«Писанка – це Великоднє диво», – народознавиця Марія Масловська.
Розписувати яйця за українською традицією можна протягом усього Великого посту. Що важливо знати, щоб написати писанку, які особливості у виборі зображення та які елементи притаманні для Житомирської області, Житомир.info розпитав у житомирської народознавиці Марії Масловської.
«Писанку можна писати весь Великий піст, починаючи від першого дня і до Зелених свят. На Зелені свята писанки теж несли на кладовище, але вони були іншого кольору – жовті та зелені. Жовтий – це символ сонця, зелений – це символ природи», – говорить народознавиця.
Кожен елемент на писанці має сенс.
«Не можна просто малювати на писанці – треба передавати традиційні символи, бо кожен символ щось означає. Квадрат, трикутник – це чотири стихії, чотири віхи в житті людини. Якщо є крапочки – це засіяне поле, чи ромб, чи трикутник. Хвилясті лінії – це символ води, «грабельки» – це символ небесної води, тобто дощу. Якщо не йшов дощ, то малювали грабельки, кидали писанку в криницю або перекидали через хату. І просили – бо язичники вірили в сили природи, вірили, що звертаються до сонця або просять дощу, щоб він прийшов, і він обов’язково прийде. Квітка – це людська душа або обличчя дитини. Особливо квіти малювали ті жінки, які хотіли дітей або не мали їх. Наприклад, вони просили в Бога, щоб послав їм дітей, і малювали ці символи»,– ділиться Марія Масловська.
Поліська писанка – це про стриманість, каже народознавиця.
«Найпоширеніший символ – це рожа або ружа, восьмипелюсткова квітка. Я на багатьох писанках зустрічала її. Цінним символом є дерево життя – от ми з вами сьогодні його робимо. Писанку «Сорок клинців» писали саме на Сорок святих. Якщо ми напишемо її і вона буде вдалою – значить, усі наші бажання збудуться. Кольори в писанках Житомирського Полісся найчастіше – чорний і червоний. Чорний колір – це колір землі, червоний – колір сонця. Цінною вважалася писанка, яка «жива», тобто її потім запікали в печі, і вона зберігалася. Сьогодні ми не маємо такої змоги, тому робимо видутки або видуваємо яйце, щоб зберегти писанку. Чим більше кольорів і символів – тим більш магічною вважається писанка», – розповідає народознавиця.
Писанки – це про історію, традиції та українців.
«Сьогодні триває жорстока і страшна війна. У нас страшний сусід – і це надовго. І для того, щоб зберегти нашу ідентичність, нашу душу, яка вкладена в наших витворах, ми повинні навчити молоде покоління зберігати традиції, звичаї, обряди. Що об’єднує людей у велику націю? Саме спільні бажання, спільні звичаї, обряди, традиції. Якщо вони є – значить, у нас є майбутнє», – каже Марія Масловська.
Нагадаємо, що 5 квітня віряни західного обряду святкували Великдень. А віряни східного обряду відзначатимуть Великдень – 12 квітня.
Як повідомляв Житомир.info, у 2025 році понад 200 здобувачів освіти виготовляли великодні обереги. Згодом понад дві тисячі оберегів освятили та передали захисникам України.
