Житомирський адвокат Дмитро Вернидуб став публічним в політичному полі в 2019 році, коли приєднався до житомирської ЗеКоманди. В другому турі президентських виборів він був серед кількох десятків довірених осіб кандидата Володимира Зеленського по округу №62 (Житомир), під час парламентських виборів представляв у суді інтереси кандидата від «Слуги народу» по Коростенському округу, потім став помічником на громадських засадах народного депутата від Житомира Ігоря Герасименка (фракція партії «Слуга народу»). Зараз Дмитро Вернидуб сам збирається балотуватися, але на місцеві вибори він йде вже не від президентської політсили, а від Партії розвитку громад. Чим зумовлений вибір нової партії, що адвокат обіцяє потенційним виборцям та чи впевнений у перемозі – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info.
- Минулого року на парламентських виборах я пам’ятаю вас, як активного члена ЗеКоманди.
- Активним членом ЗеКоманди я став ще з президентських виборів. Коли почалася президентська кампанія і стало зрозуміло, що Зеленський В.О. буде балотуватися на цю посаду, я вирішив взяти активну участь у виборах саме як помічник ЗеКоманди.
- Чому приєдналися саме до ЗеКоманди?
- Була ідея змінити підходи до формування влади, без застарілих політиків, «нова кров» в політиці, незаангажованість президента від певних політичних партій, оскільки нам всім відомо, що Зеленський не мав жодного політичного досвіду. І була надія, що внаслідок того, що він такого досвіду немає, вдасться зламати ту систему, коли ставали президентами ті, хто раніше був прем’єр-міністром, починаючи з часів Кравчука. І моя суб’єктивна думка, що після історії з Чорноволом (загинув в автокатастрофі перед виборами 1999 року – авт.) ми звернули не туди, й пішло голосування за принципом «аби не інший»: голосування за Кравчука і Кучму було «аби не за Кравчука», за Кучму і Симоненка – «аби не за Симоненка» і так далі. Я вирішив, що було б цікаво, якби нова людина прийшла, яка заявила «я на один строк» і що вона хоче зламати цю історію й піти.
- Ви сказали «була надія», а коли ця надія зникла?
- Надія на президента в мене до цього часу ще є.
- Був який особливий момент, «точка неповернення», коли ви вирішили, що далі вам із ЗеКомандою не по дорозі?
- Я б не сказав що так вже радикально «не по дорозі». Нагадаю, що створення команди «Зе» відбувалось на абсолютно безоплатній ідейній основі, і що дуже приємно – до команди на той час приєдналась значна кількість молодих людей, які прагнули змінити країну на краще. Це була неймовірна команда не мрійників про найкраще життя, а прагматичних цілеспрямованих людей, що були готові своїми активними реальними діями змінювати ситуацію в країні. І по всій країні була значна кількість людей, які були на той час готові діяти. На мій погляд, їх потрібно було лише зорганізувати після президентських виборів в якісні громадські організації, надати можливість напрацювати власні рішення наявних проблемних питань в організації життя суспільства. Відбулися президентські вибори, але силу цих людей, їх наміри діяти вже зараз в кожному окремому місті та змінювати щось на краще так і не було зорганізовано. Потужна громадська організація «Команда ЗЕ» була поставлена на «паузу» до моменту організації парламентських виборів. На парламентських виборах ситуація повторилась. І знову «затишшя» до місцевих виборів. Це, на мій погляд, дуже прикро.
- Саме місцеві вибори стали для вас причиною попрощатися зі «Слугою народу»?
- Не зовсім так. Я донедавна був помічником народного депутата Ігоря Леонідовича Герасименка, і я вдячний йому за той досвід, який набув, бувши його помічником, тому що ми намагалися по максимуму допомагати людям, які зверталися по допомогу. Ми реагували на звернення людей, проводили прийоми, консультації, допомагали. Зараз Ігорю Герасименку закидають, що він десь «зник», така інформація по інтернету гуляє. Я її абсолютно не підтримую, тому що він просто не хизується тим, що допомагає.
- Закиди – це про листівки з підписом «Партія Шарія», які розклеювали на стовпах про зникнення нардепа?
