«Як тільки подається сигнал повітряна тривога, ми за 15 хвилин маємо висунутися на нашу позицію».
Це мобільно-вогнева група Національної гвардії України, яка захищає мешканців Житомирської області. Саме ці хлопці збивають ворожі шахеди та ракети.
Як працюють по цілях ворога, нацгвардійці розповіли в інтерв’ю для Житомир.info.
Командир зенітно-ракетного відділення «Даня» вже 2 роки охороняє небо. Чоловік розповідає про свою роботу.
Ми несемо службу цілодобово. Розписані графіки чергувань на кожного бійця. Цілодобово хтось один чергує на планшеті та месенджері, аби приймати інформацію. Як тільки подається сигнал повітряна тривога, ми за 15 хвилин маємо висунутися на нашу позицію.
Навіть, якщо ще немає тривоги у місті, ми бачимо майже від кордону, що вже йде ціль і скоро будемо виїжджати. Тобто, це не застає нас зненацька, ми вже зібрані й чекаємо вказівку. Якщо через нас йде ціль, тоді ми працюємо.
Як тренуєтеся, як вас готують?
Спочатку ми готувалися по ютубу. Так, ми вивчали ПЗРК по ютубу, роздруковували самостійно брошурки. Але потім ми поїхали на навчання, вивчилися, отримали спеціальності. У нас кожен стрілець-зенітник навчений, кожен розуміє, що він знає. У нас є тренажери, ми тренуємося час від часу. Хотілось би більше. Тренажер повністю відповідає всім стандартам, все як на ракеті. Один раз на тиждень ми тренуємося.
Які повітряні цілі ви можете збити?
Саме моя група, зенітно-ракетне відділення призначена для враження реактивних цілей – крилатих ракет, літаків. Слава Богу, нам тут не зустрічалися літаки, по яких потрібно було б стріляти. Є випадки ПЗРК по шахедах, але це має бути хороша погода і вдень, вночі не реально, тому що на наших ПЗРК штатно не передбачені тепловізійні приціли
Є якісь особливості, коли ви збиваєте ракети, наприклад, чи збиваєте над населеними пунктами?
Є особливості. Є таке поняття «картка вогню», де відмічені сектори, в яких ми можемо працювати, а в яких ні. Грубо кажучи, якщо у той бік летить ракета, а там населений пункт, то ми розуміємо, якщо її вразимо вона однаково впаде у село, то зрозуміло, що туди ми не будемо стріляти.
Наразі, які ракети ворога ви не можете збити?
Напевно балістика, а всі крилаті, які долітають, по всім можемо працювати. Балістика, «Кинджал» – нас не стосується.
Можливо, якесь чергування запам’ятали найбільше?
Вразили крилату ракету, у водія на голові була камера. Ми прям хотіли поїхати подивитися відео, як все чітко вийшло, а виявилося, що він її просто не увімкнув і ми залишилися без відео. Всі тепер пам’ятаємо, що треба перевірити, як працюємо.
Ви всю свою роботу фіксуєте на камеру?
Обов'язково. Бо навіть, якщо є враження, для підтвердження потрібно відео.
Що найскладніше у вашій роботі особисто для вас?
Ми з хлопцями це обговорювали. Дуже важко знайти ціль вночі, якби вони всі літали вдень – це було б набагато простіше. А так вони пристосувалися, і без засобів, які б могли бути у нас, а їх немає – дуже важко. Ми пристосували до своїх ракет тепловізійні приціли, але це не заводська виробка, це по своїм досвіду зробили.
Цивільні слідкують за роботою. Можна почути такі: «а де було наше ППО, мобільні групи». Як ви реагуєте особисто, вас це ображає?
Я не один раз з цим стикався. Після кожної тривоги: «ну що, там збив?». Не кожну тривогу через нас пролітає, далеко не кожну. І далеко не кожне відпрацювання – це означає влучання, і не кожне влучання – це збиття. Людям здається що це має бути 100% враження. Шахеди зараз літають на 3 тис. метрах, йому тільки можна помахати рукою.
Особисто ви рахуєте скільки цілей вдалося збити вам чи вашій групі?
Більше скажу, не лише свої рахуються, навіть чужі рахуємо. Кожен заглядає на сусіда, а що там у них. Це така «внутрянка». Всі рахують, і хто каже, що не рахують, однаково рахують.
Є статистика, а є людський фактор. Кожному приємно, коли є результат. А коли результату немає, воно летить на 4 тис. і ти бачиш, куди летить, де падає, і нічого зробити не можеш. А коли бачиш результат, навіть сусідів – це дуже класно, бо нікому на голову не впав.
А це мобільно-вогнева група, яка працює по дронах. Як каже один з нацгвардійців «Грек», намагаюсь збити все чим атакує ворог – бо хочуть вберегти людей.
Розкажіть про роботу вашої групи?
24 на 7 в бойовій готовності. В основному шахеди, але якщо хоч маленький шанс, то по всьому працюємо, що летить, щоб захистити цивільне населення, життя людей.
Що найскладніше в роботі?
Найскладніше – виявити вночі ціль. Вони летять високо, ніч, нічого не видно. Тепловізором виявити так сама складно.
Коли йдете на чергування, якось себе налаштовуєте?
Та що себе налаштовувати, потрібно цілі збити, щоб нікуди не прилетіло – ні в критичну інфраструктуру, ні в цивільне населення, бо сім'ї, все тут. Треба працювати!
Матеріал погоджений з представниками військової частини Національної гвардії України
