Джерела дослідив і результати систематизував Юрій Малашевич

24. 06. 1659. - армія гетьмана І. Виговського та генерального писаря Ю. Немирича (за сумісництвом канцлера Великого Князівства Руського, уродженця м. Черняхова) з татарами продовжувала просуватися в напрямку Конотопа. Під селом Шаповалівкою був розбитий невеликий передовий загін московитів і від полонених дізналися, що Трубецькой знаходиться вже не біля Конотопа.

24. 06. 1930. – народився Володимир Землинський, уродженець Андрушівки, історик, джерелознавець, архівіст.

24. 06. 1936 року народження наш земляк, уродженець Бердичева, журналіст, педагог Василь Розвадовський.

24. 06. 1939. - Житомир. Розпочали роботу курси з підготовки режисерів колгоспних драмгуртків. У програмі навчання – режисура, техніка оформлення сцени, гриму; для читання лекцій запрошено режисера Московського театру ім.Вахтангова О.С.Черткова.

24. 06. 1941 . — у приміщенні Бердичівського машинобудівного технікуму, цього дня розгорнуто військовий шпиталь. В госпіталі проводять лікування поранених червоноармійців, які надходять з фронту. Сам навчальний заклад переїхав в приміщення клубу шкірзаводу ім. Ілліча. Цього ж дня раптово, через два дні після початку Німецько-радянської війни, на село Радянське, поряд з яким розташований військовий аеродром, налетіли німецькі літаки і почали його бомбити. Загалом, під час цього нападу загинуло 4 чоловіки, троє отримало поранення. Це був перший напад гітлерівських військ на Бердичівщину.

24. 06. 1941р. – став днем народження журналіста «Коростишівської газети», уродженця  с.Осівці Коростишівського району Миколи Каплаушенка.

24. 06. 1945 . — у Москві на Червоній Площі пройшов парад Перемоги, під час якого штандарти переможеної Німеччини впали до підніжжя Мавзолею В.І. Леніна. Учасниками цього параду були і бердичівляни Володимир Семенович Лазарєв, Микола Петрович Бульба та Анатолій Трохимович Оберемський, які згодом стали працівниками машинобудівного заводу "Прогрес", а також Віктор Іванович Томашевський (1923-1999), який по війні тривалий час очолював Бердичівське автотранспортне підприємство №2194, був обраний першим головою міської організації ветеранів, Почесний громадянин міста Бердичева (1993).

24. 06. 1950 рік народження Ігоря Живагіна, житомирського поета-лірика.

24. 06. 1953. – слідчі органи Черняхівського РВВС (міліції) порушили кримінальну справу, щодо злочинних дій та шкідництва щодо завідуючого свиноферми колгоспу ім.  Меленкова Антона Дідовця та голови колгоспу Гладиша. («Колгоспник Черняхівщини № 50  (3243) 25 червня 1953р.)

24. 06. 1977. — цього дня відбулась перша сесія Бердичівської міської Ради депутатів трудящих, вибори до якої пройшли 19 червня 1977 року. На сесії головою виконкому міської Ради одноголосно обрано Антоніну Василівну Міщенко, яка вже працювала на цій виборній посаді з червня 1971 року.

24. 06. 1992. — цього дня, після довготривалої перерви, в костьолі Святої Варвари була відправлена перша Служба Божа. Хоча юридично римо-католицька громада міста стала власником костьолу ще на початку січня 1990 року (у відповідності до рішення виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів "Про передачу у власність Бердичівської громади Римо-католицької церкви приміщення колишнього костьолу святої Варвари" від 11.01.1990 р.), римо-католики не входили у приміщення, доки її займала міська дитячо-юнацька спортивна школа (для останньої мали збудувати окремий фізкультурно-оздоровчий комплекс). Спортивна школа остаточно залишила приміщення костьолу наприкінці травня місяця 1992 року. Парафіяни отримали будівлю у значно зміненому від первісного стану вигляді: за роки перебування тут спортивної школи було замуровано головний вхід, знищено орган, хори, вівтар та окремі архітектурні прикраси. У вівтарі зроблені вхідні двері, побудовано залізобетонне перекриття центрального нефу костьолу на два поверхи – для атлетичного і гімнастичного залів, розібрано дзвіницю та сигнатуру над храмом.

