22 лютого 2018 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулися вибори ректора, друга спроба: претендентів було двоє – завідувач кафедрою ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття Галина Киричук та проректор Андрій Шевчук. Завкафедрою отримала 351 голос, в. о. ректора – 241. Що спонукало доктора біологічних наук балотуватися на посаду ректора, які зміни вона планує та чого чекати абітурієнтам від цьогорічної вступної компанії – про це Галина Киричук розповіла в інтерв’ю Житомир.info.
- Ви вже сто днів на посаді, можна підводити перші підсумки?
- Офіційно призначення було 18 квітня, тому близько 45 днів на посаді, ще не 100.
- І як працюється?
- По різному. Інколи важко, цікаво, креативно, напевно. Досить потужний колектив, з цікавими ідеями, з новими проектами. Він для мене не новий: я працюю в університеті з 1996 року на різних посадах. Починала ще студенткою університету в 1988 року, потім аспірантка, асистент, завідувач кафедри, відповідальний секретар приймальної комісії. Колектив дружній, потужний, амбітний.
- Ваш конкурент на виборах ректора вже в університеті не працює?
- Ні, працює – доцентом кафедри всесвітньої історії. Він, як і обіцяв, почав займатися своєю науковою роботою, розробкою тієї наукової тематики, яка для нього була цікава. Зараз він знаходиться у відпустці і працює в архівах.
- На сьогодні в керівництві університету утворився майже «матріархат» (у керівному складі університету лише одну з п’яти посад займає чоловік – проректор з адміністративно-господарської роботи).
- Ні, в нас витриманий гендерний паритет: секретар приймальної комісії у нас чоловік, проректор з адміністративно господарської роботи – чоловік, і ще голова вченої ради. Адже одним з пунктів передвиборчої програми була зміна концепції керування університетом, із підсиленням ролі вченої ради університету та делегуванням повноважень відповідним структурним підрозділаміз розмежування прав і сфер відповідальності та прийняття рішень. Як і обіцяла почала впроваджувати ці пункти адже владу треба вміти ділити, і відповідальність потрібно вміти розділяти, тому у нас відбулися вибори голови вченої ради університету: з таємним голосуванням, з бюлетенями, все як не може бути. І вчена рада віддала свої голоси доктору філологічних наук, професору Віктору Мойсієнку, який став головою вченої ради університету. На мою думку такий паритетний принцип управління університетом дозволить не лише відчувати конкуренцію, а створити партнерську систему керівництва. І якщо така конкуренція здорова, якщо вона допомагає в розвитку університету, то це тільки на користь справи.
- Зараз основна тема – вступна кампанія. Якою вона буде цього року в ЖДУ?
- Зараз основна проблема абсолютної більшості університетів України – це вступна кампанія, бо маємо певні об’єктивні чинники. Перший з них – це демографічна ситуація в Україні: якщо проаналізувати статистичні дані щодо кількості випускників, то 2018 рік вважається «демографічним дном», і саме цей рік передбачає найменшу кількість випускників загальноосвітніх навчальних закладів. І, відповідно, меншу кількістю потенційних абітурієнтів.
- З приводу держзамовлення: минулого року було 226 бюджетних місць для вступників – це дуже мало для такого університету.
- Це досить цікаве запитання. Ми повинні відійти від стереотипу державного замовлення, воно йде лише за сильним студентом. На відміну від багатьох вузів, які у 2017 році мали стабільне державне замовлення з об’єктивних причин, бо держава на певні пріоритетні напрямки дає стабільне фіксоване державне замовлення, ми вже два роки, з більшості освітніх програм, вступили в боротьбу заабітурієнта за принципом «широкого» конкурсу. На деяких спеціальностях це досить важко. Наприклад, на вперше започаткованих спеціальностях, таких як «Політологія». Ми вперше минулого року її відкрили, маємо дуже цікаву програму, студенти мають можливість навчатися в двох університетах одночасно: семестрове навчання в нашому університеті і семестрове навчання в університеті партнерів з Польщі. При цьому студенти отримують одночасно два дипломи: польського навчального закладу і наш диплом.
- Тільки по цій спеціальності така практика?
- Ні, це просто як приклад. Ми відкрили нову спеціальність «Політологія» і в нас не було на ній державного замовлення, бо мали невелику рекламу цієї спеціальності, потенційні абітурієнти не знали про її існування, або знали дуже мало.
- Реклама і держзамовлення пов’язані?
