Україна поступово починає виходити з жорсткого карантину: малий та середній бізнес відновлює роботу та рахує збитки, місцеві бюджети коригуються, видатки зазнають суттєвих змін. Мер Житомира ще наприкінці березня прогнозував, що бюджет Житомирської міської ОТГ за місяць карантинних обмежень втратить більш ніж 60 мільйонів гривень надходжень. Яка ситуація з міським бюджетом після двох місяців карантину, чи вдасться його виконати, на чому будуть економити та де шукатимуть джерела додаткових надходжень, як місцева влада підтримає підприємців – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info із заступницею мера Житомира Світланою Ольшанською.
- Міський голова зараз постійно каже, що в бюджеті немає грошей, а яка насправді ситуація з міським бюджетом на даний час?
- Насправді ситуація сьогодні доволі складна в плані фінансування капітальних видатків: ми їх, в принципі, призупинили, і тільки якщо є якийсь вільний ресурс – направляємо на капітальні видатки. По іншим видаткам, поточним, ми перенесли фінансування з І півріччя на ІІ півріччя, розуміючи, як криза вплине на бізнес. У квітні ми виплатили соціально захищені видатки – зарплати і за енергоносії, й залишилася ще заборгованість близько 15 мільйонів по незахищених видатках, по загальному фонду, без врахування бюджету розвитку.
- Скільки бюджет недоотримає вже прогнозували?
- Якщо від планових показників, то на сьогоднішній день це близько 140 мільйонів. Якщо ж порівнювати фактичний період минулого і цього року, то за чотири місяці в нас ще є 12% росту. При формуванні бюджету на 2020 рік ми були дуже обережні щодо дохідної частини і видаткової, говорили про те, що треба хоча б квартал прожити, щоб розуміти, як буде розвиватися економіка, і вже залежно від цього щось додатково спрямовувати на бюджет розвитку. На сьогодні, аналізуючи першу половину травня, ми бачимо, що, можливо, дохідну частину виконаємо в повному об’ємі. Але це оптимістичний прогноз.
- За рахунок чого такий оптимізм?
- Якщо дивитись на 2019 рік, то до кінця року бюджет зріс на 20%. При формуванні бюджету цього року ми закладали ріст близько 11%, тобто залишався ще запас в 9-10%, який би ми могли розподілити по результатах І кварталу, коли б уже бачили реальні надходження, або по результатах першого півріччя. Зрозуміло, що зараз ні про які 20% і мови не може бути, хоч би вийти на приріст до 10% до кінця року. Найбільш «провальними» на сьогодні є надходження від землі, бо держава дала пільги – не сплачувати в березні ні земельний податок, ні за оренду землі. Компенсації з державного бюджету ми не отримали, більш того – в цьому році не застосовується норма Бюджетного кодексу, по якому місцевим бюджетам дається компенсація, якщо держава встановлює пільгу.
- Скільки бюджет Житомира втратив від такої державної пільги?
- Втратили вже на сьогодні приблизно 50 мільйонів. Зауважу, що спочатку Верховна рада проголосувала за пільгу на березень і квітень, потім переголосували і квітень зробили в розстрочку. І зараз ми бачимо вкрай негативну динаміку надходжень по землі, бо не всі зрозуміли, що закон переголосували і пільги за квітень немає.
- Зараз якраз цей момент можна пояснити, щоб усі зрозуміли.
- Що стосується місцевих податків, то у нас є нульова ставка по оренді землі, по платі за землю за березень, а за квітень – розстрочка, тобто бізнес просто може довше платити її без застосування штрафних санкцій. Також міська рада надала пільгу по єдиному податку для підприємців І та ІІ групи за квітень. Для цього підприємець має звернутися в податкову: підтвердити, що він не працював у цей період. Якщо вид діяльності підпадає під заборону, яка є відповідно до постанови Кабміну про карантинні заходи, то за квітень він буде повністю звільнений від сплати єдиного податку.