2001 р. —  з 23 по 27 червня 2001 року в Україні з Апостольським візитом перебував Святіший Отець Йоан Павло ІІ. У Києві на стадіоні "Чайка" Папа взяв участь у латинській та візантійській Службах Божих, на першу з яких прибуло понад 150 тисяч католиків з України, Росії, Білорусі і вірні Православної Церкви Київського Патріархату. З Бердичева у Київ на месу прибула численна делегація священиків та віруючих, які привезли з собою ікону Матері Божої Бердичівської. Під час святої меси на чолі зі Святішим Отцем ікона Матері Божої Бердичівської була розміщена у центральній частині вівтаря, над кріслом Йоана Павла ІІ.

24. 06. 2002. — цього дня над Бердичевом та районом пронісся буревій, який завдав значної шкоди. З-за обривів ліній електропередач та ліній телефонного зв'язку в першу добу після стихії зупинилося 19 сільських АТС, 5 радіотрансляційних вузлів, залишились без зв'язку 17 населених пунктів району. У будинках, що розташовані в мікрорайоні м'ясокомбінату, пошкодило покрівлі та побило віконне скло. Біля центрального ринку ливнева каналізація не справилась з потоком води і велика водойма, що утворилася, паралізувала тут дорожній рух на тривалий час.

24. 06. 2009. — об 11 годині в м. Бердичеві на території Центральної міської лікарні священиками Свято-Миколаївського собору УПЦ МП встановлено поклінний Хрест та освячено місце будівництва майбутнього храму ікони Пресвятої Богородиці "Цілителька". На цій події були присутні перші керівники міста, міської лікарні, прихожани православного приходу, хворі, що лікуються, та численні працівники лікарні. ( Джерело: сайт «Мій Бердичів)

24. 06. 2009 . — на позачерговому пленарному засідання Бердичівської міської ради прийнято рішення про реорганізацію міських дитячих позашкільних закладів – Будинку дитячої та юнацької творчості ім. О. Разумкова, Центру науково-технічної творчості та Екологічного центру. Відтепер вони об’єднані в один заклад – Центр позашкільної освіти ім. О. Разумкова.

25. 06. 1918. - народився  – наш земляк, уродженець с. Строків Попільнянського району, український історик Андрій Вовчик.

25. 06. 1921. - Житомир. На підприємствах міста проведено „день допомоги англійським шахтарям”, під час якого організовано мітинги, на яких робітники приймали рішення про добровільні відрахування із зарплати у фонд англійських шахтарів.

25. 06. 1923. – в с. Вільськ Черняхівського зареєстровано сільськогосподарське кредитно – кооперативне товариство. Через рік товариству передана прокатна станція з 23 сільськогосподарськими машинами на загальну суму 724 крб.. В 1928 р. організовано сільськогосподарську артіль. Перший голова був А. П. Ольхович.

25. 06. 1940. – народилася Лідія Федорівна Сівченко – кавалер трьох орденів Трудової Слави, депутат Верховоної Ради СРСР, перший повний кавалер цих орденів на Житомирщині. Проживала та працювала в с. Окілку Черняхівського району.

25. 06. 1941. -  народився наш земляк, уродженець с. Покришів Брусилівського району літератор, журналіст газети «Житомирщина» Григорій Ткаченко.

25. 06. 1943. -  з’єднання партизанських загонів Житомирської області під командуванням О.Сабурова розгромило ворожий гарнізон в Давид-Городку.

25. 06. 2004. —у виставковій залі Музею історії міста Бердичева відкрилась персональна виставка відомого бердичівського художника Григорія Федоровича Положевця. Митець, який ось вже більш як 50 років проживає та творить у Бердичеві, представив на суд бердичівлян 44 своїх полотна, серед яких портрети, пейзажі та натюрморти.

25. 06. 20029. — у місті Бердичеві пройшли урочистості з нагоди 70-ї річниці з дня утворення Бердичівського району. Перед міським Палацом культури ім. О.А. Шабельника було розгорнуто виставку робіт та досягнень працівників та жителів Бердичівщини, документальну експозицію "Бердичівський район: віхи становлення". Головні ж урочистості відбулись у актовій залі Палацу. Спеціально до 70-річчя Бердичівщини районною радою започатковано почесне звання "Заслужений громадянин Бердичівського району". На урочистостях це звання отримали п'ятеро видатних постатей району: Клавдія Філіпова, Василь Бабійчук, Микола Дупляк, Володимир Пархомчук та Володимир Жабко.