- Дуже пов’язані. Сьогодні державне замовлення йде лише за тим абітурієнтом, який має високі бали. Якщо ми говоримо про спеціальності гуманітарного блоку, то «прохідний бал», який формується з балів сертифікату ЗНО і балів атестату, складає порядку 180 і вище балів. Якщо такий студент ставить пріоритетом будь-яку освітню програму нашого університету, то державне замовлення тоді належить Житомирському державному університету.
- Нова система формування державного замовлення скільки вже діє?
- Вона діє два роки, держзамовлення надається лише після того, як абітурієнти подадуть заявки на вступ. Ми дуже вдало використали свій ресурс, наприклад, на природничому факультеті: маємо 32 з 32 місць державного замовлення на спеціальності «Хімія», це четвертий результат в Україні по кількості державних місць за цією спеціальністю.
- Це єдиний такий стовідсотковий показник для університету?
- Так. Це та спеціальність, яка конкурує на рівні країни. І ще маємо 38 з 42 бюджетних місць за спеціальністю «Біологія» - це шостий результат в Україні. Ми маємо дуже гарну базу матеріальну, наукову. Хоча я не можу сказати, що гіршу базу має історичний факультет чи науково-навчальний інститут іноземної філології, де сформовані досить потужні, цікаві школи, де є співпраця з «Корпусом миру» (урядове агентство США – авт.) з 1992 року. Представники «Корпусу миру» співпрацюють з нашими студентами фактично починаючи з перших років незалежності України, єдина була маленька перерва з 2014 року, але вже у 2017 році ми знову маємо представників «Корпусу миру». 29 травня ми з проректором з наукової і міжнародної роботи були на прийомі в посольстві США, який був влаштований на честь приїзду керівника цієї організації в Україну.
- Як давно університет почав готувати вчителів польської мови?
- По спеціальності «Середня освіта: мова і література польська» набір маємо лише другий рік. На сьогодні у нас є угоди з польськими вузами і з консульством Польщі: ми подали заявки на викладачів – представників вищих навчальних закладів Польщі, які у нас на цій спеціальності будуть викладати.
- Це перший рік, коли будуть викладачі з Польщі?
- Так, перший рік. У нас є практика читання коротких курсів польською, англійською або німецькою мовою викладачами з Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Литви. Це в навчально-науковому інституті іноземної філології, на природничому факультеті, на соціально-психологічному факультеті. Сьогодні маємо співпрацю фізико-математичного факультету, саме математиків, де у нас потужна школа, яка розвивається в трьох напрямках, з норвезькими колегами, німецькими та мексиканськими.
- Щодо оплати за навчання: минулого року «найдорожчими» спеціальностями були іноземні мови – англійська, німецька, перекладач (по 15 тис. 625 грн за рік), на четвертому місці «Журналістика» (13 тис. 875 грн). Цього року будуть якісь зміни в оплаті, як ви її корегуєте?
- Оплата за навчання складається з декількох блоків, які є визначальними: перший – зарплата професорсько-викладацького складу, який викладає на тій чи іншій освітній програмі; другий – комунальні послуги; третій – поповнення матеріальної бази, яка необхідна для здійснення освітньої діяльності. Коректування оплати за навчання здійснюється відповідно до тарифної сітки і тим розцінкам, які встановлюються на комунальні послуги.
- Тобто, на цей рік оплата буде більша?
- Так, але важко сказати на скільки. Якщо ми проаналізуємо підняття зарплати по тарифній сітці, про що говорить наше міністерство, то вчителям підняли зарплату на два тарифних розряди, тому вони передбачають, що заробітна плата викладачів університету також має бути піднята на два тарифних розряди. Якщо це врахувати, то збільшення буде десь порядку 20-25%. Десь є викладацький склад, який 50-60% забезпечують доктори наук, професори, на певних освітніх програмах такий показник складає 30%. Крім того, ми хочемо започаткувати нові магістерські програми.
- Якщо згадати про «демографічне дно», то менше студентів – менше грошей отримає університет. Буде скорочення?
- Можна сказати, що буде скорочення ставок, але не людей. Перша причина – дехто працює більше, ніж на ставку, другий ресурс – це люди, які працюють у нас за сумісництвом, і третій – ми передивимося навантаження.
- Часто економлять, відправляючи на заслужений відпочинок пенсіонерів. Їм варто хвилюватися?
- Якщо це науковець і викладач, який продуктивний, активний, створює імідж університету, то треба вибирати чи якість освіти, чи розмір оплати. Поки що стоїмо на якості.
- Можете однозначно сказати, що скорочення не буде?
- Я можу сказати, що штатний розпис буде приведений у відповідність.
