Надто «гаряча» тема можливого дефолту в Україні зараз активно обговорюється в центральних засобах масової інформації. Ми не стали осторонь цієї проблеми, тому попросили висловити свої думки з цього приводу доктора економічних наук, професора Житомирського національного агроекологічного університету Зінчук Тетяну Олексіївну.
- Що таке дефолт, і головне - що відбувається з країною, яка оголосила його?
- Це неспроможність країни платити за борги, які вона накопила упродовж певного часу. Простими словами, країна не може виплатити те, що вона позичила. І відповідно тоді виникають загрози дефолту.
Становище країни, яка оголосила дефолт, справді страшне. Адже така країна припиняє або мінімізує всі зовнішні торговельні операції. Встановлюються квоти, або взагалі ембарго на експорт-імпорт продукції. Може накладатися арешт на іноземні активи. Іноземні інвестори припиняють вкладати капітал в таку країну, вона не кредитується. Словом, господарський комплекс такої країни перестає бути учасником всіх світових економічних процесів. Ну а внутрішнім наслідком дефолту є, звісно, значне погіршення соціально-економічного становища.
- Чи існують ознаки можливого дефолту в Україні?
- Так, існують. Найбільш очевидна ознака - виведення іноземного капіталу з країни. Інвестори виводять свої кошти з найбільш стратегічних галузей економіки. Спостерігається падіння ВВП. Наступна ознака - соціальна. Це стрімке розшарування доходів населення, надзвичайно високий рівень безробіття.
Крім того, ми маємо дуже високу частку державного боргу. На кожного працюючого українця припадає 56,6 тис. грн. державного боргу. За кредитними зобов'язаннями Україна має віддати на сьогодні $11 млрд.
Однак зауважу, що зовсім не слід драматизувати можливий дефолт. За всю історію світової економіки було безліч випадків, коли країни оголошували дефолт. Тільки з 1820 р. по 2012 р. було більш ніж 250 випадків дефолту у більш ніж 100 країнах світу. Не треба забувати, що економіка завжди розвивається циклічно, життя продовжується. Це означає, що навіть якщо в Україні станеться дефолт, то це не вирок.
- Чи існують в Україні якісь особливості нинішнього надто скрутного становища, яке багато хто називає переддефолтовим?
- Так існують. Це насамперед, фактична війна на Донбасі, яка створює додаткове навантаження на вітчизняну економіку. Крім того, Україна не може розраховувати на таку фінансову допомогу, яку, Євросоюз, наприклад, надав Греції, коли в цій країні був дефолт. Ми не маємо такого енергетичного потенціалу, яким володіє Росія. Наш північний сусід в 1998р. зміг вийти з надто скрутного фінансово становища саме завдяки зростання експорту своїх енергетичних ресурсів до Китаю.
- Все-таки: буде чи не буде в Україні дефолт? І як уникнути його загрози?
- Парадокс в тому, що навіть авторитетний міжнародний експерт однозначно не скаже, буде чи не буде в країні дефолт. Це явище залежить від багатьох факторів. Тому тут можна тільки припускати. Як уникнути загрози? Зрозуміло, без додаткових джерел фінансування не обійтися. Тому не дивно, що нещодавно Україну відвідав відомий американський фінансист Джордж Сорос. На його переконання, порятунок України - тільки через міжнародну фінансову допомогу. Названа навіть конкретна сума - $17 млрд. від Міжнародного валютного фонду, і $10 млрд. з боку ЄС, що мінімізує загрозу дефолту. І не треба лякатися цієї цифри. Свого часу Ірландія та Греція брали також великі суми у борг.
Наступне - реструктурація боргу. Якщо ми реструктуризуємо наші борги, це може звільнити більше 4 млрд. дефіцитних валютних резервів. Саме таким шляхом пішла свого часу Греція. Якщо ж цього не зробити, то це означає затягнути петлю собі на шиї.
Плюс до того, в деяких країнах (Греція, Польща) списувалися борги, але нам не варто сподіватися на таку милість.
Поряд з цим треба терміново проводити реформи, здійснювати деофшоризацію економіки, долати корупцію, проводити інші кардинальні зміни всередині країни.
На моє переконання, необхідно націоналізувати банківську систему, що дасть можливість акумулювати кошти, в тому числі населення. Адже саме населення є найбільшим кредитором в Україні. Нинішня ж банківська система тільки розпорошує кошти, підривається довіра до цих фінансових установ.
Податкова політика не витримує критики. Влада ніби зменшила кількість податків, але їх просто скомбінували, плюс ввели нові, доволі абсурдні, що викликало тільки соціальне невдоволення.
- Насамкінець питання, можливо, дивне: чи існують якісь плюси дефолту?
- Як не дивно, але існують. Адже дефолт вивільнює додаткові кошти, принаймні на короткий період. Дефолт привчає до раціонального використання коштів, він, врешті-решт, має розігріти економіку.
До речі, війна також стимулює економіку. Приклад - Ізраїль, який вже два десятиліття знаходиться у стані війни, але має досить розвинену економіку. В умовах війни з'являються нові замовлення, відроджуються підприємства, як військово-промислового комплексу, так і цивільні. Так що воєнний конфлікт на Донбасі - це шанс для багатьох підприємств України отримати друге дихання.
Сергій Ткачук для Житомир.info