26. 06. 1920. -  Новоград-Волинський. Вступ до міста частин Червоної армії.

26. 06. 1922. -  Бердичів. Нарада представників кооперації і підприємців прийняла рішення про організацію філіалу держбанку.

26. 06. 1944. —  згідно постанови №72 виконкому Бердичева та міськради депутатів за головуванням товариша Мороза бердичівський міський театр перейменовано у театр імені генерал-полковника Костянтина Леселідзе. Цією ж постановою були також перейменовані вулиця та провулок Училищні на вулицю та провулок імені К. Леселідзе (згодом цій вулиці присвоїли ім'я болгарської журналістки Лілії Карастоянової, а назву імені Леселідзе отримала вулиця в східній частині міста, де знаходиться будинок, в якому у 1944 році розміщувався штаб 18-ї армії на чолі з її командувачем).

26. 06. 1951. – відбулася Черняхівська районна шкільна спартакіада в якій взяли участь 200 молодих спортсменів. Першість завоювали черняхівська та високо – українська школи. Серед юнаків черняхівської середньої школи зайняли перше місце – М. Василенко, А Дараган, Т. Галушко, Г. Ворончук.

26. 06. 1954. – черняхівський книжковий магазин Житомирського облкниготоргу поповнився наступними книгами: Б. Андрієвський Сонячне затемнення…», Я. Галан «Свет с востока», Д. Олдрідж «Дипломат», Б. Горбатов «Донбас», О. Толстой «Повести и рассказы» тощо. («Колгоспник Черняхівщини №51 (3347) 24 червня  1954 р.)

26. 06. 2003. —  у місті розпочався V Міжнародний турнір з боксу серед юніорів на призи чемпіона Олімпійських ігор Володимира Кличка. На турнір прибули спортсмени з різних міст України, а також з Латвії, Казахстану, Азербайджану, Росії, Молдови та Білорусії.

26. 06. 2012. — у Бердичеві офіційно розпочався XIV Міжнародний турнір з боксу класу "А" серед молоді на призи братів Кличків (хоча перші боксерські бої пройшли вже напередодні). На турнір з’їхались 153 боксери з 16 країн світу: Азербайджану, Вірменії, Ізраїлю, Туреччини, Грузії, Туркменістану, Росії, Литви, Молдови, Іраку, Казахстану, Узбекистану, Алжиру і, звісно, України. Це стало своєрідним рекордом для турніру. У змаганнях приймали участь і двоє бердичівських боксерів – Максим Чулячєєв та Ілля Пільовін. Останній у своїй ваговій категорії до 91 кг. дійшов до фіналу, де, нажаль, поступився чемпіону Узбекистану Ойбеку Шарипову з рахунком 5:15.

27.06 — 29.06 / (7 липня — 9 липня (за новим стилем)) 1659 р.  Юрій Немирич приймає активну керівну участь в Конотопській  або Соснівській  битві — битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області. Ця подія була ключовим епізодом московсько-української війни 1658–1659 років.

27. 06. 1869. – день народження українського письменника, перекладача, уродженця с. Скоморохи, Житомирського повіту Володимира Боцяновського.

27. 06. 1877.  – народився польсько-український зоолог, ентомолог та теріолог, правник, колекціонер метеликів уродженець Житомира Антон Ксєнжопольський.

27. 06. 1920. —  у червні місяці на машинобудівному заводі "Прогрес", що в м. Бердичеві відкрито першу школу з ліквідації неписьменності. В ній навчались в першу чергу працівники заводу та члени їх сімей.

27. 06. 1945. – звання Героя Радянського Союзу присвоєно Савчуку Степану Варфоломійовичу. Савчук С. В. по закінченню війни жив та працював в с. Високе Черняхівського району.

