Дмитро Квеселевич Дмитро Іванович Квеселевич – відомий житомирський лексикограф та перекладач, автор дев’яти словників, двох монографій і більше 100 наукових статей з мовознавства.

Народився 16 травня 1935 року в місті Житомирі. Батько працював викладачем англійської мови в середній школі №23 та одночасно викладав англійську та німецьку в Житомирському сільськогосподарському інституті, де також працювала технічним секретарем його мати. Першим вчителем Дмитра став його батько, а після визволення Житомира майбутній лінгвіст пішов навчатися одразу до третього класу початкової школи №8. Після року навчання перейшов у середню школу №25, яку закінчив із відзнакою у 1952 році. У школі Дмитро Іванович вступив до лав комсомолу, цікавився мовами і літературою, мав хист до малювання. Мріяв поїхати до Ленінграда, щоб вчитися живопису, але через складні сімейні обставини вступив на факультет іноземних мов у Житомирі. За успіхи в навчанні йому була призначена Сталінська стипендія. За словами В.П. Сасіної, важливу роль у становленні Квеселевича як лінгвіста відіграла В.Б. Півненко, яка направила його роботу на рецензію до професора Б.О.Ільїша у Ленінград. Після позитивної відповіді шлях у науку було розпочато. В інституті став членом Комуністичної партії, закінчив інститут з відзнакою. У 1956 році Д.І. Квеселевич поїхав за розподілом у м. Коростишів, де працював вчителем англійської мови у середній школі № 2. У 1956 році був відкликаний до Житомира, де очолив лекторську групу обкому ЛКСМ України, а в червні 1959 року за відрядженням Генерального Штабу Збройних Сил СРСР поїхав до Іраку, де працював перекладачем у Багдаді у складі військової місії. За цю роботу він отримав подяку в наказі Міністра Збройних Сил СРСР Маршала Р.Я. Малиновського. У серпні 1961 року, Д.І. був зарахований на посаду викладача кафедри англійської мови факультету іноземних мов Житомирського державного педагогічного інституту, де і пропрацював решту свого життя, не змінюючи місце роботи. Працюючи на факультеті, розпочав лексикографічну роботу. У 1998 році у видавництві "Русский язык" вийшов з друку російсько-англійський фразеологічний словник, в який увійшло сім тисяч фразеологічних одиниць та більше дев’яти тисяч прикладів контекстуального їх перекладу, близько тисячі творів російської літератури стали джерелами для ілюстрації уживання фразеологізмів. Це художня, публіцистична, епістолярна та мемуарна література. Над цим словником Д.І. Квеселевич працював більше 20 років. У 1975 році вийшов з друку посібник для студентів-іноземців "700 Russian Idioms And Set Phrases", у якому він зробив переклад російських фразеологізмів англійською мовою. 06 жовтня 1976 року в Києві в інституті мовознавства імені О.О. Потебні захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук. Вченого запрошували до участі у наукових збірках "Науково-технічний прогрес і проблеми термінології" (Київ), "Теорія і практика перекладу" (Київ), "Питання фразеології (Самарканд), "Нариси з контрактивної лінгвістики" (Київ). 15 серпня 1986 року Д.І. Квеселевичу був присуджений науковий ступінь доктора філологічних наук. Разом із дружиною В.П. Сасіною підготував чимало наукових праць, серед яких два словники (М., 1990, 2001), навчальний посібник, рекомендований Міністерством освіти і науки України, "Практикум з лексикології "Сучасної англійської мови" (Житомир, 2000), статті "Функціональне поле комунікативів англійської мови" (Тюмень, 1989), "Парадигматична функція питальних комунікативів англійського розмовного мовлення (М., 1991), "Однослівні ідіоми в українській та англійській мовах" (К., 1995), "Linguocultural Aspects of Compiling" A Dictionary of Unconventional Russian" (К., 1996). 26 квітня 1989 року Вища атестаційна комісія СРСР присвоїла Дмитру Івановичу вчене звання професора. Професор Д.І. Квеселевич продовжував активну лексикографічну роботу. Разом з дружиною В.П. Сасіною він уклав "Російсько-англійський словник вигуків і релятивів", що вийшов друком у Москві в 1990 році. У словнику міститься близько 900 мовних одиниць: 800 вигуків і елятивів та 100 звуконаслідувальних слів, які ілюструються цитатами з художньої літератури. Адресований словник перекладачам та фахівцям у галузі англійської мови. У 1992 році очолив кафедру англійської філології. В цьому ж році за багаторічну і сумлінну працю був нагороджений медаллю "Ветеран Праці". З ініціативи та за активною участю професора Квеселевича у 1995 році на факультеті іноземних мов було розпочато підготовку фахівців з додатковою спеціальністю "Переклад". Під керівництвом професора Д.І. Квеселевича кафедра англійської філології стала ініціатором проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції на тему "Функціональна семантика слов’янських і германських мов" (1995), а також ініціатором видання збірок наукових праць "Питання германської філології та методика викладання германських мов" (1996), "Актуальні питання романо-германської філології (дослідження молодих вчених)" (1997), участь у яких брали науковці Києва, Харкова, Одеси, Сум. Також він працював редактором "Вісника Житомирського педагогічного університету". У 1999 році з нагоди ювілею Житомирського педагогічного університету Д.І. Квеселевич був нагороджений медаллю "Відмінник народної освіти", у цьому ж році Американський біографічний інститут визнав його Людиною року за видатні успіхи в дослідженні проблем лексикографії, а в 2000 році ця ж установа представила Д.І. Квеселевича до вручення "Медалі Честі". Помер 22 лютого 2003 року, похований у Житомирі на Російському цвинтарі поряд з батьками. У приміщенні Інституту іноземної філології ЖДУ імені Івана Франка Д.І. Квеселевичу встановлена меморіальна дошка.

Джерело: http://www.famous-people.pp.ua/2011/09/blog-post_9.html