На засіданні КМУ 13 лютого 2019 року Премєр-міністр Володимир Г р о й с м а н заявив, що дочірня компания НАК «Нафтогаз Украины» ПАТ «Укргазвидобування» провалила план по видобутку газу.
Проте, жодних доручень по ретельному аналізу причин і розробці заходів по усуненню недоліків та безумовному виконанню державних завдань нікому не було дано.
Лише констатація фактів і жодних висновків, а тим паче заходів, а це в нашій країні як завжди, приводить до потурання бездіяльності, недбалості і вседозволеності.
Склалося враження, що такий стан в газовидобувній галузі цілком влаштовує Уряд і ніби то усе рухається по розробленому сценарію. Замість покарання винних – захмарні винагороди. І все це тихо і мирно.
Глава НАК «Нафтогаз України» Андрій К о б о л е в виправдовуючи бездіяльність своїх підлеглих офіційно заявив, що головною причиною провалу програми є виснаження родовищ, відсутність нових ліцензій та корупція, а його заступник, директор з інтегрованого газового бізнесу Андрій Ф а в о р о в також підтвердив, що в найближчі роки видобуток Укргазвидобування не буде зростати по причині виснаження родовищ, які розробляє компанія.
Таким чином, після голослівного шуму та витрати десятків мільярдів на протязі чотирьох років, офіційно розписалась у своїй повній безпорадності, та відсутності бачення перспектив суттєвого збільшення видобутку газу у короткотерміновій перспективі.
А де ж автори популістської Програми 20/20? Вони також різко змінили свої погляди на протилежні, але залишаються працювати на своїх посадах?
Проте виконавчий директор цієї ж компанії Юрій В і т р е н к о, сміливо називає іншу причину - нестача професіоналів і неможливість у зв'язку з цим обговорювати і приймати правильні рішення. Він також з а к л и к а в д о професійної д и с к у с і ї, в якій би фахівці проаналізували, чому не виконані плани з нарощування видобутку і чому він скорочується.
Відгукуючись на цей заклик науковці, фахівці та аналітики галузі висловлюють з цього приводу свої думки та пропонують науково обґрунтовані оптимальні шляхи вирішення піднятих проблем, які не завжди збігаються із висновками топ-менеджерів НАКу.
Так, Геннадій Р я б ц е в - професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор наук з державного управління, відомий експерт з енергетичних питань вважає, що Україна може собі дозволити енергетичну самодостатність в газовому питанні, але потрібно усунути протиріччя між державним статусом державною компанією НАК «Нафтогаз Україна» і її статусом, як суб’єктом господарювання.
Спостережною радою НАКу чітко прописано, що видобуток газу буде підтримуватись на рівні, який визначається «економічною доцільністю» і не ставиться завдання збільшення обсягів видобутку газу.
Таким чином, головна мета – зростання прибутку компанії, а не вигода державі.
Пропонується або ліквідувати компанію, або зберегти у власності держави з подальшим чітким корегуванням мети і завдань та дієвим контролем за їх неухильним виконанням і відповідальністю.
За останні роки було не менше шести рішень РНБО, щодо енергетичної безпеки. Але жодне із них не виконано в повному обсязі. Але ніхто не поніс за це відповідальності.
Відсутність політичної культури в Україні, яка передбачає чітку політичну відповідальність за виконання тих чи інших рішень. І це – наявність корупційної складової, в том чи іншому вигляді.
Керівництвом С п і л к и буровиків України після презентації програми 20/20 безпосередньо голові правління АТ «Укргазвидобування» Олегу
П р о х о р е н к у було відверто висловлено своє негативне ставлення до обраних напрямів реалізації програми, як науково необґрунтованих, марнотратних і навіть шкідливих.
Також була звернена увага на недоцільне вкладання надмірних коштів в закупку дорогого імпортного бурового обладнання.
Фахівці Спілки запропонували надати перевагу кращим вітчизняним досягненням в техніці і технологіях, які при відповідній їх модернізації і удосконалені забезпечать виконання поставлених завдань з високою ефективністю та з мінімальними витратами.