27. 06. 1954. – окружні виборчі комісії по довиборах до Черняхівської районної ради трудящих депутатів зареєстрували наступних кандидатів: по городищанському ВО №7- Поліщука Адама Івановича. 1923 р.н., виконуючого обов’язки секретаря виконкому районної ради депутатів трудящих, безпартійного. По Зороківському ВО № 11 – Писарця Пилипа Степановичі 1911 р.н., секретаря РК КПУ по МТС , члена КПРС. По Черняхівському ВО № 38- Ткачова Федора Григоровича 1910 р.н., виконуючого обов’язки голови виконкому райради.., члена КПРС. («Колгоспник Черняхівщини №52 (3348) 27 червня  1954 р.)

27. 06. 1997.  — цього дня до Бердичева отцем Тобіаном Зажецьким привезено ікону Матері Божої Бердичівської. Ікону 9 червня цього ж року в костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі (м. Краків, Польща) було освячено Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ в присутності архієпископа Мар'яна Яворського, митрополита Львівського, та делегації прихожан з Бердичева.

28. 06. 1935. —  у Бердичеві в багатодітній родині народився Леон Романович Ліпецький. Леон Ліпецький пройшов шлях від інженера-технолога до директора Бердичівського експериментального пивоварного заводу (нині ПАТ "Бердичівський пивоварний завод"), який він очолив у 1980 році. Впродовж наступних більш як тридцяти років пивоварний завод під керівництвом Леона Романовича є економічно стабільним підприємством, у якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім – ціни і прибутки. У серпні 2001 року рішенням виконкому міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева Леону Романовичу Ліпецькому присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Також за внесок у розвиток міста Леон Романович Ліпецький відзначений Орденом Бердичева "За заслуги" (№002).

28. 06. 1947. – народився колишній вокаліст Житомирського облмуздрамтеатру Володимир Колесник.

28. 06. 1939. —Указом президії Верховної Ради УРСР утворено бердичівський сільський район Житомирської області. Цим указом з території Бердичівської міської ради виділено сільську зону й утворено сільський район з центром у Бердичеві. Район набув такої адміністративно-територіальної форми, в якій існує і донині.

28. 06. 1941.—в Англії в графстві Суррей помер Давид Володимирович Соскіс (1866-1941) – російський революціонер, журналіст, який народився у Бердичеві в єврейській родині купця Вольфа Соскіса і його дружини Басі Ліби. Давид Соскіс отримав чудову юридичну освіту, під час навчання приєднався до революціонерів, декілька разів заарештовувався. Перебуваючи в еміграції, плідно працює в періодичних виданнях: під псевдонімами співпрацює в газетах "Столичная почта", "Товариш" і журналах "Начало", "Жизнь"; працює у фонді вільної російської преси. Влітку 1917 року Давид Соскіс знову в Росії, він стає особистим секретарем голови Тимчасового уряду Олександра Керенського. Також працює кореспондентом газети "The Manchester Guardian". Під час Жовтневого перевороту Давид Соскіс перебував у Зимовому палаці, після перевороту остаточно виїздить з Росії. У 1924 році отримав британське громадянство, проживав у Англії.

28. 06. 1953. – газета «Колгоспник Черняхівщини» повідомила про незадовільний стан, щодо заготівлі торфодобрив в більшості артілей та колгоспів Черняхівського району. Якщо в 1952 р. господарства перевиконали план заготівлі торфу то в 1953 році повністю проігнорували це завдання партії. («Колгоспник Черняхівщини № 51  (3244) 28 червня 1953р.)

28 . 06. 1941. – в небі над селом Забріддя, що в Черняхівському  відбувся повітряний бій радянських і німецьких літаків.

28. 06. 1954. – черняхівський держмлин розпочав прийом зерна для переробки його на борошно. 1 ц. пшениці – 14 крб. 40 коп, 1 ц. жита – 6 крб. («Колгоспник Черняхівщини №52 (3348) 27 червня  1954 р.)