- Держава не дає компенсаціъ місцевим бюджетам за встановлені нею пільги, а міська влада щось компенсує підприємцям за час карантину, чи пільга – це і є компенсація?
- Ні, не тільки. Сьогодні ми оприлюднили порядок, який довго готували, про компенсацію по кредиту для бізнесу: бізнес бере кредит, а міська рада буде компенсувати облікову ставку (проект рішення сесії має назву «Про затвердження Положення про відшкодування суб’єктам господарювання сплачених відсотків за короткостроковими та середньостроковими кредитами, що залучені у банківських установах» - авт.). Надавати кошти напряму бізнесу, перерахувати їх на розрахункові рахунки ми не можемо, це заборонено. Єдине, що ми можемо зробити – розробити та приймати на місцевому рівні якісь програми підтримки для певних галузей бізнесу, закладати туди кошти і так підтримувати бізнес.
- Плануєте щось подібне робити?
- Зараз поки що тільки по кредитах, як передбачено законодавством. Також були направлені листи з приводу ПДФО, те, про що говорив міський голова. Але для цього ще потрібно внести зміни в законодавчі акти, щоб ми могли це робити. Тому що ПДФО – це податок, який спрямовується в три бюджети: міський, обласний і державний. Він ще й впливає на реверсну дотацію, так зване бюджетне вирівнювання, де виводиться певний коефіцієнт і місцеві бюджети маю відрахувати кошти в державний бюджет. Для Житомира на поточний рік це 107 мільйонів.
- Можливо, держава в якості компенсації скасує цю реверсну дотацію і гроші залишаться в міському бюджеті?
- Ми виходили з цими пропозиціями на Асоціацію міст України (АМУ). Тому що ПДФО на сьогоднішній день – не самий основний показник якості надходжень до бюджету, є ще єдиний податок. Наприклад, в містах, де є великі ринки (Одеса, Чернівці) зовсім інша структура дохідної частини бюджету, там більше дає не ПДФО, а єдиний податок. І виходить, що не всі обласні центри в рівних умовах. Але поки що є так, як є, реверсну дотацію не скасовують.
- На чому вдається економити в цей скрутний час?
- По-перше, у нас є економія по галузі освіти – енергоносії, харчування. Частково цю економію ми вже перенаправили в резервний фонд. Також було прийняте рішення, що всі працівники виконавчих органів на 14 днів підуть у відпустку за власний рахунок. Зрозуміло, по бажанню, але бажання виявили всі. І цю економію ми спрямували на зарплату медичних працівників.
- Скільки на власних зарплатах зекономили?
- Для того, щоб був безперервний процес роботи, прийняте рішення, що такі відпуски будуть ще впродовж травня-червня. Вже за березень-квітень ми зекономили близько 2 млн грн, за рахунок цієї економії 1,5 мільйони направили на зарплати медичним працівникам і близько 0,5 мільйона – на зарплату соціальним працівникам, які розносили продуктові набори. Ну і не всі брали по 14 днів одночасно, хтось брав 5, 7, але я і Марія Олександрівна (Місюрова, заступниця мера з гуманітарних питань – авт.) вже були 14 днів за свій рахунок і в п’ятницю (15 травня) вийшли на роботу.
- Не збираєтесь позбавити депутатів грошей, які виділяються на потреби виборчих округів? Це б теж була суттєва економія (кожен з 42 депутатів міськради отримує в 2020 році «на округ» по 200 тис. грн).
- Наразі це питання не розглядалося, й частину коштів вони вже використали. Офіційно такої ініціативи від депутатів не було, але розмови про це були.
- Скільки коштів з міського бюджету вже спрямували на медицину – на зарплати, на закупівлю матеріалів та обладнання?