- Скільки минулого року набрали студентів на перший курс?
- Біля 700 чоловік набрали, цього року плануємо порядку 500 студентів, а далі будемо бачити.
- 500 – це взагалі дуже мало як для класичного університету в обласному центрі.
- Якщо проаналізуємо ситуацію 1995 року, коли вперше в Україні була введена контрактна форма навчання, а у нас в університеті – в 1996 році, то в цей перший рік разом бюджетної і контрактної форми навчання на першому курсі якраз було 500 чоловік.
- Але тоді це був не державний, а педагогічний університет, трохи інший рівень.
- Так, інший рівень, я погоджуюся, але тоді був інший рівень і з приводу працевлаштування: держава забезпечувала випускників роботою.
- І тоді були історії, коли подавали до суду на тих, хто вчився за державні кошти і не відпрацьовував за направленням?
- На сьогоднішній день ситуація така: якщо дитина їде на роботу, привозить в університет документи, які підтверджують, що вона працює за фахом, і держава їй виплачує так звані «підйомні», то отримавши ці «підйомні» дитина має три роки відпрацювати. Якщо ж цих грошей не отримували, то мають повне право не відпрацьовувати, і гроші за навчання державі не повертати.
- Зі школами міста якось співпрацюєте, крім практики студентів?
- Цього року ми проаналізували освітні послуги міста Житомира, зайнятість учнів шкіл в червні і впровадили сьогодні різнотипові форми неформальної освіти для школярів від 7 до 18 років: різноманітні літні школи, майстер-класи, тренінги. Наші студенти в межах практики працюють в денному літньому таборі «Веселкова країна» при університеті, який у нас починається з 18 червня, він для дітей співробітників та інших бажаючих. З 18 червня ми починаємо літню ботанічну школу для школярів 7-11 класів.
- Літня ботанічна школа – платна?
- Минулого року вона була проведена вперше за рахунок спонсорських коштів. Була розрахована на 20 осіб, а в результаті було 35 учнів, які виявили бажання. Цього року це платні додаткові освітні послуги, але в межах розумного. Фактично, дитина формує навички біологічного експерименту, препарування, роботи з ботанічними об’єктами, гербаризації зразків, крім того є виїзні екскурсії в природу по вивченню рослинних угрупувань різних біотопів. За це батьки платять кошти університету – близько 200 гривень. Ця школа працює півдня, з 9 ранку до 14.00, харчування ми на себе не беремо. Також запущені літні мовні школи: з німецької мови для початкового рівня та поглиблений рівень; з англійської мови для учнів початкової школи, для поглиблення знань вчителів і для поглиблення знань учнів середньої та старшої школи. Запущені тренінгові майстер-класи «Види неформальної освіти», «ІКТ в освіті», «Хмарні технології в освіті».
- Хто про це знає, як потрапити в ці школи?
- Є реєстраційні анкети на офіційному сайті університету та на Facebook-сторінці університету. 37 різнотипових заходів у нас заплановані в червні в університеті, вони йдуть як пробні майданчики: ми дивимось, що з них більш актуальне, що потрібно жителям Житомира, і тоді вирішимо, в якому блоці будемо далі розвиватися.
- У нового ректора є плани щось радикально змінити в цьому університеті?
- Треба спочатку зробити, а потім про це говорити.
- Тобто не було такого: «Ось коли я сяду в це крісло, я зроблю…»?
- В мене не було мрії сісти в це крісло, це не було самоціллю, це була така ситуація, яка склалася в певний період часу. Після того, коли попередній ректор (Петро Саух – авт.) оголосив, що він іде, така ідея не з’явилася зразу. Вона з’явилася після чотирьохмісячного перебування іншої особи на посаді.
- Ваш майбутній конкурент на виборах ректора Андрій Шевчук став для вас стимулом?
- Це дійсно так. Ця людина мене просто простимулювала.
- У вас тут були такі баталії, як на справжніх виборах. Як після цього працюється з опонентами?
- Абсолютно нормально. Після виборів я нікого не звільняла, дві особи пішли з посади. Це не було пов’язане з протистоянням, з виборами, це пов’язано з темпом роботи, який почався після виборів, з моїм темпом роботи. На сьогодні фактично мій робочий день складає близько 18-20 годин.
- Скільки ви так протримаєтесь?
- Знаючи себе, я думаю мінімум на вісім місяців мене хватить, а далі будемо бачити.
- Є якийсь «допінг»?
- Напевно, родина. Це той «допінг», який підтримує.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
(всі фото з Facebook Галини Киричук)
