Початком одному із найстаріших підприємств України – Житомирського лікеро-горілчаного заводу, стало введення казенної винної монополії на Волині. Вона узаконила державний контроль над виробництвом вина і спирту. Це сталося у 1896 році. Найбільший за обсягом торгівельних оборотів Житомирський склад офіційно відкрили 1 липня 1896 року. Про це розповідає прес-служба Житомирського лікеро-горілчаного заводу.
Під час Першої світової війни в приміщенні Житомирського казенного складу працював лазарет для поранених на 100 ліжок. Виробництво спирту, який направся для потреб фронту, обмежилося.
У березні 1919 року колишній склад разом з іншими підприємствами винокурної промисловості був переданий Волинському районному управлінню спиртової промисловості (Рауспірт) і отримав назву Житомирського народного очисного складу №1.
У зв'язку з бойовими діями літа 1919 року Житомир був зайнятий військами Директорії, тому Волинський Рауспірт зупинив роботу. Пізніше склад віддали Волинському губернському об'єднанню винокурної промисловості. Приміщення використовувалося військовими частинами, різними установами.
Лише в 1926-1927 рр. житомирський спиртосклад був переоснащений і запрацював як Житомирський спирто-горілчаний завод. Випускалось хлібне та столове вино, спирт-денатурат. Їх можна було купити в спеціалізованих магазинах Житомира, Бердичева, Новограда-Волинського, Коростеня, Овруча, Шепетівки, Полонного та Ізяслава. У 1930-1931 рр. в містах було 15 магазинів з продажу вина, в селах – 59.
Станом на 1 березня 1936 р. на заводі працювали 104 людини, з них 74 – робітники. Основне виробництво складали такі цехи: мийно-розливний, очисний, механічний, ящичний, посудний склад, склад готового розливу. У 1938 році завод отримав теперішню назву: лікеро-горілчаний. У списку основних видів продукції у 1940 році були «Пшенична горілка 40%», «Московська – 40%, 50%, 56%», спирт-ректифікат в посуді, денатурат в посуді, гіркі настоянки. 16 найменувань продукції випускалося на заводі і під час окупації Житомира німецько-фашистськими військами.
Після звільнення міста від загарбників Житомирський лікеро-горілчаний завод відновив свою діяльність одним із перших у місті. У 1944 році запустили мийно-розливний цех, очисний, посудний склад, механічну і тарову майстерні. Тоді на підприємстві працювало 56 чоловік. Продукції випускали на суму 756 000 руб. Вироблялася та ж «Пшенична» та «Московська» горілки, спирт-ректифікат, денатурат, гіркі і солодкі настоянки, лікери.
Також заводу вдалося пережити нелегкі часи «сухого закону». Для того, щоб вижити і зберегти трудовий коллектив, завод перепрофілювали. Він почав випускати сиропи «Апельсиновий», «М'ятний», «Лимонний» та інші безалкогольні напої. Зокрема напій «Лісова Казка» користувався попитом у космонавтів і підводників, а також збірної команди СРСР по футболу на Олімпійських іграх в Мехіко.
Звичайно, за більш ніж вікову історію завод змінив свій зовнішній вигляд, збільшив потужності, розширив партнерські зв’язки. Незмінними лишились традиції якості.
Зараз підприємство виробляє 18 видів лікеро-горілчаних напоїв. Це продукція на основі старовинної класичної технології з використанням лише натуральної сировини згідно унікальних рецептур, розроблених фахівцями заводу. Це і «Житомирська на бруньках», горілка «Житомирський стандарт» та інші серії горілок та настоянок. Звичайно, неможливо не згадати горілку особливу - «Президентський стандарт». Планується виробництво нових видів горілки цієї серії, зокрема «Президентський стандарт. Золото», «Президентський стандарт. Платина» та «Президентський стандарт. Срібло». Невдовзі споживач побачить цей продукт на полицях магазинів.