Наталія Остапченко працює на керівних посадах Житомирської державної адміністрації з 2019 року. З грудня 2020 – перший заступник голови. Фахівець з фінансів, закінчила Київський державний торговельно-економічний університет за спеціальністю «Облік та аудит». До призначення у Житомир працювала на відповідальних посадах Бородянської райдержадміністрації та Київської обласної державної адміністрації.
Наша розмова про стан доріг. Навесні ми гостро відчули проблеми. Накопичувальний ефект спрацював як лавина: зима була складною, через «гойдалки» з температурою вода, яка потрапляла у мікротріщини, при замерзанні руйнувала асфальт зсередини. До весни, наприклад, міжнародний транспортний коридор - дорога на обході Коростишева стала аварійно небезпечною та майже непроїзною. Причина на виду: інтенсивність руху на окремих ділянках може сягати понад 20 тис. автомобілів на добу в пікові періоди. Значна частина з них перевантажені. Міністерство розвитку громад і територій повідомило, що лише 9 березня 2026 року на дорогах державного значення ліквідовано понад 55 тис. кв. м пошкоджень дорожнього покриття, було залучено понад 140 ремонтних бригад – більше 1 100 дорожників. Роботи тривали цілодобово. 16 березня Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області повідомила, що упродовж двох тижнів березня на магістралі М-06 Київ - Чоп на території Житомирщини відновлено понад 26 тис. кв. м деформацій та пошкоджень. Безперешкодний рух ділянкою важливої логістичної артерії країни М-06 Київ - Чоп забезпечено.
Найбільші обсяги робіт виконано на ключових міжнародних трасах, в тому числі і в Житомирській області.
- Наталіє Віталіївно, за які кошти ремонтуються дороги в області?
- Капітальний і поточний ремонт та утримання доріг загального користування проводиться завжди за кошти державної дорожньої субвенції. Чому? Справа у фінансових показниках: наші доходи бюджету загалом в цьому році - це 2,2 млрд, а, наприклад, в минулому було 1,6 млрд гривень. А на вибірковий капітальний ремонт та утримання, державна дорожня субвенція, яка остання була в 2022 році, становила 1,128 млрд гривень. Зрозуміло, що за власні кошти обласного бюджету дороги ніколи в Житомирській області не робили.
Отже, це завжди був державний фінансовий ресурс, який надходив у вигляді державної дорожньої субвенції. Три роки поспіль державна дорожня субвенція в державному бюджеті не була передбачена зовсім.
У нас залишалися невикористані кошти з 2022 року і ми цей залишок використовували на грейдування.
- Який відсоток доріг в області не мають асфальтового покриття?
- У нас в Житомирській області понад 35% - білощебеневі дороги – це дороги без асфальтного покриття. Для того, щоб їх зробити проїзними, їх просто грейдують. Але і для цього треба кошти. Ми цей ресурс вже повністю використали. Власного ресурсу в нас не було. І ми постійно очікували кошти з державного бюджету, щоб можна було утримувати дороги.
- Верховна рада три роки не закладала в бюджет кошти на ремонт доріг?
- Так. Можливо, це було якимсь чином і правильне рішення. Війна на дворі. Зараз не до доріг. Всі знають, що коли дороги гарні, їх хвалять. А коли починають їх ремонтувати, всі хвилюються, що тут є високий ризик корупційної складової.
- Тому три роки поспіль депутати Верховної Ради не закладали в бюджеті кошти на ремонти доріг? Саме з цих причин? Через корупційний ризик?
- Так, через корупційні ризики, через те, що війна і зараз не на часі, це недоцільно під час війни робити. Тому не було передбачено жодної копійки.
В цьому році в проєкті державного бюджету ми дуже очікували гроші «на дороги». В проєкті державного бюджету на 2026 рік кошти були передбачені на Дорожній фонд, і ми очікували, що все-таки якийсь ресурс до нас надійде. Не надійшло. В остаточному варіанті бюджету, знову не було передбачено жодної копійки на Дорожній фонд.
Але зима цього року була нетипова. Це всі знають і бачили. Вона не просто була дуже сніжна, вона ще була нетипова: взимку сезону 2025–2026 років в Україні спостерігалися різкі температурні контрасти: від нетипового тепла та відлиг у грудні до суворих арктичних морозів у січні та лютому. Тому при потепленні, і це ми бачили, наші дороги зійшли повністю разом зі снігом.
- Скільки коштів потребує Житомирська область зараз на дороги?
- На сьогодні потреба в коштах колосальна. По мінімальним розрахункам, не для капітального ремонту, а для якісного експлуатаційного утримання, нам би потрібно було порядку 700-800 мільйонів ресурсу, щоб ми могли відновити дорожнє покриття там, де це можливо. Десь ямковим, десь просто піскоструєм, різними видами ремонту, щоб зробити дороги максимально проїзним. Але в нас їх немає.
Незважаючи на дуже обмежений фінансовий ресурс обласного бюджету, ми передбачили, і це вже виключно кошти обласного бюджету, 95 мільйонів гривень, щоб забезпечити рух транспорту: чистити сніг, посипати, де це можливо, щоб можна було перезимувати.
- Чому так важко було віднайти у бюджеті області ресурс на утримання доріг взимку?
