспільстві і багато пересторог», - зазначає народна депутатка.
Ключові аспекти законопроєкту про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та інших законів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі у обороні країни, захисті її незалежності та територіальній цілісності, який був зареєстрований у Верховній раді 28 березня 2024 року:
мобілізація в'язнів, а точніше реалізація щодо таких категорій громадян механізму УДЗ тільки за рішенням суду;
тільки добровільність такого рішення самим ув'язненим;
згода від командира військової частини;
відповідність психічного стану та стану здоров'я ув'язненого вимогам служби в ЗСУ (проходження попереднього медичного огляду у в’язниці, а далі проходження ВЛК);
більше як три роки терміну перебування у в'язниці до закінчення визначеного покарання;
така категорія мобілізованих буде проходити службу в спеціальних підрозділах. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють.
Не можуть бути мобілізовані ув'язнені за злочини:
проти основ національної безпеки України;
умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;
сексуальне насильство;
судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156/1, 258-258/6, частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України, якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку.
ті, хто посягав на життя правоохоронців;
ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення;
ті, хто займав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їх заступники та помічники тощо).
«Вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна тільки консолідуючи всі сили. Цей законопроєкт про нашу боротьбу і збереження української державності», - наголошує Олена Шуляк.
Зауважимо, що всі шість нардепів-мажоритарників від Житомирської області проголосували за законопроєкт в цілому, жодного голосу «за» не дали лише одна фракція – «Європейська Солідарність».
Інформацію про прийнятий закон також оприлюднила пресслужба Верховної ради.
Кримінальний кодекс України (КК) доповнюється новими статтями 81-1 та 336-2, які передбачають: умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби (стаття 81-1 КК), кримінальну відповідальність за ухилення від прийняття на військову службу за контрактом (стаття 336-2).
Відповідно до положень нової статті 81-1 КК не зможуть мобілізуватися засуджені за:
злочини проти національної безпеки України;
вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством;
особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення;
за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 152 - 156-1 КК);
тероризм (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 258 - 258-6 КК);
ДТП зі смертельним наслідком вчинене під впливом наркотиків чи алкоголю;
посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 КК);
також умовно - дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за статтею 81-1 КК не застосовуватиметься до засуджених службових осіб, які займали особливо відповідальне становище;
рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може ухвалити суд, якщо засуджений побажав проходити службу та відповідає вимогам, визначеним законодавством;
ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку звільнено умовно-достроково від відбування покарання, передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років;
змінами в Кримінально-виконавчий кодекс України врегульовується ПОРЯДОК умовно - дострокового звільнення від відбування покарання осіб для проходження ними військової служби за контрактом, а також порядок взяття засуджених на військовий облік призовників, військовозобов’язаних, проходження ними ВЛК;
служитимуть особи, умовно-достроково звільнені від відбування покарання, виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Як повідомляв Житомир.info, Верховна рада на пленарному засіданні 11 квітня 2024 року проголосувала в цілому за урядовий законопроєкт про мобілізацію, з якого виключили положення про демобілізацію, залишили деякі обмеження для ухилянтів і збільшили мотивацію для контрактників. Член Комітету національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Копитін назвав український закон про мобілізацію один із найліберальніших стосовно відстрочок. Закон про мобілізацію вступить в дію з 18 травня 2024 року.