Заощаджені кошти було рекомендовано вкласти у більш розумні реальні проекти, пов’язані із інтенсифікацією видобутку в першу чергу на існуючих родовищах, зокрема: відновлення бездіючого фонду свердловин за рахунок застосування новітніх технологій спрямованого, горизонтального і багатостовбурного буріння, кардинальна переоцінка геологічної і геофізичної інформації з урахуванням нових наукових досягнень, а також зосередження уваги на більш ретельному дослідженні природного процесу відновлювання глибинних вуглеводневих ресурсів.
Незважаючи на те, що подібні застереження та пропозиції неодноразово висловлювались різними фахівцями впродовж останніх років на наукових конференціях та у безпосередніх письмових зверненнях, Олег Прохоренко та уся його самовпевнена і брава команда до цього не дослухались.
Екс-генеральний директор Укргазвидобування (1998 – 2009, з перервами), кандидат технічних наук в галузі буріння свердловин Ілля Р и б ч и ч оприлюднив свої погляди щодо причин провалу програми 20/20. Він повідомив, що особисто зустрічався з Олегом Прохоренком і сказав йому про непрофесійність програми і те, що в ній більше популізму ніж реального змісту.
Обсяг капітальних інвестицій в розмірі майже 45 млрд. грн цілком достатньою для виконання завдання, але кошти мабуть пішли десь на девіденти. Якщо взяти теперішню ситуацію, то газ «Укргазвидобування» продає «Нафтогазу» за ціною вдесятеро більше.
Постає запитання, де відкриті нові родовища? Де приріст запасів і збільшення видобутку?
Великою помилкою молодої команди була зміна форму оплати праці буровиків, в результаті чого вони почали масово звільнятись. Наші хороші спеціалісти з буріння почали виїжджати в Росію на заробітки, а ми в результаті, почали залучати іноземних фахівців в Україну.
Вартість 1 м. експлуатаційного буріння іноземними підрядниками складає більше 2 тис. $, а власними силами – до 1.0 тис. $. Ми своїм людям не хочемо платити, а чужим платимо вдвічі більше. За ці кошти можна було купити більше бурових станків, і наші бригади, за правильної організації праці, повірте, зробили б набагато дешевше, якісніше і більше.
Він вважає, що найбільшим інвестором в газову промисловість є народ України, який сьогодні сплачує таку ціну газу, яка дозволяє інвестувати в розвиток галузі і, таким чином, збільшувати видобуток. Сьогоднішніх інвестицій - це більш як достатньо.
Що стосується наглядової ради, то при її створенні не все було правильно враховано. «Нафтогаз» є державною компанією. Кабмін передав «Нафтогаз» для управління наглядовій раді, але уряд мав розробити для неї чіткі завдання. Як, наприклад, збільшити видобуток газу, нафти, щоб вони це виконували. Саме акціонер має поставити ці завдання і їх контролювати.
Головний науковий співробітник Українського державного геологорозвідувального інституту, академік НАН України Олександр Л у к і н еодноразово на засіданнях Парламенту а також інших поважних зібраннях відкрито заявляв що стрімкий спад темпів росту газовидобутку в Україні обумовлено не міфічним виснаженням українських надр, а обвальним падінням обсягів глибокого буріння і сейсморозвідки та порочною економічною політикою.
При цьому все це супроводжується агресивною
д е з і н ф о р м а ц і є ю «про виснаження надр».
Співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України та ТОВ «СПК-ГЕО», доктор геологічних наук Сергій
С т о в б а вважає, головним недоліком програми 20/20 є повна відсутність її геологічного обґрунтування.
Звідси випливає і помилковість визначення пріоритетних напрямків робіт а також шляхів реалізації цих напрямків (нові родовища, газ щільних колекторів, гідророзрив пластів).
Слід також додати, що програма побудована на екстенсивному підході до збільшення ресурсної бази.
Однак, різке збільшення кількості розбурених свердловин, обсягів сейсморозвідувальних робіт та гідророзриву пластів, закупівля великої кількості нового обладнання та програмного забезпечення автоматично не призведе до декларованого зростання ресурсної бази та видобутку. Тому, чуда і не сталося.
