У Житомирі 23 квітня попрощалися з 49-річним військовослужбовцем Геннадієм Білоусовим, який захищав Україну з 2025 року. Загинув чоловік 3 квітня на Дніпропетровщині під час бойового завдання.
Про це повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
На щиті повернувся Герой...
Білоусов Геннадій Анатолійович (06.12.1976 — 03.04.2026 рр.)
Геннадій Анатолійович народився у місті Магдебурзі (Німеччина) в родині військовослужбовця. У трирічному віці разом із сім'єю повернувся до України, до рідного Житомира, де й розпочав свій життєвий шлях. Навчався в ЗОШ №21 (нині — ліцей №21). Через службові обставини, пов'язані із військовою службою батька, певний час проживав і навчався у Чехії, де здобував освіту з 5 по 8 клас. Повну загальну середню освіту завершив у Житомирі.
Після школи продовжив навчання у Медичному училищі (нині - Житомирський медичний інститут), де здобув спеціальність «Стоматологія ортопедична».
З дитинства Геннадій був щирим, добрим і чуйним. Завжди допомагав матері, вирізнявся вихованістю, відкритістю та доброзичливістю. Його поважали й любили друзі, однокласники та сусіди. Він мав багато друзів, захоплювався футболом, щиро любив природу і тварин, особливо собак.
Після навчання проходив строкову військову службу. Згодом повернувся до цивільного життя, створив міцну сім'ю, став турботливим чоловіком і люблячим батьком. Заснував власну справу — метизний бізнес, відкрив магазин інструментів, сумлінно працював і розвивав свою справу.
Найбільшою цінністю для нього була родина. Він мав особливий, теплий зв’язок із сином, мріяв про його щасливе майбутнє. Разом із рідними подорожував Україною та за її межами, любив Карпати, цінував кожну мить, проведену з близькими.
У 2025 році Геннадій без вагань став на захист Батьківщини від російських агресорів, доєднавшись до лав ЗСУ. Служив командиром відділення електронної підтримки взводу електронної підтримки роти радіоелектронної боротьби.
3 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині солдат Білоусов Геннадій Анатолійович героїчно загинув, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
У вічній скорботі залишилися рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Нагадаємо, у Житомирі 20 квітня попрощалися з Миколою Поляновським, який пішов захищати Україну з початку повномасштабного вторгнення. У цивільному житті він був музикантом, викладачем у Житомирському музичному коледжі ім. В. С. Косенка та трьох музичних школах, засновником Міжнародного фестивалю інструментальної музики «Сонячні кларнети», який щорічно проходив у Житомирі. Військовослужбовець загинув 2 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Вовче Донецької області. У своєму останньому бою він врятував життя побратимів.
Як повідомляв Житомир.info, 17 квітня 2026 року у Житомирі попрощалися з 31-річним командиром стрілецького взводу Владиславом Скоробогатовим, який з 18 років служить у лавах ЗСУ і повномасштабне вторгнення рф зустрів на бойовому чергуванні. Воїн загинув у квітні 2026 року під час виконання бойового завдання на Чернігівщині.
