Уперше згадка про містечко Черняхів датується 1545 роком. Тоді Черняхів мав 11 димів (дворів). А в 1923 році Черняхів стає районним центром. У ньому у той час нараховувалось 885 дворів і 5523 жителі. У цей час на вулиці мешкали переважно Іваницькі. На вулиці, яка іменувалась вулиця Леніна до війни розміщувалися райвиконком, школа, аптека, цегельний завод. Після війни вулиця імені В. І. Леніна прикрасиласьновими багатоповерховими будівлями, на ній було розміщено – універмаг, пошта, телефонно-телеграфна станція, аптека, дитячий садочок, кінотеатр ім.. ВЛКСМ, магазин «Техніка», «Гастроном», «Дитячий світ», два кафе, бібліотека, школа юних техніків, спортивна школа, ДТСААФ, райвно, та низка будівельних організацій.
В далекому історичному минулому вулиця Володимирська була занедбаною околицею містечка. На ній розміщувався заїжджий двір, дров’яний склад та церковно-приходська школа містечка.
З дореволюційних забудов на ній залишилося приміщення школи юних техніків, де ще до революції розміщувалась церковно-приходська школа. Давнім був будинок райвно, зараз його вже немає, а на тому місці знаходиться нова будова. До революції на цій вулиці було найбільше жителів з шляхетським прізвищем Іваницькі. А тому вірогідно, що з’їзд Товариства об’єднаних слов’ян-декабристів ( у березні 1825 року) відбувався саме на цій вулиці. Ось як про це згадується у мемуарній літературі. Борисов приїхавши у Черняхів, зупинився на околиці містечка, осторонь шляху, в будинку дрібного польського шляхтича, який прихильно ставився до слов’янського союзу. На той час, вулиця від сьогоднішнього пам’ятника «Скорботної матері, в напрямку Дівочок, десь до теперішнього залізничного переїзду.була околицею (мова йде саме про Володимирську). Саме на цій вулиці жили шляхтичі, переважно поляки. А на протилежній вулиці – на Слободі жили переважно українці. У центрі розміщувались торгові ряди і проживала черняхівська знать і євреї.
Тадеуш (Фаддей) Жебровський умовив господаря від’їхати днів на два до Житомира і на цей час надати йому квартиру. На з’їзд прибуло чоловік 15. Делегатами з’їзду були декабристів були: Борисов Андрій Іванович (1798–1854) Люблінський (Мотошнович) Юліан Казимирович (1798–1873) Горбачевський Іван Іванович (1800–1869) Тютчев Олексій Іванович (1802–1856), капітан Пензенського піхотного полку Соловйов Веніамін Миколайович (1798–1871), барон, учасник повстання Чернігівського полку Громницький Петро Федорович (1803–1851), поручик, заступник голови Товариства Іванов Ілля Іванович (1800–1838), секретар Товариства Андреєвич Яків Максимович (1801–1840), Бечаснов Володимир Олександрович (1802–1859), Вигодовський Павло Хомич (1802–1881).
Наші слідопити повинні настирливо збирати відомості про дім чи принаймі те місце, де стояв будинок у якому відбувався з’їзд.
У приміщенні школи юних техніків (будинок по вул. Володимирській 12 ще на зорі радянської влади відбувся концерт знаменитої співачки Зої Гайдай. Ось як ця подія описана в архівних матеріалах.
«4 вересня 1920 року Волинський губернський відділ народної освіти 4 і 5 вересня 1920 року влаштовує у м. Черняхові два концерти українського радянського державного хору. Вхід вільний і безоплатний для всіх. Початок зазначених вистав і концертів, як 5 так і 4вересня в 7 годин по сонцю.»
В архівних матеріалах зберігається звіт про поїздку радянського хору Волині в м. Черняхів від 9 вересня 1920 р. »
«Так як в Черняхові мали бути концерти першого радянського хору 4 і 5 вересня, то хор в складі 25 чоловік зібрався 4 вересня в зазначений час в Волгубнаросвіті о 3 годині за офіційним часом і чекав підвід до 10 години вечора. За відсутності підвід було запропоновано зав секцією розійтись, і коли більша частина хору це зробила, підводи пізно у вечері прийшли. Довелося з великими незручностями знову збирати хористів і в Черняхів хор виїхав пізно. Концерт хору відбувся в неділю 5 вересня в приміщенні місцевої школи і зацікавив багаточисельну публіку, переважно селян. Маса народу не могла попасти в школу і слухали спів хору на площі біля школи Нашому концерту, присвяченому народній українській пісні передувала ґрунтовна лекція тов.. Хомічевського Н. В. ( майбутній письменник і перекладач Борис Тен – А. Б.), який роз’яснив селянам особливості цієї пісні, її народження і участь самого народу в колективній пісенній творчості. Радянський хор проявив на слухачів гарне враження. Це повністю відношу до великої енергії всіх співробітників і співробітниць хору, які усвідомлюють свій важкий, але почесний обов’язок – сприяти розвитку естетичного виховання впливом народних пісень, старший інструктор М. Гайдай».
У цій школі у майбутньому навчатиметься Герой Радянського Союзу А. П. Крисюк.
На вулиці імені В. І. Леніна в будинку № 21 тривалий час проживала дочка героя оборони Порт-Артура генерала Романа Сидоровича Кондратенка- Марія Романівна Кондратенко і працювала викладачем музики, духовного та естетичного виховання молодого покоління Черняхівщини.