- З березня вже спрямували близько 30 мільйонів. Близько мільйона пішло на зарплату медичним працівникам за березень, щоб виконати обіцянку про надбавку в 300%. Якщо говорити об’єктивно, то є наказ Мінсоцполітики, по якому ця надбавка може нараховуватися виключно за відпрацьований час і ми, відповідно до цього наказу, отримали від держави близько 170 тисяч, але витратили ще близько мільйона з міського бюджету, щоб люди розуміли, за що вони працювали. З квітня наші заклади охорони здоров’я перейшли на нову систему фінансування й вже йдуть кошти Національної служби здоров’я: за квітень їм виплатили в повному об’ємі 300% коштами НСЗУ, але окремого пакету по COVID, про який говорили, немає поки що, він ще розробляється.
- Тепер коштів на медицину вистачить?
- Кошти, які лікарні отримали від НСЗУ, не перекриють до кінця року в повному об’ємі потребу, можливо, буде ще якесь дофінансування. Найгірше фінансування у стоматлікарнях: по тих розцінках їм точно не вистачить коштів.
Фото з сайту міської ради
- Інформація про те, що дві стоматполіклініки будуть об’єднувати в одну – це чутки чи дійсно є такі плани?
- В нас було декілька зустрічей з директорами стоматлікарень, щоб вони вносили свої пропозиції щодо подальшої роботи. Якщо це можливо без оптимізації, якщо вони готові бути самодостатніми – без питань, вони можуть існувати в тому форматі, в якому вони зараз є. Місто готове сплачувати частину коштів за обслуговування певних категорій населення, але не утримувати підприємства повністю, бо сьогодні стоматполіклініки знаходяться виключно у конкурентному полі. Можливо, через закладену низьку вартість послуг, їм треба розривати договори з НСЗУ і йди у конкурентне поле, це теж вихід. Ми намагалися почути від керівників шляхи виходу. І якщо в поліклініці №1 бачать якийсь розвиток, то директор поліклініки №2 не готовий був презентувати певну концепцію розвитку.
- За це його звільнили?
- Він сам побачив, що життя пішло швидше, чим він може чи хоче. Можливо, він чудовий лікар, але на посаді директора ти більше менеджер, ніж лікар. Тому на сьогоднішній день він звільнився з посади за власною заявою.
- Очевидно, що карантинні заходи вдарять і по великим комунальним підприємствам – ТТУ, водоканал, теплокомуненерго: транспорту виходило менше на лінію і пасажирів було менше, люди вирішили не платити за «комуналку».
- Вирішили не платити, тому що, давайте говорити чесно, така була політика на рівні держави, коли перші особи країни говорили: можете не сплачувати, вам за це нічого не буде. Зрозуміло, що люди сприйняли це буквально. І не секрет, що прожити за пенсію важко, тому людина відтерміновує ці платежі, купує товари першої необхідності. По водоканалу в нас немає проблем по зарплаті: ми їх не фінансуємо після підвищення тарифу. Але у них є проблема з рівнем води і, можливо, треба буде купувати насос, який буде більш заглиблюватися. По теплокомуненерго ми відразу закладаємо в бюджет зарплату на літні місяці, поки що платежі у них надходять, але вже в травні вони прийдуть до нас за зарплатою. По ТТУ – це окрема дуже важка історія: думаю, їм до кінця року ще мінімум 30 мільйонів треба буде виділити, це при оптимістичних розрахунках.
- Не розглядається варіант підвищення тарифу на проїзд, щоб компенсувати «карантинні» втрати?
- Поки що ні. Враховуючи, що на сьогоднішній день криза все ж дуже сильно вплинула на людей – на зарплати і все інше, поки що не розглядаємо підвищення тарифу.
- Кажуть, що криза – це час можливостей, можливо й у міській раді вирішили щось скоротити, оптимізувати, ліквідувати?
- Моя особиста думка, що там, де у комунального підприємства є конкурентне поле, воно має заробляти і працювати, або місто його не має утримувати, фінансувати його видатки. Але питання щодо ліквідації існуючих комунальних підприємств ми поки не розглядали.
- Тобто навіть в кризових умовах влада не буде діяти радикально?
