Офіс цифрової трансформації ФДМУ запустив сайт, який містить перелік всіх арештованих активів росіян і колаборантів, які передані в управління Фонду. В реєстрі вже розміщені 136 санкційних активів, серед них майно Михайла Шелкова, Володимира Євтушенкова, Аркадія Ротенберга, Володимира Сальдо, Сергія Цекова, президента-втікача Віктора Януковича та ін.
Про це 18 вересня 2023 року повідомляє пресслужба Фонду державного майна України.
Надалі арештоване майно буде виставлено на приватизацію або оренду через систему Prozorro.Продажі, де кожен охочий у режимі реального часу зможе стежити за перебігом аукціону.
«Сьогодні весь демократичний світ працює задля покарання держави-агресора. Наша команда – не виняток. Фонд держмайна запускає сайт sanlist.spfu.gov.ua. Мета – інформування української громадськості та іноземних партнерів про стан справ з усіма конфіскованими активами, які перебувають в управлінні Фонду. Важливо, аби кожен у кілька кліків міг дізнатися все про арештоване майно колаборантів або російських олігархів, яке в подальшому може принести прибуток державі», - наголосив перший заступник голови Фонду держмайна України Денис Шугалій.
В переліку на сайті є один актив, який знаходиться в Житомирській області – корпоративні права на ПрАТ «Каштан» в м.Коростишів, які належали херсонському колаборанту Володимиру Сальдо.
Скриншот з «санкційного» сайту ФДМУ
Нагадаємо, в травні цього року Вищий антикорупційний суд конфіскував статки колаборанта Володимира Сальдо.
Як повідомляв Житомир.info, на початку вересня 2022 року був накладений арешт на активи підприємства в Житомирській області, кінцевим бенефіціаром якого є родина екснардепа-зрадника, гауляйтера тимчасово окупованої Херсонщини Володимира Сальдо, діяльність бізнес-структури пов’язана із видобутком та обробкою граніту. В січні 2023 року житомирянину, який керував підприємством родини херсонського гауляйтера Сальдо ПрАТ «Каштан», оголосили про підозру за ч. 2 ст. 364-1 (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми) та за ч. 2 ст. 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) КК України.