- Так, я про це. Багато людей, з якими я спілкуюся, відгукуються про народного депутата позитивно, розповідають, що він дійсно допоміг. Але він на цьому не «піариться» і це робить йому честь.
-Після того, як ви вирішили попрощатися з президентською партією, почали шукати нову для місцевих виборів?
- Ні, я абсолютно не шукав нових політичних пригод. Ми разом з Матвієм Хреновим і декількома іншими активними громадянами створили громадську організацію «Житомир, дій!». Назву таку обрали, бо в нас була ідея створити громадську організацію, яка буде допомагати людям у системному виявленні точок болю нашого міста та відпрацювання якісного їх вирішення.
- Коли створили громадську організацію?
- Виступили з ідеєю її створення в травні, але юридично створили 1 червня.
- Я не вірю в те, що коли ви створювали ГО, то не думали про місцеві вибори.
- Я для себе прийняв рішення йти на вибори вже на порозі оголошення Верховною радою дати виборів. Не збирався балотуватися, до останнього вагався, тому що є, на мій погляд, багато історій в місті щодо тих чи інших політичних діячів, які позиціонують себе «ми прийдемо, ми зробимо», а насправді їм потім це не вдається й вони отримують шквал критики, негараздів і внутрішніх проблем. Мандат депутата – це якісно новий інструмент, за допомогою якого можливо мені, як адвокату здійснювати захист та відновлення прав громадян.
- Подивилася список кандидатів від вашої партії і я б назвала його список розчарованих чи ображених іншими партіями.
- Я б так не сказав, мене партія «Слуга народу» абсолютно не образила. Мені до останнього пропонували залишатися, це факт, але я для себе прийняв рішення припинити політичну співпрацю. Це було сказано напряму новому керівництву Житомирського партійного осередку і без жодних образ, принаймні з мого боку, тому що це життя, ми розвиваємося, кожен в своєму напрямку.
- Вас просили залишитися, тому що ви фаховий юрист?
- Ні. Команда просила залишатися, тому що ми разом починали цю командну гру,.
- Але будь-яка партія чи команда цінує юристів, особливо в період виборів.
- Вибори, які будуть зараз відбуватися – це цікава новина для всіх. У всіх зараз знання Виборчого кодексу починалися з «тabula rasa», з чистого листа. І ми дотепер бачимо, що процес не зупиняється: сьогодні відбулися зміни до Виборчого кодексу – скасували пункт 9 статті 222 щодо довідки про несудимість. Але знову питання – коли закон набере законної сили, бо висунення кандидатів триває лише до 24 вересня. Чи підпише президента закон до цього часу і чи його надрукують (зміни набирають чинності на наступний день після опублікування – авт.). Нас люблять ставити в такі умови, коли ми маємо бути в тонусі, й тут юрист якраз має працювати над такими моментами.
- Що, на вашу думку, на цих виборах буде найскладнішим для кандидатів?
- Самий короткий термін на передвиборчу агітацію (максимум 40 днів – авт.), самий незрозумілий підрахунок голосів, коли буде не зрозуміло принцип, яким будуть користуватися дільничні виборчі комісії при підрахунку голосів за партії чи за кандидатів. На попередніх місцевих виборах діяв закон, який вже був тривалий, були роз’яснення яким чином рахувати, були в комісіях люди, які вже не раз так рахували голоси. Сьогодні, навіть якщо ми наберемо до ДВК тих людей, які раніше були в комісіях, то принцип підрахунку зовсім новий.
- Чи не вважаєте ви, що це оновлення і ускладнення дозволить робити підрахунки на користь певних кандидатів чи політсил?
- Так, ми розуміємо цей момент, і однозначно вважаємо, що в цій ситуації на допомогу мають прийти спостерігачі, громадські організації, міжнародні організації, які виявляють інтерес до України і її зростання як демократичної країни. Бо повторивши досвід Білорусі в сьогоднішніх економічних реаліях України ми можемо нашкодити державі дуже сильно.
- Не думаю, що коректно порівнювати президентські вибори в Білорусі й наші місцеві.
- Я не в плані проєктності порівнюю, а те, яким чином проводились. На мій, погляд, як правника, там були не зовсім правильні дії.
- На попередніх виборах були спостерігачі, які слідкували за процесом підрахунку голосів, а зараз як буде?
