Міністерство освіти і науки України презентувало звіт із Моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої і фахової передвищої освіти, які завершили навчання за державним або регіональним замовленням.
Про це 12 квітня 2024 року повідомила пресслужба МОН.
«Моніторинг працевлаштування відіграє ключову роль у стратегічному плануванні освітньої політики та економічного розвитку країни. Звіт не лише відображає статистику працевлаштування, а дає змогу оцінити ефективність освітніх програм у задоволенні реальних потреб ринку праці та сприяє формуванню політики у сфері освіти та зайнятості. Під час цього моніторингу було здійснено обмін даними з Пенсійним фондом України. Зокрема, отримано понад 16 мільйонів записів про працевлаштування випускників (враховуючи, що людина могла подати кілька записів). Неофіційна зайнятість не потрапляє в наше дослідження, тому можна говорити про те, що реальні показники зайнятості вище від моніторингових. Випускники, щодо яких проводили моніторинг, є громадянами України, які завершили навчання за державним або регіональним замовленням і отримали диплом про вищу або фахову передвищу освіту в проміжку від 1 листопада 2018 до 30 жовтня 2019 року», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з переліку вилучено тих, хто в період з 1 листопада 2019 року і до 1 листопада 2022 року почав здобувати наступний рівень освіти або завершував навчання за другою спеціальністю. Ці особи потраплять у моніторинг за своїм наступним дипломом.
Основні результати Моніторингу:
У 2022 році простежується збільшення відсотка зайнятих на дату спостереження осіб у порівнянні з попереднім моніторингом. У 2022 році їхня кількість була понад 39%, а у 2021 році трохи більше як 37%.
Також зріс показник зайнятих з адаптаційним періодом звільнення. У звітному періоді їхня кількість становила понад 41%, натомість у 2021 – 39%.
Що стосується зайнятих та умовно зайнятих, то у 2022 році їх було 46,18%, а у 2021 році – 58,96%. Важливе уточнення: зменшення цього показника працевлаштування не пов'язано безпосередньо зі зниженням самого рівня працевлаштування, а повʼязано з особливостями підрахунків стажу, які минулого року мали меншу точність.
Майже 72% бакалаврів продовжили освіту для здобуття другого ступеня вищої освіти. Цей показник перевищує європейські аналоги. Він свідчить про недостатню готовність бакалаврів випуску 2019 року до виходу на ринок праці, а також про недостатню пропозицію привабливих для молодих фахівців робочих місць.
Приблизно 11% випускників спеціалістів та магістрів продовжили навчання, здобуваючи наступний освітній ступінь або нову спеціальність.
Майже 63% осіб, які отримали диплом молодшого спеціаліста, відразу продовжили здобувати наступний рівень вищої освіти. Це демонструє недостатню підготовленість та мотивованість до професійної практичної діяльності значної кількості цих випускників.
Високий рівень зайнятості продемонстрували галузі, пов'язані з медициною та педагогікою. Це показує стабільний попит на професіоналів цих сфер. Крім того, високі показники щодо працевлаштування притаманні суто таким лікарським спеціальностям, як медицина (лікувальна справа), стоматологія та педіатрія 89,92% (92,02% у 2021 році), а також підготовці фахівців для системи МВС — цивільний захист та пожежна безпека, правоохоронна діяльність 78,33% (83,50% у 2021 році).
Більшість спеціальностей, серед яких право та міжнародне право, публічне управління та адміністрування, освіта, сільське господарство та ветеринарія, інженерія (крім суднобудування), біологія, природничі науки та математика (крім фізики), транспорт (крім морського та внутрішнього водного), економіка, управління та адміністрування, має достатньо високі показники працевлаштованих або тимчасово працевлаштованих людей. Тут показники коливаються від 40% до 60%. Однак у 2021 році їхня кількість була більшою — від 65% до 70%.
Низькі показники зайнятих та умовно зайнятих осіб демонструють такі спеціальності, як інженерія програмного забезпечення й морський та внутрішній водний транспорт. Для випускників таких спеціальностей характерна зайнятість за кордоном (фізично або в дистанційному форматі) водночас не завжди сплачуючи внески до формування бюджетів та пенсійної системи України.
Нижче – ТОП-15 спеціальностей з найбільшим відсотком працевлаштування:
Також оприлюднений рейтинг закладів вищої освіти у сфері управління МОН, які фінансуються за формулою, за оцінкою зайнятості та показником працевлаштування. Три університети Житомира займають в рейтингу такі місця:
12 – Житомирський державний університет імені Івана Франка: показник працевлаштування 1,25, оцінка зайнятості – 60,15%;
48 – державний університет «Житомирська політехніка»: показник працевлаштування 1,15, оцінка зайнятості – 49,57%;
78 – Поліський національний університет: показник працевлаштування 1,1, оцінка зайнятості – 45,74%.
Скриншот з рейтингу
Нагадаємо, працевлаштування випускників є одним з критеріїв відновленого формульного принципу у розподілі бюджетного фінансування між закладами вищої освіти, також враховується загальна кількість студентів, які навчаються за кошти державного бюджету, наукова практика/діяльність та інтернаціоналізація – місце в міжнародних рейтингах та/або участь у європейських проєктах Еразмус+.
Пояснення заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького щодо критеріїв для виділення бюджетних коштів читайте тут
Як повідомляв Житомир.info, за результатами щорічного академічного рейтингу університетів «ТОП-200 Україна 2023», ДУ «Житомирська політехніка» посідав 54 місці, Житомирський державний університет ім.Івана Франка – 82 місце, Поліський національний університет – 103 місце. Скільки заяв майбутніх бакалаврів, допущених до конкурсу (повна загальна середня освіта) отримали в 2023 році університети Житомира та які спеціальності були найпопулярніші й з найвищими конкурсними балами – читайте тут.
