У Житомирі 22 вересня відбулось засідання аграрного комітету на чолі з головою Комітету ВР України з питань аграрної та земельної політики. На ньому обговорювали стан та перспективи розвитку аграрного сектору в Поліській зоні в умовах війни. Зокрема, голова Житомирської військової адміністрації та представники профільного департаменту зазначили: через війну та несприятливі погодні умови Житомирщина хоч і не змогла на сто відсотків виконати план зі збирання врожаю, втім по більшості показникам вдалось вийти на рівень 2021 року.
«Нам не вдалось, на жаль, зібрати врожай на 100% від минулого року, ми втратили 6% від результатів минулого року. Ми навесні зіштовхнулися з проблемами, такими як паливна криза. Після збору врожаю пішла заборона експорту, зараз експорт пішов і Житомирщина теж є активним учасником», - розповідає керівник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.
«І догляд за посівами, і посівна весняна проходили в дуже складних умовах. Ми бачили, що весна була холодна, як ніколи. По-друге, у нас майже 1200 га сільськогосподарських угідь були пошкоджені, у зв’язку з активними військовими діями - це Овруцька і Народицька громади. Тому, аграрії не змогли одразу посіяти ранні зернові, але наперед скажу, що земля не пустує. Якщо ми посіяли менше зернових, то ми посіяли більше технічних культур. На 150 тис. га більше посіяно соняшника, майже вдвічі більше сої. В минулому році ми раділи тому, що Житомирщина зібрала 3,5 млн тонн зернових, то був рекорд, якого наша Житомирщина не знала. Але в цьому році за всіма нашими прогнозними показниками буде зібрано не менше 2 млн 600 тонн», - каже заступниця директора департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА Ніна Добринська.
Фахівці наголошують: не варто перейматись за продовольчу безпеку. Мовляв, буде і хліб, і до хліба.
«Минулого року було зібрано 900 тис. тонн, в цьому році ми маємо 867 тис. тонн зернових. Тобто, ранніх зернових – це пшениця, жито, ячмінь. Якщо враховувати потреби нашої області у продовольчому зерні, його нам потрібно 150 тис. тонн. Тому, одразу кажу: будемо ми з хлібом обов’язково і зможуть наші аграрії частину зерна продати, аби забезпечити фінансові показники, і покращити свої підприємства», - зазначила заступниця директора департаменту агропромислового розвитку Житомирської ОВА.
Не оминули увагою і одну з основних круп’яних культур – гречку. Попит на яку, з-поміж українців, чи не найвищому рівні. За словами заступниці профільного департаменту, її вартість на ринку вже знизилась і це не межа.
«Я впевнена у тому, що буде іще дешевше, через те, що у нас були великі запаси гречки минулорічної, у зв’язку з тим, що експорт був дещо обмежений. Зараз, як місяць розблоковані порти і почали реалізовувати зерно. А гречки в цьому році було посіяно більше, ніж в минулому році. В минулому році було посіяно 15 тис. га, в цьому році 15 тис. 200 га - це наші оперативні показники. Зацікавленість була сіяти гречку, бо була державна підтримка за посів гречки і у нас було багато власного насіння. Ми її посіяли достатньо, так що гречка у нас буде», - говорить Ніна Добринська.
Аграрний сектор має потужну державну підтримку і так буде надалі, - зазначив голова Комітету Верховної ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
«Є багато програм державної підтримки. Це кредитування програм 5-7-9%. Зараз Кабмін вирішує проблематику продовження цих кредитів, а такі нові кредити на посівну. Також є грантові програми - це купівля рукавів для зберігання зернових культур та техніки, обладнання для погрузки і розгрузки зернових культур», - сказав голова парламентського комітету.
Нагадаємо, станом на 12 вересня в Житомирській області ранні зернові та зернобобові культури були зібрані на площі 234,3 тис. га, що складає 100 % до запланованого, намолочено 896,8 тис. тонн зерна, середня урожайність становила 38,0 ц/га.
Які ціни на продукти були на житомирському Житньому ринку 16 вересня 2022 року дивіться у сюжеті