- Так, спостерігачі знали як дивитися, куди дивитися, на що звертати увагу і коли можливі будь-які фальсифікації чи маніпуляції. А тут ситуація взагалі цікава, тому що вже підіймається питання про те, що якщо до дати виборів ми дійдемо до «червоної» зони по коронавірусу, то буде запускатися лише одна людина на виборчу дільницю, якщо вибори не скасують, а тут уже буде суттєвий момент для того, щоб скористатися відсутністю виборців на дільниці. Ми, фактично, отримуємо пусту дільницю, де є лише члени виборчої комісії.
- Які політичні сили можуть скористатися ситуацією з незрозумілим підрахунком голосів?
- Важко зараз когось в комусь звинувачувати, і я не хочу цього робити.Думаю, у всіх проукраїнських партій є зацікавленість змінити щось на місцях й дуже не хочу вірити в те, що всім дуже цікаво спотворити результати виборів, але, мабуть, все ж таки є певні гравці, яким це цікаво. Я не буду називати прізвища тих, кого б я міг бачити у тому списку, тому що є стаття 63 Конституції України – презумпція невинуватості, і якщо в судах будуть доведені ті чи інші фальсифікації, тоді можна буде про це говорити.
- Щодо виборчої кампанії: мер Житомира підтвердив, що проти нього вже почалася «брудна» кампанія. Щодо вашої партії і кандидата в мери ще не було такого?
- Враховуючи те, що нас зараз не вважають серйозним супротивником, я думаю, що це з’явиться пізніше, коли ми почнемо нарощувати масу виборців і станемо досить впливовим гравцем. Зараз на цьому етапі всі вважають, що ми – партія-одноденка, яка хоче комусь щось довести й на цьому все.
- Бо не видно ніяких дій вашої партії і незрозуміло за рахунок чого ви збираєтесь нарощувати масу виборців.
- Річ в тому, що тільки 15 вересня в нас розпочався виборчий процес в плані висунення кандидатів. Коли будуть зареєстровані кандидати, тоді можна починати це робити.Я вважаю, що у нас все попереду. Навіть не зважаючи на таку коротку дистанцію (передвиборчої агітації), порушувати закон і говорити, що ми вже зареєстровані кандидати фактично без реєстрації – це теж не правильно. І проводити агітацію за партію, кандидати від якої ще не зареєстровані, робити будь-які заяви ми не маємо права.
- Але в Житомирі потенційні кандидати й партії не соромляться це робити.
- У нас є реклама громадської організації «Житомир, дій!», це зовсім інша річ, це не політична реклама. А політична почнеться з того моменту, як ми будемо мати статус кандидатів.
- Я бачила рейтинги й ваша партія виглядає дуже скромно.
- От поки ми такі «скромні», то й «чорного піару» немає. Але ці рейтинги, які складаються не зовсім так, як вони мають складатися – це теж частина «чорного піару».
- Мабуть, вам треба більше розраховувати на особистості, ніж на назву партії, яку ніхто не чув.
- Однозначно ми формувалися саме як команда особистостей, професіоналів, кожен в своєму ремеслі. Ці вибори будуть всі під гаслами «професіоналів», а ми робимо акцент на інші речі. Так, у нас професіонали, про кожного з нас можна почитати інформацію в інтернеті, у відкритих джерелах й запитати на вулиці, але водночас ми позиціонуємося як команда, яка намагається прийти з готовими рішеннями для житомирян. Принаймні, я не чув від інших політичних партій, що вони готові зробити те чи інше за пів року після того, як їх оберуть. Від всіх партій чую, що вони «професіонали», що вони «знаю, вмію, можу», лозунги у всіх заточені на те, що оберіть й ми відразу зробимо. А що зробимо – фактично картинка і візія відсутня.
- А який лозунг вашої партії:
- Житомир, дій – це назва нашої громадської організації і наш лозунг. Ми вже маємо певні проєкти, ми про них вже говорили й висвітлювали на наших сторінках, там можна подивитися цю інформацію. У нас є вже напрямки діяльності на пів року і візія на п’ять років.
- Але у вас немає такої класичної громадської приймальні, куди люди приходять зі своїми проблемами й просять щось поремонтувати чи вирішити якесь питання?