Реалізацію програми п р о г н о з о в а н о п р о в а л е н о.
Між тим, досягти видобутку 20 млрд. куб. м УГВ зможе за 4 - 5 років єдино реальним шляхом – різким збільшенням видобутку газу з існуючих родовищ. Два інших напрямки (газ щільних колекторів та нові родовища) також дуже важливі, але на перспективу (більше 5 років).
Однак, менеджери ПАТ «Укргазвидобування» стверджують, що більшість родовищ УГВ виснажені на більше ніж 80%. А чи це так?
Проведені дослідження показали, що багато діючих родовищ вуглеводнів ще недостатньо розвідані. При умові нарощування обсягів робіт з критичного перегляду їх геологічних моделей, підвищення дебіту діючих свердловин (з відомих продуктивних інтервалів, або вводу в експлуатацію нових продуктивних горизонтів), видобуток можна суттєво збільшити.
Слід зазначити, що такі пропозиції та обґрунтування збільшення видобутку неодноразово направлялись в ПАТ «Укргазвидобування» та його підприємства починаючи з 2016 р.
Ви думаєте, що була хоч якась зацікавленість? Ні, не було. За 4 роки склалося стале враження, що ПАТ «Укргазвидобування» газ не потрібен!
Цікавий д о с в і д В е л и к о б р и т а н і ї, щодо політики уряду в стимулюванні газовидобувних компаній.
Перший секретар Посольства Великобританії Кейті
К о т т р е л нещодавно розповіла нашим депутатам про політику Великобританії щодо нарощування власного видобутку газу. Зокрема, йшлося про те, як англійський уряд стимулює газовидобувні компанії для нарощування темпів роботи.
У країні в 2016 році на підставі нової енергетичної стратегії був заснований державний регулятор у сфері видобутку нафти та газу — UK’s Oil and Gas Authority.
Ціль урядової установи — сприяти збільшенню видобутку вуглеводнів з континентального шельфу Великобританії. Оновлене законодавство надало регулятору такі повноваження, як прямі контакти з видобувними компаніями, доступ до їхніх даних, втручання у вирішення спорів за участю таких підприємств, запровадження низки санкцій проти них, зокрема, накладення штрафів до мільйона фунтів стерлінгів.
За словами Кейті Коттрел, така енергетична стратегія та діяльність регулятора себе виправдовують і Великобританія поступово нарощує видобуток власних вуглеводнів.
АТ «Укргазвидобування» розробило н о в у с т р а т е г і ю видобутку природного газу під назвою «Тризуб», яку Андрій Ф а в о р о в презентував на останній конференції.
Пріоритетними напрямями визначено:
- розробку глибоких горизонтів Шебелинського газоконденсатного родовища;
- видобування газу щільних порід (сланців), освоєння Святогірського родовища;
- розробку шельфу Чорного моря.
Як коментують науковці і фахівці напрями реалізації нової програми?
Глибокі горизонти на Шебелинці звісно є перспективним, але цей напрям необхідно віднести до розвитку робіт на існуючих родовищах і ліцензованих ділянках. Сюди необхідно додати і продуктивні пропущені горизонти на менших глибинах. До цього напряму доцільно зосередити зусилля на уточнені існуючих геологічних моделей родовищ. Для цього необхідно залучити досвідчених фахівців із інших науково-виробничих організацій.
Газ щільних порід (сланців).
Напрямок без сумніву є актуальним, але промисловий видобуток не може бути раніше ніж через 7-10 років, тому що багато геологічних та технологічних проблем ще й досі не вирішено. Суттєвої ролі у збільшені видобутку газу в найближчі роки цей напрям не відіграє і тому його пріоритетність обрано необґрунтовано. Щодо Святогірського родовища, яке обрано для реалізації пілотного проекту, то воно ще недостатньо розвідане на звичайні горизонти, перспектива яких надзвичайно висока, і тому витрачати кошти на пошуки невідомих щільних колекторів поки що недоцільно.
