Майже щодня житомиряни отримують сповіщення про проведення аварійно-відновлювальних робіт і призупинення водопостачання. Проводять радше точкові ремонти там, де ситуація вийшла з-під контролю, тоді як місту потрібна модернізація, бо роки без ремонтів уже відчутні.
Про стан водопровідної та каналізаційної інфраструктури Житомира говоримо з директором КП «Житомирводоканал» Романом Іликом.
- Колектори, ця проблема зараз настільки на часі. 1 квітня біля перехрестя вулиць Київської та Івана Мазепи провалився асфальт, причина провалля – застарілий каналізаційний колектор.
- Проблема колекторів – це не проблема лише для Житомира, а й для всієї країни. Більшість із них побудовані понад 50 років тому. Наприклад, у Черкасах уже більше 10 років працює багато тимчасових перекачувальних насосних станцій, бо колектори там, через підтоплення почали провалюватися на 10 років раніше, ніж у Житомирі. Це велика проблема, яка пов’язана з тим, що водоканали вже 30 років працюють за збитковими тарифами. Ми не маємо можливості за рахунок амортизації оновлювати основні засоби та мережі. Якщо взяти просту математику: у нас понад 300 км каналізаційних мереж зі строком експлуатації 30 років – це означає, що щороку потрібно замінювати щонайменше 10 км, а ми замінюємо лише 1-2 км, тому що є проблема з тарифом, є проблема з коштами.
Є позитивні моменти в порівнянні з іншими містами. Житомир брав участь у проєкті кредит Світового банку. Ми замінили понад 10 км водопровідних мереж. Цього року завершили реконструкцію більш ніж 2 км напірного каналізаційного колектора від ГКНС до очисних споруд каналізації №1. Раніше цей колектор проривало майже щокварталу. Зараз роботи завершені, і ми розраховуємо, що він прослужить щонайменше 30 років, і там проблем не буде. Триває будівництво наступної ділянки колектора між очисними спорудами №1 та ОСК №2. Плануємо завершити реконструкцію очисних споруд №2 каналізації вже цього року і повноцінно новими колекторами транспортувати стоки. Це вирішить важливу екологічну проблему не лише Житомира, а й населених пунктів нижче за течією річки Тетерів. Ми плануємо, що в нас будуть найкращі стічні води в Україні після цієї реконструкції.
Є велика проблема з колекторами по місту. Якби не ті великі морози, не рух ґрунтів, а потім не танення снігу та підтоплення, аварій було б, звичайно, менше, але вони все одно були б. У лютому вискочило понад 10 провалів, звичайно, ми не могли одночасно всі їх відремонтувати. Була велика проблема в березні: ми працювали і у вихідні, і вночі.Перед Великднем ми зняли аварійний стан, коли воно виливалося на рельєф або коли ми тримали мікрорайони за графіком. Після Великдня ми планово доремонтуємо те, що в нас ще залишилося. У нас станом на зараз більше восьми провалів по місту, і ми підозрюємо, що ще декілька з’явиться наступного тижня
- Що сталося на вулиці Івана Мазепи?
- Ми вчора завершили роботи по Івана Мазепи, сьогодні робимо благоустрій. Там провалилася також ділянка колектора, добре, що невелика: там була стара камера, була ділянка тисячного трубопроводу, був колодязь – відбулося провалля, підмивання ґрунту. І саме на Мазепи ми спрацювали швидко, оперативно.
- Людей цікавить, що поклали асфальт, а потім вони бачать, що цей новий асфальт знімають.
- Ми не можемо взяти і поміняти 500 кілометрів водопровідних мереж і 300 кілометрів каналізаційних перед тим, як постелять новий асфальт. Асфальт теж потребує ямкового ремонту. Тому місто старається, роблять ямковий ремонт. Питають у нас, чи не провалиться там колектор. Ми відповідаємо, що не знаємо: може провалитися, а може ні. Це правда нашого життя. Якби ми 30 років працювали так, як Польща і Німеччина, де щороку оновлюється 10% основних фондів, то, звичайно, цієї ситуації не було б.
- Ви сказали, що очікуєте наступного тижня ще аварійні випадки. Як ви це прогнозуєте, чи можете сказати, на яких саме вулицях?
-Дивіться, у мене 24 роки стажу на комунальних водоканалах. Мій життєвий досвід говорить – так, провали ще будуть. На яких саме вулицях – ми не знаємо, але розуміємо, що вони ще будуть. Як мінімум до червня. У червні ця історія після морозів і зими завершиться, а десь у листопаді почнеться свіжа історія, бо прийдуть похолодання і ґрунти знову почнуть рухатися.
- Ми вже бачимо, що на вулиці Хлібній також провалюється асфальт. Це теж через колектор?
- Так, у нас ця аварійна ситуація зафіксована. Але у зв’язку з тим, що там немає виливу каналізації на рельєф, колектор працює з невеликим підпором, але працює. Ми відклали ці роботи на період після Пасхи. Зараз підтягуємо те, що мали проблемним у лютому-березні.
- Який відсоток мереж уже відпрацював у місті?
Згідно з бухгалтерським обліком, 60% уже замортизовані, зношені.
- Якщо говорити про перспективу, що це означає для міста?
-Місту потрібні інвестиції. Держава зараз не може дати кошти, бо в країні війна. Жодне місто не має стільки грошей, скільки потрібно на комунальну інфраструктуру. Ми провели першочергові заходи за рахунок кредиту та гранту Світового банку. Нам допомагали ЮНІСЕФ. Ми замінили майже все насосне обладнання. Місто зі свого боку також надавало субвенції, дотації, допомогу. Частково ми побудували 2,3 МВт сонячних електростанцій і зменшили споживання електричної енергії. Зараз працюємо далі. Невеликий анонс: сьогодні мають подати документи на грантову програму уряду Франції. Якщо все вдасться і ми пройдемо конкурс, то відремонтуємо шість каналізаційних насосних станцій і зробимо їх гарні, як у Європі.