28. 06. 1997.  — у Бердичеві вперше відзначити День Конституції України. З цієї нагоди в міськрайонній газеті "Земля Бердичівська" з'являється низка статей роз’яснювально-публіцистичного характеру (автори Анатолій Кондратюк, Петро Костюк, Михайло Пасічник та ін.), а напередодні свята на першій сторінці розміщується звернення голови Бердичівської районної державної адміністрації Василя Сухораби з приводу першої річниці свята. За активну і послідовну роботу по роз’ясненню й пропаганді Конституції України, актуальних питань політики державотворення наказом №29-к від 05.06.1997 р. комітету інформації Житомирської обласної державної адміністрації колектив редакції газети "Земля Бердичівська" з нагоди Дня журналіста нагороджено Почесною грамотою комітету інформації.

28. 06. 2009. - у місті Бердичеві вперше відбулось відзначення одразу трьох свят: Дня Конституції, Дня молоді та Дня міста Бердичева. Під час урочистостей, які пройшли на Жовтневій площі, було обрано першу красуню Бердичева, вручено Орден міста Бердичева "За заслуги" спортсмену Юрію Крімаренко та композитору Олесю Коляді. Звання "Почесний громадянин міста Бердичева" присвоєно ветерану Великої Вітчизняної війни Миколі Борисюку та лікарю-хірургу Центральної міської лікарні Ярославу Говенко. Також по вулиці Карла Лібкнехта біля приміщення Управління праці та соціального захисту населення відкрито Алею Слави, на якій розмістили фотографії та біографії бердичівлян, які працювали на підприємствах чи в одній галузі більш як 50 років.

28. 06. 2009. — у Бердичеві на міському пляжі вперше відбулись змагання з рибної ловлі "Кіндер Фіш – 2009" серед хлопчиків та дівчаток шкільного віку. Організатором та головним спонсором цих змагань став Бердичівський клуб спортивної рибалки "Золотий короп". Більш як 40 учасників прийняли участь у змаганні у двох номінаціях: за найбільшу вагу виловленої риби та найбільший трофей.

28. 06. 2011. —на сесії ради міста Сєдльце (Польща), що є побратимом міста Бердичева, одноголосним рішенням депутатів прийнято ухвалу про надання імені Бердичева одній з міських вулиць. Вулиця Бердичівська знаходиться в промисловому районі міста. На момент надання нового імені на цій вулиці будується португальське підприємство, яке скоро дасть роботу багатьом сєдльчанам.

29. 06. 1658 . – Юрій Немирич приймає участь в нараді генеральної військової концелярії яку скликав гетьман Виговський щодо ситуації навкого повстання Якова Барабаша та Пересялавських статей. Немирич відверто вказує на смертельні помилки у внутрішній і зовнішній політиці не заперечуючи й свої власних прорахунків.

29. 06. 1896 — Російський імператор Микола II цього дня затвердив проект уставу "Товарищества машиностроительного завода "Прогресс", і на його основі в Бердичеві створюється "Общество машиностроительного завода "Прогресс" з основним капіталом 350 тис. руб. Випущено пакет акцій у кількості 1400 штук номіналом 350 руб. кожна.

29. 06. 1905. — великий страйк охопив завод "Прогрес", що в м. Бердичеві: вранці працівники заводу полишили свої робочі місця і зібрались на прилеглій до заводу площі, де відбувся мітинг. Страйкарі направили дирекції заводу наступні вимоги: встановлення 8-годинного робочого дня; підвищення заробітної плати на 30%; відміна позаурочних робіт; забезпечення медичного обслуговування працівників та членів їх родин. Також страйкарі вимагали встановлення поденної оплати праці з розрахунку: чорноробочим — не менше 1 карбованця, учням після двох років навчання — не менше 50 коп.

29. 06. 1917 рік народження льотчика-випорбувача Олексія Флейшмана, уродженця с. Гришківці, Бердичівського району. Удостоєн звання Героя Радянського Союзу

29.06.1941 80 років від дня смерті Падеревського Ігнація Яна , польського піаніста, композитора, політичного діяча.

29. 06. 1945 у Житомирі народився український літературознавець, культуролог, релігіє знавець, доктор філологічних наук, професор Семен Абрамович. Батько поетеси Марії Тілло.

29. 06. 1945.  — Указом Президії Верховної Ради СРСР за мужність, відвагу і героїзм, проявлені у боротьбі з німецько-фашистськими завойовниками, старшому лейтенанту Валентину Михайловичу Шевиріну присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка". З 1954 року в званні капітана Валентин Михайлович виходить у запас. Проживає у Бердичеві, працює оператором у виробничому управлінні магістральних газопроводів. Помер Валентин Шевирін 15 травня 1994 року, похований на військовій ділянці міського кладовища.