- Так, дуже важко навіть такий ресурс віднайти, тому що з наших власних доходів бюджету 84% - це заробітна плата працівникам бюджетних установ та інші захищені статті бюджету, таки як енергоносії, стипендії, медикаменти, харчування в комунальних закладах освіти і соцзахисту та інше.
Десь 30-35 мільйонів із 95 - це зимове утримання доріг цього року. Те, що залишається, дуже мала сума, щоб зараз розпочати ремонтні роботи, дуже мала.
Ми працюємо з Кабінетом міністрів, з Офісом президента, з Міністерством громад і територій, адже нам конче необхідно отримати фінансовий ресурс. На капітальний ремонт і навіть поточний ремонт нам поки що не обіцяють, але для поточного утримання доріг сказали, що щось дадуть. Якщо ці кошти надійдуть, ми зможемо хоч трошки побачити і спланувати ситуацію.
- В нашій області, за даними податкової, є 16 фінансово-спроможних громад. Чи вистачає їм грошей хоча б на ремонти своїх доріг?
- У Житомирській області загалом 66 територіальних громад, вони всі різні. Деякі громади можна назвати фінансово-спроможними, але більшість не можуть виконувати половину своїх власних повноважень: у них дуже великий спектр послуг, які мають надавати. Деякі громади можуть передбачати кошти, і в нас такі є, але вони можуть ремонтувати комунальні дороги, тобто вулиці на території своїх громад. Загалом у громад є невеликий ресурс – 586 млн гривень на всю область, які окремі громади можуть витратити на ремонт своїх доріг.
- Чи є вихід з цієї ситуації?
- Нам потрібно визначитися: або це політична історія, і ми всі говоримо, що дороги – це дуже погано, це корупційна складова. Або ми всі розуміємо, що без доріг нам точно економіку не підняти і це дуже важливо. І починаючи з депутатів Верховної Ради треба припинити гратися в політику і зрозуміти, що це дуже важлива складова розвитку України.
Але мені б дуже хотілося змінити риторику з політичної на прагматично-економічну. Дороги – це важливо. У нас на сьогодні нуль відсотків від потреби покриває фінансування. Нагадаю, цього року нам найменше потрібно було б 700 мільйонів гривень, а маємо 95. Із яких 35 ми вже використали…
- Наталіє Віталіївно, скільки коштує один кілометр ремонту доріг у Житомирській області?
Вартість залежить від виду робіт і стану дороги. Поточний ремонт у середньому становить від 5 до 15 млн грн за кілометр. Капітальний ремонт або реконструкція — орієнтовно від 20 до 60 млн грн за кілометр. Вартість ямкового ремонту становить від 500 до 1600 грн за 1 кв. м залежно від методу ремонту, площі та глибини пошкоджень. На кінцеву ціну впливають стан покриття, товщина асфальту, потреба в укріпленні основи, водовідведенні, а також вартість матеріалів і пального.
- Наступне питання не про гроші, а про робочу силу: чи є кому в області ремонтувати дороги?
- Проводимо тендери раз на два роки. Найближчим часом будемо оголошувати нові процедури тендерних закупівель. Будемо дуже уважно дивитися, перевіряти документи. Наше завдання — отримувати відремонтовані дороги.
І сьогодні не можна говорити, що це тільки у галузі ремонту доріг проблеми з людським ресурсом, не тільки в дорожній сфері. Дуже багато в суто чоловічі спеціальності приходять жінки, і це зрозуміло, чому. Це зараз типове явище в кожній професії. Там, де раніше були чоловіки, в нас вже переважна більшість - жінки. Потрібно з цим змиритися і розуміти, що сьогодні це реальність.
- Як відбувається контроль за якістю ремонтів?
Контроль є багаторівневим і здійснюється на всіх етапах робіт. Під час виконання ремонту працює технічний нагляд, який перевіряє дотримання підрядником будівельних норм, проєктних рішень і технологій. Додатково проводяться лабораторні випробування матеріалів і якості покриття. Після завершення робіт об’єкт проходить приймання, а також встановлюється гарантійний період, протягом якого підрядник відповідає за стан дороги та зобов’язаний усувати недоліки за власний рахунок.
- Чи можуть мешканці громади за свої гроші відремонтувати районні або обласні дороги, передавши гроші у вигляді міжбюджетного трансферту?
- Можуть. Ми такий механізм передбачили, і він вже три роки успішно існує. Останню дорогу ми зробили в Ушомирі.
Ушомир - достатньо багата громада, в якої були проблеми з дорогою. І вони хотіли її зробити. Передбачили нам 40 млн грн у вигляді міжбюджетного трансферту: вони на своєї сесії прийняли рішення передати нам кошти до обласного бюджету. І ми за ці кошти зробили їм дороги.
Якщо громада ресурсна і потребує ремонту дороги, у нас є механізм. Територіальна громада передає кошти до обласного бюджету і ми використовуємо цільові кошти виключно на ту дорогу, яку вони запланували під ремонт.
Я просто переконана, що коли закінчиться війна, перше, що повинна буде зробити Україна, це звернути пильну увагу на стан доріг для того, щоб відновити економіку. Тому що хочемо чи не хочемо – це показник нашої економічної здатності, економічної спроможності. Це артерії для життя та відновлення.
Інтерв’ю взяла Лариса Бекета
