Заступник голови обласної ради Руслан Годований розповів про об’єкти в Житомирі, які реконструювалися або будувалися за бюджетні кошти. Скільки витратили за реконструкцію краєзнавчого музею, обласної філармонії та єдиного житомирського басейну, чому затрималося відкриття кардіологічного центру в обласній лікарні, яка подальша доля Центрального стадіону та музею природи – відповіді читайте в інтерв’ю Житомир.info.
- У спадщину від «попередників» обласна влада отримала ряд об’єктів, які потребують значних коштів на завершення реконструкції чи добудову: краєзнавчий музей, кардіологічний центр, філармонія, Центральний стадіон...
- Є ще басейн і музей природи. Це все нам дісталося, є ще інші об’єкти по області, але це – основні. По краєзнавчому музею – грудень-січень плануємо здати і відкрити. Філармонія: грудень-січень плануємо відкрити глядацьку залу і починати проводити концерти, в зв’язку з тим, що там є «Льонок», «Орея», «Родослав» - вони мають виступати. Плюс – у них є фінплан, який вони мають виконувати, тому прийнято рішення зробити зал, відкрити гардероб, а інші роботи, які треба буде дороблювати – суперсучасне світло чи підсобки – буде робитися після того, як буде наповнений бюджет і буде можливість.
- Скільки грошей вже вкладено в філармонію і чому відкриття анонсували на 5 грудня?
- За 2014 рік вкладено майже 7 мільйонів гривень. А щодо відкриття – питайте у того, хто анонсує. Я вважаю, що будівництвом мали займатися професійні будівельники, департамент архітектури і містобудування, але коли директора філармонії, який займається по суті творчою частиною, заставляти бути прорабом – це треба перебудовувати. Він дійсно підписує акти (виконаних робіт), має контролювати, але взагалі об’єкт по будівництву мають вести профільні департаменти, мають буди терміни, кошторисна документація і вести це люди, які розуміються в будівництві. Якщо творча людина анонсує щось на 5 грудня – йому це заборонити ми не можемо, вони анонсували і в жовтні, і в листопаді. Я особисто їздив на об’єкт, дивився як будують. Можливо трошки раніше вони зроблять, але я дивлюся, як робляться роботи і тому дуже спокійно ставлюся, вийде раніше – ми скажемо. Основна проблема «попередників», що вони хотіли до чогось, до якоїсь дати зробити, але при цьому постійно змінювали проекти, воно не накладалося на кошторисну документацію і ми мали купу проблем. Там щось не доробили, а давайте ми змінимо проект, щоб відкрити, а потім зробимо. Теж саме по філармонії – купу проектів поміняли, а зараз маємо проблему: світло неправильно порахували, сцену довелося знімати, бо ніхто не знав, що там треба «бетонну подушку» робити.
Фото зі звіту мера Володимира Дебоя у листопаді 2012 року
- А з кардіологічним центром які проблеми?
- Теж саме – не до кінця прорахували правильно вентиляцію, переробляли проект по вентиляції, це знову збільшило кошторисну вартість. Хотіли зменшити, щоб показати «маленьку цифру», а коли влізли в проект, то воно постійно збільшується. На кардіологічний центр ми 2,5 мільйони в цьому році виділили і ще на курсову різницю дали майже 700 тисяч, в зв’язку з тим, що поки йшли процеси закупки курс змінився. Відкриття теж планується у грудні-січні.
- Чи відновиться будівництво музею природи на Замковій горі?
- Нічого не можу сказати, я не знаю, хто його задумав взагалі будувати. У нас немає сучасного виставкового центру, у нас немає льодового палацу, немає крутого спорткомплексу критого з трибунами – було куди потратити кошти.
- Питання будівництва музею природи постало тому, що треба було віддати церкву Московському патріархату і тому почали будувати
- При бажанні можна було все десь поєднати, можна було ці експонати в краєзнавчий музей перенести, треба було думати. Я вважаю, що музей природи в даний час має будувати держава, сьогодні коштами обласного бюджету ми це не потягнемо. Я не готовий зараз сказати, що я проголосую за виділення коштів на музей природи при такій економічній ситуації
.jpg)
Так зараз виглядає будівельний майданчик музею природи
- Хтось рахував скільки треба коштів на будівництво музею природи? І кажуть, що там не зовсім вдалий проект – він перекриває фасад костьолу
- Сьогодні це питання не на часі і я навіть не обраховував. У нас сьогодні (пріоритети) АТО, переселенці, медицина, освіта, соціальні виплати, якщо ми це все порахуємо плюс завершимо всі будівництва і вийдемо на наступний рік із залишками – тоді будемо говорити. Якщо хтось буде лобіювати музей, то хай переконує чому його треба будувати.
