Ми живемо у такий час, коли ЗМІ у суспільстві є найпотужнішим інструментом впливу на громадську думку. В Україні населення надає перевагу телебаченню, радіо, друкованій пресі та інтернет-ЗМІ. Однак, телебачення залишається одним із основних джерел інформації для переважної більшості українців, а саме 74% населення для отримання інформації використовує ТБ згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології. Поряд із тим, дані рейтингу довіри доволі сильно відрізняються від попередньої статистики, проте телебачення й досі залишається найавторитетнішим джерелом інформації.

За даними КМІС, українським телеканалам довіряють 40,6%, інтернет-виданням – 13,9%, соцмережам – 12,4%, родичам і знайомим – 6%. Якщо говорити про критерії вибору джерела, то українці спираються на близькість поглядів, що висвітлюються у ЗМІ, до їх власних переконань (28,4%). Тож, якщо аудиторія обирає джерело інформації за критерієм схожості поглядів, можна припустити, що певні погляди телеглядачів формуються саме завдяки цим телеканалам.

За весь час дослідження теми впливу ЗМІ на громадськість було висунуто та розглянуто безліч різноманітних теорій. В. Іванов зазначає, що «Мас-медіа охоплюють фактично все суспільство і певним чином впливають на нього. У наш час мас-медіа відіграють роль інструменту формування громадської думки через те, що роблять можливим дискурс у масштабах всього соціуму».

Але як саме ЗМІ впливають на думку суспільства? За допомогою яких прийомів?

Найпершим та основним потрібно виокремити поняття мовленнєвого впливу. «Мовленнєвий вплив- це мовленнєве спілкування, взяте в аспекті його цілеспрямованості й описане з позицій одного з комунікантів, а у вузькому розумінні – вплив на свідомість засобами мови в процесі комунікації». Розрізняють пряму та непряму форму мовленнєвого впливу. Пряма форма мовленнєвого впливу передбачає відкриту тактику, тобто оратор прямо повідомляє аудиторії те, що він має на увазі. Така форма впливу є точною, послідовною й узгоджується із критерієм щирості.

Н. Колотілова зазначає, що коли ми говоримо про непряму форму впливу, мається на увазі, що в момент використання оратором певних висловів він має на увазі не тільки те, що він говорить, але й щось більше.

«Аудиторія сама повинна визначити, що сховане в цьому «більше, ніж пряме значення». Непряму форму впливу можна назвати прихованою тактикою. Тобто, оратор каже не про те, що він насправді має на увазі, він приховує те, що хоче донести аудиторії.

Така форма впливу не співпадає з критерієм щирості. Оратор спеціально обирає ті способи висловлювання, які дають мажливість аудиторії сприйняти те значення промови, що приховане за непрямою формою. Тому в такому випадку потребується додаткові зусилля з боку слухачів аби проаналізувати отриману інформацію, до того ж існує ризик, що аудиторія страктує слова оратора не так, як йому цього хотілося.

Тож, використовуючи пряму та непряму форму мовленнєвого впливу, оратор висловлює свої думки зрозуміло або натякає на суть, яку аудиторія має зрозуміти самотужки.

Б. Потятиник зазначає, що функція мас-медіа полягає в структуризації мислення, ментальній організації навколишнього світу. На думку дослідника, більшість аудиторії сприймає ТБ, включаючи випуски новин, лише як розвагу. Із трьох людей, що дивилися вечірні новини, двоє не можуть пригадати жодного сюжету. Але при цьому «телебачення впливає на усвідомлення того, що є важливим».

Телебачення на сьогоднішній день має значну перевагу над іншими каналами масової інформації за масштабами та впливовістю. Телебачення за своєю сутністю комерційне, спрямоване на формування аудиторії, її поглядів та переконань. Тому однією з функцій ТБ є формування, виховання аудиторії, подавання її рекламодавцям. Також важливо зазначити одну з основних переваг ТБ над іншими – пряме включення аудиторії. Мається на увазі те, що інші ЗМІ можна почитати, зберегти, переглянути, у випадку ТБ це неможливо, тому аудиторія завжди включена в момент. У такому випадку фокус падає на емоції.

В. Різун в свою чергу визначає психологічні і фізичні впливи. Форми психологічного впливу: маніпуляція, зараження, навіювання.

«Навіювання і маніпуляція здійснюються за допомогою різних методів. Так, навіювання (сугестія) має різні методи – від психологічного тиску до переконування (аргументації) тощо. Маніпуляція теж має різні методи – від прихованого впливу на прийняття рішень до зомбування, тобто такої маніпуляції людиною, коли вона втрачає волю, стає автоматом, яким легко керувати, «заражається» зомбі-програмою, за якою діє всупереч логіці, волі. Власне, зомбі втрачають здатність логічно мислити, почувати, приймати рішення».

Варто зазначити, що маніпуляційний прийом не так просто ідентифікувати, він прихований для адресата, тому що відбувається поза його волею та бажанням.

Маніпуляція не найкращий варіант донести до аудиторії певний посил, проте на сьогоднішній день це невід’ємна частина життя кожного з нас. Тому українцям потрібно розвивати критичне мислення, прискіпливіше ставитись до ЗМІ, перевіряти інформацію, аналізувати її, лише у такому випадку можна вберегти себе від маніпуляцій, неправдивої інформації та спотворення фактів.

Отже, науковці визначають декілька способів впливу на громадську думку: простий– пряма та непряма форма мовленнєвого впливу, та складний – маніпулятивні. Кожен із цих способів має свою ступінь дії та поширеність у ЗМІ, деякі активно розвиваються, інші ж навпаки, втрачають свою актуальність, у той же час з’являтимуться нові, недосліджені способи. Головне у такому потоці інформації завжди аналітично міркувати та завжди перевіряти отриману інформацію.