- Щодо ліквідації – ні, можливо – оптимізація, переглянути адмінапарат кожного підприємства, навантаження. Але глобально нічого робити не плануємо, бо кожне підприємство – це теж колектив людей.
- Міський голова під час карантину в ефірі заявив, що 50% працівників виконкому відправили у відпустки і виявилося, що й з половиною штату можна працювати. Може це натяк на скорочення?
- Після таких висловлювань ми теж аналізувати штатну чисельність, порівнювали себе з аналогічними містами. І по штатній структурі – ми в середині, десь більше людей працює, десь менше. Але однозначно нам треба переглядати внутрішню структуру, бо з’являються нові напрямки, наприклад, після затвердження Концепції інтегрованого розвитку (затверджена в січні 2019 року – авт.) у нас сьогодні немає відділу, який опікується саме стратегічними речами, стратегічним розвитком відповідно до затвердженої Концепції. Також випадає напрямок екології, а екологічні питання стають з кожним днем важливішими для міста. Загалом треба робити перерозподіл функцій.
- Плануєте цього року наповнювати бюджет за рахунок продажу нерухомості на аукціонах?
- Так, на останній сесії депутати ухвали рішення по двох аукціонах: на минулих торгах не продалися два приміщення і зараз буде два аукціони – по приміщенню на вулиці Клосовського, 2, це колишня база ЖЕК №6, і на Івана Сльоти, 60. Приміщення на Троянівській, 14 ми виставляли на аукціон двічі – бажаючих немає, тому поки що будемо чекати. Також плануємо виставляти на аукціон об’єкти, які не використовуються, є такий на вул. Лесі Українки, наразі оформлюємо документи. Таких великих об’єктів, як готель «Житомир» у нас більше немає, залишилися лише незадіяні невеличкі приміщення, які ще можна продавати, масштабних аукціонів цього року не буде.
- Щодо бюджету розвитку – буде розвиток в Житомирі цього року?
- Вже в травні у нас була велика онлайн-зустріч з SEСO і ми перенесли на 2021 рік реалізацію проекту по теплокомуненерго: був великий проект по встановленню ІТП, заміні теплотрас і будівництво ТЕЦ, на реалізацію цих трьох компонентів необхідно було виділити з міського бюджету близько 98 мільйонів, але ми розуміємо, що цього року в нас такого ресурсу не буде. В цьому році плануємо зробити дороги, буде капітальний ремонти за кошти міського бюджету та державні кошти, які отримала область, співфінансування 50х50, місто виділяє 50 мільйонів на три ділянки: дві – на Великій Бердичівській і одна до села Вереси. Також на поточний ремонт виділено близько 40 мільйонів: цього року, як і минулого, ми відмовилися від ямкового ремонту і буде ремонт великими «картами», щоб було комфортніше пересуватися.
- І нові тролейбуси ми дочекаємося цього року?
- Так, це планові платежі, вони закладені у нас в бюджет. Це кредит ЄБРР, проект реалізовується по плану, єдине – у зв’язку з кризою є затримки по постачанню. Ми цього року отримаємо 49 тролейбусів, за які виплатимо по кредиту 9,8 мільйонів цього року, а кредит на п’ять років.
- Як «коронакриза» вплинула на ринок праці в Житомирі?
- Ми аналізували надходження за квітень і бачимо, що навіть найбільші платники податків скоротили працівників і виплати, оптимізувалися. Тобто розвитку, або додаткового добору штату на сьогодні немає. У нас в міській раді немає даних про кількість скорочених працівників на підприємствах, але повідомлень вже є багато, бо масове вивільнення – це більше 20 людей. Наскільки криза вплинула на бізнес – ми чітко побачимо в липні-серпні. Зараз ще важко аналізувати, бо якщо навіть скоротили людей у березні чи квітні, то їм ще йдуть певні виплати, з яких ідуть податки. Але вже сьогодні ми бачимо, що бізнес оптимізувався, особливо експортно орієнтовані підприємства.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
(в інтерв’ю використані слайди департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради)
