Нагородження золотою та срібною медаллю як вид морального стимулювання випускників скасували наказом Міністерства освіти і науки України від 20 грудня 2024 р. № 1771, положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні» й наказ МОН від 17.03.2015 р. № 306, яким воно затверджене, втратили чинність.
Про це 18 лютого 2025 року повідомляє Офіс освітнього омбудсмена.
«Внаслідок змін потребує оновлення низка нормативно-правових документів. Зокрема наказом вносяться зміни до Порядку замовлення документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту, видачі та обліку їх карток, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 10 грудня 2003 року № 811. Тепер замість свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (для осіб, нагороджених срібною медаллю «За досягнення у навчанні») та свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (для осіб, нагороджених золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні») видаватиметься свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Служба освітнього омбудсмена досліджувала це питання й виявила кілька причин, чому була така потреба:
Відзнака у формі медалі – це пережиток минулої епохи, який залишається поширеним в пострадянських країнах, у країнах Європи його не використовують.
Медаль не дає переваги при вступі до закладів вищої освіти (вона не гарантує досягнення високих результатів зовнішнього незалежного оцінювання / національного мультипредметного тесту, тож це породжувало неоднозначності в позиціях щодо надання переваг медалістам при вступі).
Недоброчесність у школах щодо медалей – для деяких керівників, управлінь освіти медалі – це про «самоствердження» та авторитет школи на кшталт «чим більше медалей – тим вище визнання», як у радянські часи. У частині громад вираховувався так званий «рейтинг шкіл» відповідно до кількості отриманих медалей. Іноді, щоб надати дитині можливість отримати медаль, а школі – «визнання», вдавалися до недоброчесних дій, наприклад, з неправомірним виправленням оцінок. Іноді ж самі претенденти на медаль ставали «заручниками» закладу освіти, оскільки, претендуючи на медаль, були змушені брати участь в усіх олімпіадах та конкурсах.
Вартість виготовлення медалей за державні кошти.
Кількість медалістів в Україні з 2019 року по 2024 рік збільшувалася – про це свідчить аналіз даних Міністерства освіти і науки України та системи «Prozorro», який здійснила Служба освітнього омбудсмена.
«Сьогодні збільшення кількості медалістів не відображає реальний стан освіти. Разом з тим, за даними «Prozorro», Державне підприємство «Інфоресурс» замовило у 2024 році 24 800 медалей випускникам на суму 3 523 680 грн, у 2023 році – 21 300 медалей на суму 1 868 950 грн, у 2022 році – 20 600 медалей на 1 771 050 грн. Такі витрати не є обґрунтованими економічно, зважаючи на те, що медаль не дає жодних переваг при вступі до закладу вищої освіти та не відображає реальний стан освіти. Тому перший освітній омбудсмен Сергій Горбачов звертався до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, а також до Міністерства освіти і науки України з пропозицією переглянути підходи нагородження випускників закладів повної загальної середньої освіти золотими та срібними медалями за успіхи у навчанні відповідно до реалій сьогодення», - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, у вересні 2024 року парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій визнав недоцільним подальше централізоване виготовлення за кошти Державного бюджету України золотих і срібних медалей і нагородження ними випускників закладів загальної середньої освіти.
Як повідомляв Житомир.info, у 2024 році в Житомирській міській територіальній громаді 12% випускників отримали медалі: із 1836 одинадцятикласників 189 мали золоту медаль та 41 – срібну.
