14 лютого вважають найромантичнішим днем у році, закохані пари нагадують одне одному про свої почуття, обмінюються подарунками та проводять час разом.
У День cвятого Валентина житомиряни поділилися своїми історіями кохання.
«25 років цього року буде, уявляєте. Це перше моє кохання. Перше враження – високий, гарний хлопець», – ділиться Світлана.
«Я був молодий, недосвідчений і нерозумний, і повівся на її жіночі чари. Я захоплююся її вмінням показувати, що ніби я – голова сім’ї, а вона – шия і головою крутить», – додає Михайло.
«Після закінчення школи я пішов працювати старшим піонервожатим, моя дружина була у 8 класі, й так ми познайомилися. Потім пішов в армію, вона мене чекала. Прийшов з армії, поїхали вчитися у Вінницю, а потім одружилися. Вже понад 40 років разом», – розповідає свою історію Павло.
«Я, напевно, покохала його, тому що в нього добрий, м’який характер. У мене тато був такий, напевно, через це. Розумний він – це теж найголовніше. У молодості він гарно співав і грав на гітарі», – пригадує Галина.
«Ми познайомилися в коледжі. Вчилися у різних групах, але нас об’єднали, бо малі групі, так і познайомилися. Третій рік йде зараз. Сподобався за гумор, відношення одне до одного», – ділиться Аня.
«Прийшов на нове місце роботи, там через стінку познайомився з нею у кав’ярні. Буквально через 2-3 тижні з’їхалися разом жити до квартири. (ред. за що ви подобаєтеся одне одному?) за щирість, відвертість і за взаємне кохання», – каже Олександр.
«Я його просто люблю», – додає Валентина.
Нерідко пари обирають зробити із Дня закоханих ще одне особливе для них свято – весілля.
Сьогодні у житомирському палаці одружень обручками обмінялися Аліна та Іван. Молодята діляться, їхня історія кохання почалася три роки тому.
«Ми навчалися в коледжі. Потім я поїхав за кордон, був там дуже багато часу, потім повернувся і так вийшло, що почалася війна. Шукав роботу і потрапив на роботу, де працює Аліна. Її зустрів, думаю, треба запросити на каву, бо це, мабуть, доля. Я ще з коледжу її примітив», – говорить наречений Іван Журавський.
«Я його не знала (ред. в коледжі), але він мені писав любовні коментарі, я його ігнорувала. Була в шоковому стані (ред. після першого побачення), одразу закохалася. Подумала, що точно піду на друге побачення», – каже наречена Аліна Журавська.
За словами наречених, для реєстрації шлюбу обрали цю дату, бо вона символічна.
«Це дуже символічна дата, і я впевнена, що мій чоловік точно не забуде дату нашої річниці», – говорить наречена.
Катерина та Дмитро також сьогодні сказали одне одному «так». Він покохав її за посмішку, а їй сподобався його характер.
«Ми познайомилися в інтернеті, таке буває. Ми поспілкувалися місяць, я приїхала до Дмитра і там ми вже вирішили, що хочемо з’їхатися, хочемо родину, дуже сподобалися одне одному. І через ще один місяць ми вже з’їхалися. Він дуже гарний, турботливий, дбає про мене, тобто це золото», – ділиться наречена Катерина Симоненко.
«Я покохав свою наречену за її посмішку і суворий погляд», – додає наречений Дмитро Симоненко.
У цьому році охочих зареєструвати шлюб більше, ніж торік.
«Сьогодні, в День закоханих, у такий надзвичайний день у нашому відділі виявили бажання зареєструвати шлюб 16 пар. Сьогодні, в День закоханих, майже всі наречені обирали церемонію у святковому залі. У 2024 році виявили бажання зареєструвати шлюб 13 пар», – говорить керівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дар’я Мороз.
Як цьогоріч прикрасили житомирські заклади до Дня закоханих – дивіться тут.
Нагадаємо, у Житомирській області впродовж 2024 року одружилися понад 5400 пар. Однак це найменша кількість шлюбів, зареєстрованих в області за останні три роки.
Історії кохання наречених, які одружились в День закоханих у Житомирі у 2024 році – дивіться тут.
