У Новограді-Волинському на території Звягельського замку протягом грудня 2019 року археологи проводили розкопки. Під час робіт в одному із шурфів було знайдено 196 артефактів серед яких фрагменти глиняного посуду XVII – XIX ст, скляних посудин, цвяхів, вироби з металів, гільзи та кістки тварин.
Про це 9 січня повідомив Укрінформ з посиланням на Житомирський обласний краєзнавчий музей.
«Під час розкопок шурфа загалом було зібрано 196 предметів. Серед них фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різноманітних типів глиняного посуду XVII – XIX ст., зокрема, горщиків, мисок і полумисків, макітер, тарілок, глеків, покришок, мальованого і підполив’яного посуду, а також уламки пічних і декоративних кахлів, фрагмент чашечки тютюнової люльки, скляний шлак, шматки берести, фрагменти порцелянових і скляних посудин, залізні ковані цвяхи, лезо ножа і стрижень із загостреним кінцем, вироби із кольорових металів і гільз патронів, кістки дрібних і крупних домашніх тварин», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що археологи заклали розвідувальний шурф у північно-західній частині замку, аби з’ясувати потужність і стан культурних нашарувань та відшукати оборонні споруди, які прикривали замок із західної сторони, зокрема кам’яну стіну і рів. Шурф доведено до глибини 4,10 м. Зафіксовано, що культурні нашарування на зазначеній ділянці доволі потужні.
«Під час зачистки на глибині 0,80 – 0,90 м від рівня сучасної поверхні вдалося натрапили на скупчення розкиданих каменів, а трохи нижче, у східній частині шурфа, і рештки власне стіни замку. Встановлено, що на зазначеній ділянці зовнішню стіну було зруйновано і, можливо, розібрано зверху та на глибину 1,20 – 1,35 м нижче рівня сучасної поверхні», – повідомляють на сайті.
Звягельський замок на початку XVI століття почав будувати князь Костянтин Острозький. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницього замок захопили козаки, а в ході штурму зруйнували кілька веж та частину стіни. Коли місто перейшло у власність князів Любомирських, будівлю перетворили на мисливський замок, а згодом частину муру замку розібрали. Наприкінці 1980-х років реконструювали фрагмент фортечної стіни замку та одну з оборонних веж.Дослідники припускають, що стіну замку могли знищити упродовж XVIII – ХІХ ст., коли власниками міста, зокрема Любомирські, надали дозвіл на розбір оборонних споруд замку і використання каміння з них для будівництва культових споруд, наприклад, костелу.
Як повідомляв Житомир.info, у червні 2019 року на Замковій горі у Житомирі археологи відновили розкопки: знайшли склепіння підземелля і брили фундаменту.