Вікторія Шевчук із Житомира народилась з вродженою катарактою, а згодом майже повністю втратила зір. Попри всі труднощі жінка веде активний спосіб життя: підйом на Говерлу, літання з парашутом, їзда верхи на коні, велопробіг, плавання з дельфінами та багато іншого – все це здійснила Вікторія.
«Перше, що я зробила, коли втратила зір, це захистила магістерську, а друге, одразу після захисту купила квитки (ред. у Карпати) та піднялася на Говерлу. Це було цікаво, мене супроводжував хлопець, який теж погано бачив. У нас була ситуація, що треба було взяти з собою гумові чоботи, ми вийшли з машини та розпочався дощ. Думаю, якщо є гумові чоботи, то треба їх одягнути. Одягаю і він каже: «Опа, а у мене такі самі, напевно, ми будемо йти разом». Все запам'яталося. Кожна моя екстремальна «штука» мені подобається», – ділиться керівник підрозділу ВГО людей з інвалідністю по зору «ГУД» Вікторія Шевчук.
Вікторія очолює житомирський відокремлений підрозділ Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії». Також працює гідом в київському музеї в темряві «Третя після опівночі».
«Це простір, у якому є п'ять кімнат, але вони в абсолютній темряві. Коли ви потрапляєте туди, то є відчуття ніби потрапили на вулицю, або на природу, або у квартиру чи під'їзд. Ця прогулянка триває півтори години, в темряві не видно навіть власної руки. Це зроблено для того, щоб люди дізналися, як живуть незрячі, та перевірили свої відчуття, тому що якщо зір не працює, то працюють інші органи чуття», – розповідає Вікторія Шевчук.
У 2020 році Вікторія разом з журналістами Житомир.info перевіряла чи є Житомир доступним для людей з порушенням зору. Через чотири роки ми запитали в неї, чи стало місто комфортнішим для життя з того часу.
«На Київській як були ті дірки, в яких в мене застрягала тростина, на жаль, за чотири роки це так і не змінилось. Кількість півсфер, на жаль, тільки збільшилася. Але тактильна плитка потихеньку з'являється частіше, люди стали більше допомагати. Наприклад, таблички зі шрифтом Брайля в ЦНАПі, «Прозорому офісі». Там вони закріплені на рівні, як пояснили, біля ручки, щоб я змогла знайти. Але питання: як я її маю читати? Якщо вона на рівні ручки, а для читання Брайля треба поставити палець, вести по тексту, то мені або треба стати на коліна, щоб читати, або вивертати руку. Про будь-що, що ви робите для людей з порушенням зору, обов'язково треба запитувати у людини, яка в цьому розбирається. Не просто у незрячої, а яка розуміється у нормах ДБН і пояснить, чи це правильно, доступно», – каже Вікторія.
Жінка ділиться, що має багато мрій та одна з них – політ на повітряній кулі. Каже, що найголовніше йти до своєї мети, не зважаючи на жодні перепони.
«Моя мрія – це політ на повітряній кулі. Є ще багато мрій, про які я не розповідаю. Гарно там, прикольно, незвичайно, ці відчуття ти ніде не отримаєш, окрім як просто політати там в небі. Якась легкість, неймовірні відчуття. Треба не стояти на місці. Порушення зору – це проблема, але не така суттєва, як здається. Якщо є поруч люди, які допоможуть, то в тебе все вийде. Якщо у вас є якась мрія, ціль, обов'язково йдіть до неї, чи це робота, навчання, чи подорожі та екстремальні «штуки», – розповідає Вікторія.
Нагадаємо, у квітні 2024 року при виконавчому комітеті Житомирської міської ради створили Раду безбар’єрності, на першому засіданні у червні говорили про те, що безбар’єрність – це не лише про пандуси та підйомники, а про розвиток людино-орієнтовного простору.
Як повідомляв Житомир.info, у Житомир є спеціальна школа №1 – єдина в області, де навчаються діти з порушеннями зору, станом на кінець 2021 року тут здобували освіту 97 учнів з усієї області.
