Незважаючи на повітряні тривоги та обстріли, вони збирали експозиції у сховок. Мова йде про житомирських музейників, які у перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну кинулися рятувати історичні пам’ятки. Відтоді минув майже рік. Яким він видався для музеїв Житомира та чи вдалось останнім пристосуватись до нових реалій життя, говоримо далі.
«Це рік болю, рік сподівань і надій, рік очікування, рік нації з великим серцем», – так описує рік війни директор Житомирського обласного краєзнавчого музею Роман Насонов. Згадує, з якими думками біг на роботу 24 лютого 2022 року.
«Опинилися перед невизначеністю, але колектив вийшов на роботу й одразу приступив до розбору постійно діючих експозицій, картинної галереї. Роботи було багато, робота продовжувалась і 25 лютого. Зрозуміло, що під виття сирен, під гудіння ракет і літаків», – пригадує Роман Насонов.
Пан Роман зізнається: було страшно, але цей страх лишень додавав сили.
«Деякі картини, які були важкими і для їхнього транспортування потрібно було 5- 6 чоловік, вони переносились двома», – зауважує керівник музею.
Труднощі виникали і з пакуванням музейних експонатів, бо ж до такого ніхто не готувався, зізнається Роман Нассонов. Втім, завдяки благодійникам змогли не тільки зберегти музейний фонд, а й поповнити його.
«Наш музей, як і більшість музеїв України, не був готовий до евакуації. У нас не було елементарних пакувальних матеріалів, тієї ж самої плівки, паперу, ящиків. Однак за досить короткий час завдяки громадським організаціям, благодійним фондам, ми навіть розжилися тим, чого не мали у мирний час. Ми виграли грант на 16 тис. доларів і закупили фототехніку для оцифровки, вогнетривкі шафи, осушувачі, вогнегасники», – каже директор музею.
Разом із тим, Роман Насонов додає: і самі активно волонтерили.
«Не розгубилися й активно включилися до так званого руху опору – хтось волонтерив, донатив, хтось готував їсти», – розповідає Роман Насонов.
Згодом стали пристосовуватись до життя в умовах воєнного стану та повертатись до основної роботи.
«У музейників є такі види робіт, до яких, як правило, не доходили руки: якась звірка, інвентаризація, атрибуція, складання наукових паспортів. Саме цією роботою займаються наукові співробітники і по сьогоднішній день», – каже директор Житомирського обласного краєзнавчого музею Роман Насонов.
Нині краєзнавчий музей працює не в повному складі. Шестеро музейних працівників у складі ЗСУ захищають країну від російської навали. А для декого просто немає роботи, як от для музейних доглядачів.
«В силу обставин музейні зали розібрані, і ті ж самі музейні доглядачі, я їм не можу додати роботи, тому вони на простої. На зараз перебувають на простої близько 30 людей, постійно працює близько 80», – говорить Роман Насонов.
Однак попри всі труднощі, музей все ж зустрічав відвідувачів. Щоправда, у виставковому форматі.
«За рік нам вдалось реалізувати десять виставкових проєктів. Зокрема, два артдіджитал-проєкти, вважаю, що це такий достойний результат у таких умовах», – коментує директор Житомирського обласного краєзнавчого музею.
Довоєнний формат роботи краєзнавчий музей повинен відновити вже на початку березня, принаймні так планує його директор. Мовляв, люди скучили.
«Ми хочемо частково відновити експозицію, художній відділ задіяти, етнографічний відділ. Вже чепуриться у нас відділ природи, тому що дітки скучили», – каже Роман Насонов.
А поки директор Житомирського обласного краєзнавчого музею Роман Насонов, анонсує на 23 лютого відкриття унікальної виставки, під назвою «Рік опору».
«Створювалась самими житомирянами, мешканцями Житомирщини – це ті артефакти, які ми зібрали за рік. Це речі, які пов’язані з війною, які передавали нам волонтери, привозили з передової: обмундирування орків, якісь їхні особисті речі, поштові марки, брелоки зі збитого літака, земля з Чорнобаївки, фото, зброя, ракети, які нам передавали», – анонсує керівник музею.
Своєю історією боротьби за життя діляться і у музеї космонавтики.
«Перший місяць – це був дійсно шок, але ми досить швидко оговтались, зрозуміли, що потрібно щось робити, що сидіти і ховатись в бомбосховищах просто так – якось неправильно. Потрібно діяти і щось робити. Самоорганізувалися, зв’язалися з волонтерами, які нам доставили необхідну тару, коробки, і ми все, що могли, спакували і сховали в надійне сховище», – коментує завідувачка науково-освітнього відділу музею космонавтики ім. С. П. Корольова Лілія Кавун.
За цей час, ділиться Лілія Кавун, музей космонавтики хоч і не зустрічав відвідувачів, однак і не стояв без діла. А саме, переформатувався і став мобільним.
«У нас є VR-окуляри, навіть возили на початку з собою музейного робота Міканоїда, який розважав дітей», – каже Лілія Кавун.
Нині працівники музею космонавтики продовжують влаштовувати пізнавальні зустрічі з майстер-класами на базі навчальних закладів та бібліотек області.
«Ракети робили, у стилі орігамі вироби – собачки, морквольоти», – розповідає завідувачка науково-освітнього відділу музею космонавтики ім. С. П. Корольова Лілія Кавун.
Не забувають музейники і про саморозвиток.
«Щойно завершився онлайн-зв’язок з нашою співробітницею, яка тимчасово перебуває у Сербії, провела заняття для співробітників на тему «Марсіанський проєкт Корольова». У Сергія Корольова були такі задуми польоту на Марс, це була його юнацька мрія. Дійсно велися практичні розробки у цьому напрямку», – ділиться Лілія Кавун.
Зрештою, музейники, як і більшість інших, продовжують проживати своє життя, працювати й нести просвітницьку місію. Так, з відбитком війни, однак з непохитною вірою в майбутнє і перемогу.
Як повідомляв Житомир.info, наприкінці грудня 2022 року до новорічно-різдвяних свят у Житомирському краєзнавчому музеї влаштували виставку святкової атрибутики. Це був спільний проєкт музею та обласного Центру дитячої та юнацької творчості.
