Приміщення Житомирського обласного онкодиспансеру ще два роки тому визнано аварійним, але тут досі щодня приймають тисячі хворих людей.
Пацієнти диспансеру, так само як і його співробітники ризикують власним життям, адже щохвилини будь-яка зі стель може завалитися їм на голову! Стіни пронизані величезною кількістю тріщин, які йдуть від самого верху до низу, аби зовсім не розійшлися, співробітникам закладу довелося стягнути металевими решітками через увесь корпус. Однак, від протягів та грибків це все одно не рятує. Головний лікар онкодиспансеру Борис Гуля жаліється, що за останні 47 років приміщення диспансеру не бачило капітального ремонту. Отож, не дивно, що воно знаходиться у край жахливому стані.
- Люди бояться аварійного приміщення, але мусять йти на обстеження, - зізнається головний лікар. – Протягом робочого тижня до нас звертається близько двох тисяч (!) хворих. За браком кабінетів кілька лікарів змушені приймати в одному приміщенні одночасно. Це створює певні незручності, особливо для жінок. Крім того, катастрофічно не вистачає ліжко-місць для хворих стаціонару. У нас найнижча по Україні забезпеченість лікарняними місцями. Невеличкі палати переповнені. Замість двох-трьох ліжок, мусимо ставити шість-сім. Ми б ставили ще більше, але просто нема куди!
- Якби хоч хто-небудь із чиновників побачив у яких умовах ми змушені лікуватися, то може допоміг би закладу, - сподівається пацієнтка онкодиспансеру 50-ти річна Віра Луківна. – Моя родина повністю купує препарати, які виписав мені лікар. Я не прошу, щоб держава виділяла на моє лікування 800 грн. щоденно. Розумію, що коштів на усіх не вистачає. Але я маю право, принаймні, не боятися, що мені на голову може впасти цеглина. Погляньте на ці численні тріщини на стінах! Зимувати тут справжнє лихо. Я щойно перенесла операцію на молочній залозі. Лікар наказав берегти від протягів проопероване місце. Та невже тут вбережешся?! Їхати лікуватися де інде не хочу, бо вірю своєму онкологу. Хіба ж він винен у тому, що місцева влада не виділяє кошти на ремонт приміщень.
- Я не хочу вмирати! – вигукує інша пацієнтка 28-ми річна Тетяна. – Дякувати пресі я дізналася про те, що кожна жінка мусить щомісяця робити само обстеження молочних залоз. Вже за рік таких процедур я знала свої груди до найменших дрібниць і коли відчула невеличкі зміни, то одразу звернулася до дільничного терапевта. Лікар оглянула мене й направила до мамолога. Після усіх обстежень стало зрозуміло, що у мене рак молочної залози. Але онколог запевнив, що хвилюватися не потрібно, тому що я дуже вчасно звернулася за допомогою і навіть похвалив мене. Він сказав, що якби усі жінки так дбали про себе, то різко зменшився б головний біль у всіх українських мамологів. Сьогодні триває моє успішне лікування. Я знаю, що не помру від раку. Але є велика вірогідність померти… у результаті нещасного випадку. Погляньте на ці великі шматки штукатурки, що звисають зі стелі над моїм ліжком!
Завідуюча радіологічним відділенням показує кабінет, де хворі на рак повинні проходити сеанси гамма-терапії. Те в якому він стані, важко передати словами.
- Ремонт розпочали, але для того, щоб його завершити потрібно 250 тис. грн., - говорить завідуюча радіологічним відділенням Христина Кричфалушій. - Скажу чесно, що я не бачу перспективи. Поки що усе закінчується балачками.
Голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук говорить, що йому відомі проблеми обласного онкодиспансеру. За прогнозами голови обласної адміністрації, проблема онкохворих Житомирщині може вирішитись вже через три роки. Однак лікарі зізнались, що вже не вірять жодному слову чиновників. Мовляв, за останні 20 років вони чули досить розмов стосовно нового онкодиспансеру, але обіцяне будівництво так і не розпочалося.
- Маємо на меті збудувати надсучасний онкодиспансер й хірургічний комплекс укомплектований найновішим устаткуванням, - говорить про свої плани Житомирський губернатор. – Вже підписано договір з ізраїльською компанією, яка під гарантію держави побудує сучасне приміщення. Ціна питання 100 мільйонів євро. Сьогодні думаємо де можна віднайти такі кошти. Потрібно, щоб Кабінет Міністрів дав гарантію.
Поки голова обласної державної адміністрації гадатиме, де роздобути величезні кошти на будівництво нового онкодиспасеру, пацієнти старого будуть думати, якби їм не вмерти під руїнами нинішнього. Й таких хворих з кожним днем лише збільшується, адже рак прогресує. Згідно зі статистичними даними лише на рак молочної залози щороку хворіє понад 16 тисяч українок. При цьому наших жінок чекає справжнє випробовування вже після відвідин подібних онкодиспансерів.
І все-таки пам’ятайте, що найкращий захист від раку молочної залози – це його раннє виявлення. Чим раніше діагностовано це захворювання, тим вищі шанси на одужання.
Рак молочної залози на ранніх стадіях у переважній більшості випадків протікає без больових відчуттів й практично нічим себе не проявляє. Втім існують деякі ознаки, які повинні насторожити. Це збільшення або зменшення форми молочної залози. Виділення із соска. Зміна кольору шкіри молочної залози або зміни чуття дотику ділянки шкіри молочної залози або соска. Інші шкірні прояви (втяжіння, морщення, лускатість).
Самообстеження молочних залоз потрібно проводити щомісячно і звертати увагу на будь-які зміни. При виявленні ущільнень, підозрілих ділянок, болючості, інших симптомів, що насторожують — негайно звернутися до онколога.
Олександра БИЧКОВСЬКА