29. 06. 1955. - в с. Закриниччя Баранівського району народилась поетеса, прозаїк Любов Пшенична. Твори Любові Пшеничної введені у шкільні підручники для учнів молодших класів, друкувалися в перекладах російською, білоруською, тувинською мовами. Вона авторка книжок "Чорногузики", "День народження споліки", "Дитейка", "Боря з Мухоморії та його друзі", "Картопляна історія", "Босоніж по материнці", "Микола Жулинський: Літературний портрет", "Любавин дзвін", "Дика лілея", "Калиновий дід". Лауреат премій імені В. Поліщука та імені Г. Чубая

29. 06. 1960. – с. Киселівку було об’єднано з с. Бежів в єдину сільську раду Черняхівського району.

29. 06. 1968. -  с. Кодня Житомирська область. На честь 200-річчя повстання Коліївщина на місці поховання повсталих відкрито пам’ятник.

29. 06. 1979. —  виконком Бердичівської міської Ради народних депутатів приймає рішення №417 про відкриття в Бердичеві дитячої художньої школи. Директором Бердичівської художньої школи було призначено педагога школи №15 Миколу Софроновича Яцюка – незмінного керівника школи більш як тридцять років, Почесного громадянина міста Бердичева (2005). Заняття в новій школі проводяться у двох орендованих кімнатах дитячої музичної школи в фортечному комплексі монастиря Босих Кармелітів. Одночасно тут Київською міжобласною спеціальною науково-реставраційною виробничою майстернею Держбуду УРСР проводились роботи по ремонту та здачі в експлуатацію майбутніх класів художньої школи.

29. 06. 2009.— у Бердичеві в міському Палаці культури розпочався XI Міжнародний турнір з боксу серед молоді на призи олімпійського чемпіона Володимира Кличка. Змагання проходять у статусі турніру категорії "А", вони внесені до офіційного календаря Європейської Асоціації Аматорського Боксу. Кілька днів 79 спортсменів з 9-ти країн світу виборювали право потрапити на чемпіонат Європи, який пройде у Польщі. Вперше бої відбулись на ринзі, що його у 2008-у подарували Бердичеву брати Клички.

29.06.2012.—Високопреосвященніший Никодим, Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський, звершив чин закладення наріжного каменю під забудову нового Божого храму на честь Святої Трійці у селі Райки Бердичівського району. Попередня православна церква була збудована у 1754 році. Велика п'ятибанна дерев'яна церква була прикрасою села, але вже в часи радянської влади в 1930-х роках спершу її закрили та перетворили на сільський клуб, а в 1960-х роках спалили. Нова церква також запланована дерев'яною, її зведення завершилось у березні 2013 року.

29. 06. 2013. — в рамках проведення XIV Днів польської культури у Бердичеві відбулось відкриття монастиря Ордену Сестер Непорочного Серця Марії Житомирської дієцезії Римо-католицької Церкви. О 13 годині міський голова Василь Мазур, народний депутат України Анжеліка Лабунська та представники делегацій з польських міст Сєдльце, Явора і Ченстохови перерізали стрічку перед входом до монастиря, який розмістився поряд з костелом Святої Варвари. На відкриття монастиря з Польщі приїхала також Генеральна настоятелька ордену Малих Сестер Непорочного Серця Марії. Освятив монастир Ордену Сестер Непорочного Серця Марії єпископ Житомирської дієцезії Віталій Скомаровський.

29. 06. 2013. —в рамках проведення XIV Днів польської культури у Бердичеві відбулось відкриття площі Сєдлєцької. Площа Сєдлєцька з'явилась на місці площі Будівельників. Нове ім'я їй надали на честь польського міста-побратима Сєдльце, з яким – з 2005 року – підтримує дружні зв’язки Бердичів. На оновленій площі встановлено знак з присвятним написом. Міський голова Василь Мазур, президент міста Сєдльце Войцех Кудельські та Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Кшиштоф Свідерек перерізали стрічку, після чого на автобусі разом з іншими гостями першими проїхали через нову площу. Одночасно з відкриттям площі жителі міста могли побачити і новий в'їзний знак зі сторони Житомира, який встановили взамін старого, що прийшов у непридатність.

