Саме на такій музичній ноті відкривається п’ята ювілейна експозиція у «Гнатюк Арт Центрі» в Житомирі. Разом із виставкою картин та декоративних виробів відкриваються досі невідомі загалу імена митців. При вході в арт-центр відвідувачів зустрічає серія робіт молодої художниці Катерини Вілкул із символічною назвою – «Мій Житомир».
«Серія робіт називається «Мій Житомир». У цій серії я відобразила найвизначніші місця Житомира. Тут 12 картин в техніці акварель з використання стилю пуантилізм - точкова техніка. Іще серія робіт - це тваринний та рослинний світ», - розповідає художниця Катерина Вілкул.
Чіткі лінії архітектурних споруд Житомира також виписує Майя Левчук. Жінка впевнена: через архітектуру можна передати історію міста, його характер та привабливість.
«Кожне місто має свій шарм, характер. Характер полягає саме у старих архітектурних формах, у старих будинках. Це можна назвати майже витвором мистецтва. Своїми роботами я хотіла передати людям, так би мовити, заразити їх любов’ю до свого міста. Щоб вони цінували своє місто, поважали й споруджували щось нове. Будували, творили. Хочеться, щоб наше місто було красивіше й краще», - каже Майя Левчук.
Погляди поціновувачів прекрасного привертають і сюрреалістичні роботи Дмитра Петрухнова, який у повсякденному житті працює у драмтеатрі, створюючи бутафорію та декорації до вистав.
«Направлення сюрреалізм. Поштовхом для написання таких картин було знайомство з творчість іспанського художника Сальвадора Далі. Мене зацікавило, і я вирішив спробувати зробити щось подібне, але своє. Я намагався показати так, щоб глядачу було легко прочитати», - говорить Дмитро Петрухнов.
Тема взаємодії людини з природою продовжується й на полотнах бердичівської художниці Валентини Коломієць.
«Сьогодні я представляю 14 робіт. Стосовно образів, то кажуть, що кожна робота, чи то живопис, вірш, пісня, - завжди автопортрет. Тому в концепції робіт більше моє - внутрішнє. Наприклад, картина з рудою дівчинкою та метеликами навколо голови - це я. Тому вона мені дуже дорога», - ділиться Валентина Коломієць.
Далі знайомимось із автором картин з квітами та рельєфними спорудами. Художниця Людмила Болейко розповідає: вперше пензля до рук взяла у шість років, писати починала аквареллю. Нині ж, каже, працює у багатьох техніках, малює аерографом, маслом, акрилом, а віднедавна відкрила для себе іще й барельєф.
«Я люблю малювати природу, тварин, квіти, троянди, і от для себе відкрила барельєф. Це штукатурка, яка покривається акриловими фарбами», - пояснює художниця Людмила Болейко.
Поєднує непоєднувані техніки та матеріали при створенні своїх робіт і Тетяна Девіченська.
«Я намагалась втілити в життя образи дівчат, які живуть у своєму світі. В них немає якогось визначеного сюжету, філософії або подачі. Я їх намагалась малювати навіть незрячими. Тому що вони живуть у своєму рожевому світі. Я люблю комбінувати матеріали, туш та акрил, які, в принципі, не комбінуються, і воно виходить ефектно. Не люблю деталізувати, адже вважаю, що деякі моменти, навпаки, якщо навіть залишаєш пусті місця, то воно оживе, і це виглядає легко», - зізнається Тетяна Девіченська.
Родзинка п’ятої експозиції – футуристичні вироби з дерева у виконанні Юрія Барановського. Військова техніка, зброя, мечі, іграшкові автівки, які з легкістю впишуться у будь-який інтер’єр свого власника.
Насолодитися виставкою можна буде впродовж квітня. Окрім цього, каже засновник «Гнатюк Арт Центру», при центрі відкривають дитячу школу розвитку та арт-магазин.
«З 1 квітня ми відкриваємо школу для дітей. Ми будемо навчати дітей поки не мистецтву, а просто розвивати маленьких дітей. Також у квітні ми відкриваємо багетну майстерню. Згодом ми іще відкриємо магазин «Усе для художника», - зазначає засновник «Гнатюк Арт Центр» Олег Гнатюк.