- Такі громадські приймальні вже формуються в кожному з шести округів нашого міста, вже деякі з них організовані. Там люди можуть залишити свої запитання, свої пропозиції по покращенню життя вже сьогодні.
- Зазвичай в таких приймальнях люди залишають свої проблеми, а не пропозиції, вони хочуть, щоб їм допомогли.
- Повірте, є й пропозиції. Принаймні, до мене, як до юриста, зверталися декілька виборців з приводу допомоги в реалізації певних проєктів. Люди не йдуть з проханням встановіть нам дитячий майданчик, чи поремонтуйте дорогу.
- Мабуть, не дуже вірять, що ви можете встановити дитячий майданчик.
- Тут потрібно включити «холодний душ» і зрозуміти, що депутат Житомирської міської ради – це безкоштовна робота. Якщо її робити якісно і чесно, то це безкоштовне навантаження, без зарплати. І я в свої 40 років абсолютно не вірю, що кандидати в депутати, які зараз за свій особистий рахунок роблять дитячі майданчики, асфальтують дороги чи ще щось дороговартісне, що вони потім не захочуть ці кошти повернути за рахунок якихось своїх дій в міській раді. Це моє таке глибоке переконання.
- Тобто на умовну «гречку» від вас виборцям не варто розраховувати?
-Я не думаю, що люди, які вкладають свої особисті гроші, їх просто подарують мікрорайону. Я, як кандидат, пропоную свій час і свої сили, своє вміння, й не пропоную своїм виборцям заасфальтувати за власний рахунок ту чи іншу дорогу, бо абсолютно логічно, що потім ці кошти якимось чином я мушу собі компенсувати. А потім через рік починають писати, що той на тендері просунув свою фірму, а той на іншому тендері просунув свою. Тобто, ми спочатку хочемо, щоб нам щось зробили, а потім обурюємося, що він «повертає» за рахунок бюджету міста свої витрачені на вибори гроші.
- Родина як поставилася до того, що ви вирішили балотуватися?
- Якраз чинник родини був одним з моментів, який заставляв мене вагатися, тому що в мене четверо дітей і доросліші діти почали запитувати: тато, а чому це в місті так, а чому, наприклад, тут немає велодоріжки і як доїхати до тих, які є лише в центрі. Такі півміри, але прозвітовано, що ми створили велодоріжки.
- До речі, прозвітував член вашої команди, колишній заступник мера з питань транспорту.
- Я задавав йому це питання й було зазначено, що стратегія розвитку Житомира передбачає влаштування таких ділянок по всьому місту, вони мають бути централізовані й пов’язані. Інший син питав, чому ми їдемо в парк чи гідропарк, а на Крошні немає де прогулятися, а там же є шикарні місця, кар’єри, які абсолютно не облаштовані для відпочинку. І такі питання моїх дітей, на які я не мав відповіді, дали мені поштовх для того, щоб зрозуміти, що є гарні ідеї і є розуміння, як їх реалізувати. Крім того, є ще один момент, який мене заставив прийняти рішення піти на вибори – це практика як правника і адвоката впродовж 20 років. Зараз все більше людей звертається з питаннями до міської ради з приводу тих чи інших рішень: комусь виділили земельну ділянку, але вона накладається на іншу земельну ділянку, яка вже зайнята, або комусь не дали дозвіл на організацію якихось речей, або комусь навпаки дали дозвіл на будівництво багатоповерхового будинку в дворі інших багатоповерхівок. І ось коли на такі неузгоджені дії ти починаєш робити адвокатський запит, то починають або з’являтися нові рішення, або ховаються рішення, по яких ти робиш запит.
- «Скелети» у ваших шафах і бруд, який може на вас вилитися – до цього готові?
- Так, абсолютно. Жоден «скелет» в моїй шафі мене не налякає, тому що кожен, хто живе на цій планеті, помиляється, так влаштоване життя. І я готовий за кожну свою помилку відповідати. Не думаю, що будуть якісь екстравагантні новини про мою персону, але я готовий. Нічого такого зовсім незаконного, окрім, можливо, переходу дороги не втому місці, я думаю, не знайдуть. Але якщо знайдуть, то буду вдячний, значить десь помилявся і треба буде виправити ті помилки.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