30. 06. 1659. – Юрій Немирич разом з гетьманом І. Виговським урочисто вступають в звільнений Конотоп, позбавлений тривалої облоги.

 30. 06. 1664. - маєтки Стефана Немирича (брата Юрія Немирича)  передані в тимчасову опіку Йозефу Каролю Немиричу сину Олександра Матвійовича, в зв’язку з тим, що Стефан виїхав за кордон і повернувся в Черняхів  а ж в 1680 році разом зі своїм сином Владиславом. Волость залишалася за Немиричами до початку ХІХ ст. [ ЦДІАК України. – Ф. 11. – Оп.1. – Спр. 12. – Арк. C. 65.] , [54.  SGKP. – T. 9. – S. 197 ; T. 15. – Cz. 1. – S. 368]

30. 06. 1810 — у Бердичеві сталася велика пожежа. Вона нанесла шкоди не тільки будинкам жителів містечка, але також православним Успенській і Миколаївській церквам. Зокрема, на земельній ділянці, що належить Миколаївській церкві, до тла згорів будинок, який здавався під найм. Від нього мало не постраждала і сама дерев'яна споруда церкви.

30. 06. 1926. —в селі Красногородка, що на Київщині, в сім'ї сільського вчителя народилась Галина Федорівна Красицька (Сторчак) – педагог, поетеса. Галина Красицька з 1979 року проживає у Бердичеві. Саме у Бердичеві її визнають як поетесу. Вона постійно друкується у місцевій пресі як позаштатний кореспондент, бере активну участь у громадському житті міста, згодом стає активним членом товариства "Просвіта". Тут виходять її збірки поезій "Серпневі роси", "Тернові шляхи", "Від весни до осені", повість "Місячне сяйво", збірка оповідань "Опалені долі". Історик за фахом, вона вміло завіршовує героїчну минувшину свого народу, історичні образи вітчизняних подвижників, віру і надію в щасливе майбутнє рідної України.

30. 06. 1953. – робітники Головинського гранітного кар’єру, щот на Черняхівщині  провели збори на яких висловили свій осуд щодо діяльності Лаврентія Берії, головував на зборах керівник профспілки каменярів Олександр Краснобокий.

30. 06. 2013. —в рамках проведення Дня міста Бердичева відбулось урочисте відкриття реконструйованого стадіону "Центральний" (колишній стадіон машинобудівного заводу "Прогрес"). Міський голова Василь Мазур та голова Житомирської обласної федерації футболу Юрій Опанащук зробили символічний удар по м’ячу в центрі поля, після чого розпочалось головне футбольне дійство: на футбольному газоні зустрілись дві бердичівські команди – ФК "Бердичів" та "Шкіряник". У першій грі на оновленому стадіоні та у першій зустрічі за останні кілька років між бердичівськими командами мінімальну перемогу здобув "Шкіряник" з рахунком 1-0.

В червні 1949 р. в Черняхівському районі кипіла робота по будівництву доріг так званим «народним методом». Зокрема газета «Колгоспник Черняхівщини № 46 ( 2822) за 9 червня 1949 р. розповідає на своїх шпальтах про роботу шляхо-будівників клітищинської артілі  ім. Петровського котрі облаштовували відрізок дороги Черняхів – Потіївка, особливо звертаючи увагу на перебіг соц-змагання клітишинців та щеніївців.

Протягом червня 1951 р. в Черняхівському районі зокрема в селах: Селянщина, Клітище, Новополі відкрились нові культурно–просвітницькі заклади: сільські бібліотеки та клуб в с. Очеретянка. Книжний фонд бібліотек становить 7 тисяч книг.

В червні 1954 року працівники черняхівської районної контори зв’язку фактично вийшли на фінальну стадію радіофікації району. Було радіофіковано села: Новопіль, Ксаверівка, Федорівка та ін., де встановлено понад 525 радіоточок. («Колгоспник Черняхівщини №47( 3341) 10 червня  1954 р.)

Порівняно з 1952 роком кількість учнів в десятих класах збільшилась на 40%. Газета «Колгоспник Черняхів