- Яка зараз ситуація з Центральним стадіоном?
- Стадіон – це яскрава ілюстрація бездумної трати коштів і бажання перерізати стрічку. Сьогодні зробили все, щоб манеж тік, воно не введене в експлуатацію, треба говорити чесно, і для того, щоб по мінімуму добудувати треба 4,6 млн.грн. Стадіон мав будуватися по державній програмі регіонального розвитку, сьогодні ця програма є на папері, але фактично грошей немає, в область по цій програмі не прийшло ні копійки. Але в манежі займаються багато спортсменів і я готовий лобіювати, щоб ці кошти додали і доробили. Вони (будівельники, які займалися реконструкцією) зробили все, що іншого шляху в нас немає ніж зробити це все нормально.
Легкоатлетичний манеж у серпні 2014 року
- Це робилося для «викачування» грошей з бюджету?
- Так, це робилося свідомо тими людьми, хто замовляв проект, хто це робив. Треба було робити чергами, а у них був загальний проект, тобто – розвалити, а потім що-небудь робити. Зараз я попросив, щоб проект розбили чергами – перша, друга, третя – і тоді це можна якось фінансувати. Не можна було так робити – все почати будувати одночасно і при цьому нічого не довести до кінця.
- Влітку на стадіоні була комісія, яку очолював губернатор Машковський, що з того часу змінилося?
- Переробили проект, зробили чергами, погодили в профільному міністерстві цей проект і зараз, перед новим бюджетним роком, будемо сідати і думати як це доробити. Стадіон однозначно треба робити, але нам треба і стадіон «Спартак» дороблювати. Треба визначити – або ми «потягнемо» великий стадіон, або ми не потягнемо і будемо шукати інвестора, або перейдемо на менший, «Спартак», але спорт і футбол треба розвивати, сьогодні ми одна із небагатьох областей де немає професійної футбольної команди. Треба дуже раціонально підходити до витрати коштів, тому що деякі кошториси я дивився і уже розумію, що можна було нове побудувати за ті гроші.
- Ще залишилися борги за виконані роботи на стадіоні?
- Є борги по стадіону – майже 3 мільйони гривень, це та історія, що вони наробити робіт і намагаються зараз отримати гроші. Тут треба дуже детально розбиратися. Треба сідати і детально розбиратися, щоб потім не писали, що фасад філармонії обійшовся в 5 чи скільки там мільйонів, а зі сторони обійдіть – він уже потріскався, з ліва і справа.
- І хто за це буде відповідати?
- Ми будемо зараз питання ставити до генпідрядника: кого він наймав у субпідрядники, як розбирався. Питання зараз буде поставлене.
- Що з ремонтом басейну?
- Тут якраз нормально. Це унікальний випадок, коли керівник «Авангарду» Олексій Анатолійович Юрчак виявився частково будівельником. Він додумався сам зробити поетапний план, тобто чергами робити, в нього немає завала. Єдине, що я наполіг – щоб зовнішні стіни облицювали не Г-1, а вогнетривким плитами Г-3. Пам’ятаєте, пожежа була в Бердичеві, на автостанції? То там було Г-1. Так, Г-3 дорожче відсотків на 20-30, не смертельно, але питання в іншому: нам треба «шашечки или ехать». В цьому році поміняли вікна в басейні: зробили їх спеціально такими, що сонце не світить в очі, але забирає максимальну кількість світла. Дах зробили, щоб не протікав, робимо зараз фасад, до цього буде вже зроблені всі внутрішні роботи. Залишилося зробити утеплення (це на наступний рік) і зробити нову систему очистки води і нові каналізаційні пройоми, для того, щоб зробити максимально прозору і чисту воду. І басейн зараз працює, тому що розумний директор, все робили поетапно і басейн не припиняв роботу. Роботи по ремонту фасаду плануємо закінчити також у січні-грудні.
У вересня 2012 року губернатор Рижук відкривав відремонтований "Авангард" і басейн
- Січень-грудень буде сезоном перерізання стрічок?
- Ну можна й так сказати, але основне завдання – довести ці об’єкти до логічного завершення, щоб вони більше не тягнули кошти з бюджету.
У приймальні Руслана Годованого зустрілися з директором Житомирської обласної філармонії Петром Даценком, який запевнив, що відкриття відбудеться 9 грудня.
Афіша на сайті філармонії
Тамара Коваль, Житомир.info