Питання ресурсів щільних колекторів в українських нафтогазових регіонах ще далеко не вирішено, оскільки невідомими залишаються базові показники нафтогазової динаміки вуглеводневих систем, спроможних генерувати і акумулювати газ у щільних колекторах. Між іншим, компанія «Шелл» пробурила дві свердловини у Дніпровсько-Донецькій западині з метою оцінки можливості видобутку газу щільних колекторів. Однак, результати буріння виявились невтішними і з цієї причини компанія «Шелл» вийшла з договору про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування».
У короткотерміновій перспективні роботи по напрямку газу щільних колекторів доцільно сконцентрувати на міждисциплінарних наукових дослідженнях та промислових випробуваннях у свердловинах. Вирішальним фактором успіху має бути широке залучення геологорозвідувальних підприємств та наукових установ Геологічної служби України, академічних інститутів НАН України, університетів, а також приватних консалтингових компаній, які мають досвід роботи з обґрунтування потенціалу нетрадиційних колекторів та побудови нафтогазогеологічних моделей.
Шельф Чорного моря.
Цей напрям обіцяє стати черговою аферою державного рівня. 2 – 3, і навіть 5 млрд.$, буде марно витрачено.
Якщо і щось знайдуть, то термін окупності складе 50 - 100 років. Якщо такі кошти вкласти у відновлення без діючого фонду свердловин то буде відразу відчутно. Але кому це вигідно?
В новій стратегії зовсім не передбачено збільшення фінансування на розвиток геологічної галузі, без нормального функціонування якої неможливо забезпечити необхідні темпи зростання видобутку.
Проте наш Уряд фінансує її в 20 разів менше мінімальної потреби. Допустити, що це некомпетентність – виключається, напрошується інше – цілеспрямовані дії з метою розвалу економіки країни в угоду нашим конкурентнам.
Ще один європейський досвід найбагатшої країни світу - Норвегії.
Норвежці виходять із того, щоб природні ресурси, нафта та газ – це не надбання окремих осіб, окремих компаний, а лише суспільства, і від їх розумного використання залежить майбутнє країни. Це проявляється в тому, що розвідка і видобуток нафти перебуває під постійним прискіпливим контролем держави, а з приватних іноземних компаній беруться шалені відсотки (80%) в дохід держави. Посідаючи 3 місце у світі з експорту нафти, відразу після Саудівської Аравії і Росії, Норвегія сьогодні потужна нафтова держава, є 7-м виробником нафти у світі.
Підсумовуючи наведене можна дійти такого в и с н о в к у.
В Україні є достатні природні, наукові, кадрові та фінансові ресурси для суттєвого збільшення темпів видобутку газу і найближчій перспективі повністю забезпечити енергетичну незалежність.
Головною причиною гальмування цього процесу є відсутність консолідованої політичної волі влади, яка повністю усунулась від контролю за формуванням і реалізацією життєво важливих стратегічних державних програм.
Однією із форм безвідповідальності Уряду є створення спостережних рад державних компаній, яким не встановлюються чіткі завдання і не контролюється їх виконання. Внаслідок чого спостережні ради діють не в інтересах держави і не несуть за це жодної відповідальності.
Андрію Коболєву, який повинен був би перший понести саму сувору відповідальність за провал програми 20/20, що завдала державі шкоду в розмірі не менше 100 млрд. грн., спостережна рада продовжує йому контракт ще на 4 роки.
Факти, наведені в статті, повинні привернути увагу відповідних органів, в першу чергу Парламенту, який повинен створити робочу групу із профільних фахівців, представників фахової громадськості та ЗМІ для вивчення піднятого питання і поглибленого аналізу з метою встановлення істинних причин провалу програми 20/20 та розробки відповідних заходів з усунення можливих важких наслідків для економіки країни та попередження подібних випадків у майбутньому.
Вдовиченко А.І., президент Спілки буровиків України, академік АТН України
Стовба С.М., с-к Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України та ТОВ «СПК-ГЕО», доктор геологічних наук
Єрмаков П.П., професор Українського Державного хіміко-технологічного університету, доктор технічних наук