У 2024 чи 2025 році я вже говорив, що після попередніх місць роботи мені подобається Житомир тим, що місто не боїться співпрацювати з донорами, грантодавцями і кредиторами.
- Якщо говорити про цей можливий грант із Францією, про яку суму йдеться і що це дасть людям?
- Ми подаємо документи на суму близько 5 мільйонів євро гранту і плануємо повністю реконструювати шість каналізаційних насосних станцій. Це дасть людям те, що вони гарантовано працюватимуть без аварій щонайменше 20 років, це гарантовано не буде витікати біля тих насосних станцій каналізація.
- Якщо говорити про місто загалом, яка ділянка найкритичніша? Де постійні аварії?
- У нас найбільша проблема – це водопровідні споруди, які ми не добудували. Зараз активно шукаємо, хто допоможе Житомирводоканалу і місту Житомир завершити їх будівництво. Це найкритичніше, бо результат видно одразу: відкрив кран і видно, що білий умивальник, а вода темна. Це неправильно. Ми обов’язково добудуємо каналізаційні споруди і знімемо цю екологічну проблему. Уже добудували ГКНС, добудовуємо колектор. Орієнтовно у 2027 році саме каналізаційні колектори можуть стати найбільшою проблемою. Щоб добудувати водопровідні споруди, потрібно близько 10 мільйонів євро. І ситуація така, що в Європі теж є інфляція, тому щороку це стає дорожче навіть у євро.
-Які є ризики, якщо їх не добудувати?
- У місті не буде води. Не лише питної, а води взагалі не буде.
Цим спорудам уже 60 років. За цей час можете уявити, в якому стані засувки, трубопроводи та інше обладнання.
- За вашими прогнозами, скільки вони ще зможуть працювати без реконструкції?
-П’ять років тому ми думали, що рік-два-три, але вони пропрацювали п’ять. Зараз знову розраховуємо на рік-два-три і сподіваємося, що вони допрацюють, поки ми побудуємо нові.
-Яка ситуація з людьським ресурсом?
-Загалом у нас три бригади водопроводу, три бригади каналізації і одна ремонтно-будівельна – разом сім бригад.
-А раніше скільки було?
-Приблизно стільки ж, можливо, п’ять років тому було вісім бригад. Але питання не в кількості бригад, а в кількості працівників. Нам не вистачає слюсарів, зварників, водіїв, електромонтерів – саме основних виробничих спеціальностей. Тобто всі бригади недоукомплектовані. Якщо у бригаді має бути чотири слюсарі, один зварник і один водій, то у нас зараз два-три слюсарі, один зварник на дві бригади і чотири водії на п’ять машин.
- Як це впливає на ліквідацію аварійних ситуацій?
Негативно. Роботи виконуються довше. Якби в нас були повноцінні бригади, частину людей можна було б залишати на ніч, потім вони відпочивали б і виходили на другу зміну. А зараз, якщо залишаємо бригаду на нічні роботи, на наступний день практично нема кому працювати.
- Чи шукаєте людей?
Так, постійно розміщуємо оголошення у трамваях, тролейбусах, на біржі праці та на WorkUA.
- Яка середня заробітна плата на підприємстві?
За 2025 рік — 16 тисяч гривень.
- Зараз також з’являються повідомлення про стрибки напруги. Через це у місті може призупинятися водопостачання. Що робили, щоб уникнути цього? Можливо, встановлювати додаткову техніку на обладнання?
-Дивіться, у нас обладнання потужністю 200–400 кВт. Техніка, яка вирівнює частоту цих стрибків, коштує приблизно стільки ж, як саме обладнання потужністю 200–400 кВт. Ми провели реконструкцію водопровідної насосної станції та ГКНС. На водопровідній насосній станції другого підйому ми залишили старе обладнання і встановили нове. Якщо стрибки напруги трапляються раз або двічі на день, ми працюємо на новому обладнанні. Якщо ж бачимо, що ситуація погіршується – наприклад, йдуть обстріли магістральних електричних мереж і стрибки напруги повторюються – ми переводимо роботу на старе обладнання, яке менш чутливе. Таким чином практично нівелюються перепади напруги. Бували випадки, коли вночі викликали електриків, щоб вони підрегулювали трансформатори. Безперебійник міг би коштувати близько 2 мільйонів євро. Чи є сенс його встановлювати – велике питання. І чи є у нас такі гроші – також велике питання.
- Як Ви оцінюєте систему водопостачання і водовідведення в Житомирі? В якому вона стані сьогодні?
- Складно дати точну оцінку, але можу порівняльну: вона в набагато кращому стані, ніж у Києві чи Кропивницькому, бо я бачив там і там. Після ситуації в Миколаєві наша система на порядок краща. З Вінницею та Львовом порівнювати не можу, бо не вникав у їхні проблеми. Водночас система значно гірша, ніж у Варшаві.
-Тут вже не йдеться про чисту воду, а про безперебійне водопостачання?
Ми забезпечили безперебійне водопостачання. Те, що колись через провал колектора вода подавалася за графіком, – це реалії життя. Фактично сьогодні вода в Житомирі подається цілодобово.
-Раніше директор водоканалу обіцяв, що через рік буде якісна вода.
-Я можу зробити анонс: сподіваюся, що через два роки вона все-таки буде. Ми ведемо переговори з міжнародними донорами, щоб добудувати водопровідні споруди.
Я думаю, минулого року вода вже була чистішою, ніж у попередні роки. Ми також щось робимо, стараємося.
