Джерела дослідив і результати дослідження систематизував Юрій Малашевич

08. 07. 1907 р. — у Бердичеві на економічному ґрунті розпочався страйк фармацевтів місцевих аптек. Першими застрайкували службовці аптеки Фельдмана, потім їх приклад наслідували службовці аптеки Циприса, Пекарського (орендатора Шапочника), Чудновського, Фельдмана, Ревича, Бараца.

08. 07. 1922 р. -  Житомир. Районний шкіряний трест власними силами відбудував шкіряний завод.

08. 07. 1928 р. — у Бердичеві працює комісія Київської контори Держторгу, яка "...осмотрела Бердичевский музей на предмет виявлення предметов, годных для экспорта, причем представители Росторга признали таковыми:

1. Ковер тканный русской работы первой половины XIX века большого размера. Оценка 250 р.

2. Кружка малая серебряная немецкой работы конца XVI стол. 150 р.

3. Два бра бронзовых эпохи Людовика XV. 200 р.

4. Облачение католическое из материи эпохи Людовика XIV. 100 р.

5. Такое же облачение эпохи Людовика XVI. 100 р."

Представники музею та Крайовий інспектор по охороні пам'яток культури професор Ф. Ернст заявили, що ці речі не можуть бути вилучені з музею для експорту, оскільки несуть не скільки матеріальну, а культурну цінність.

08. 07. 1941 р. -  Радянські війська залишили з боями районні центри: Любар, Новоград-Волинський Житомирської області.

08. 07. 1941 р. — після запеклих боїв Бердичів був повністю зайнятий гітлерівськими військами. Місто заповнюється гітлерівцями, які ведуть себе як безтурботні переможці, що здійснюють легкий похід. Вони кричали з кузовів машин, що в'їжджали в місто: "Juden kaput!" ("Євреям кінець!"). За свідченнями очевидців, цього ж дня розпочались розстріли жителів Бердичева: на території цукрового заводу окупанти розстріляли 10 робітників заводу. Саме тут при вступі німецьких військ на територію заводу його робітник Ю. Лонський вогнем із гвинтівки знищив декілька ворожих солдат. Саме з цього дня ведеться відлік часу окупації міста, яка завершилась 5 січня 1944 року.

08. 07. 1942 р.  -  Житомирська робоча група оперативного штабу А.Розенберга подала звіт про відправку до Німеччини культурних цінностей з Житомира, зокрема з колишнього Волинського центрального музею у Житомирі, який мав назву “Науково-дослідний музей”. Останній налічував 6 відділів: етнографії, доісторичної епохи, колекції зброї, геології, ботаніки, зоології. У звіті констатувалося, що в основному залишилися експонати зоологічної колекції. Окрім цього передбачалося вивезти також колекцію картин (2000 полотен), вироби з фарфору та бібліотеку, що налічувала 60 000 томів.

08. 07. 1943 р. - окупанти спалили повністю село Майдан Олевського району, загинуло 20 жителів.

08. 07. 1952 р. - народилась поетеса Олена Плавенчук уродженка с. Ганнопіль Черняхівського району. Вона автор поетичної книжки "Одолінь-трава", друкується в альманасі "Радосинь", журналах "Ренесанс", "Малятко"

08. 07. 1953 р. - в Черняхівській середній, Троковицькій, Іванківській, Городищанській семирічних школах закінчився капітальний ремонт шкільних приміщень, з підготовкою до нового навчального року зволікали: завідуюча Федорівською початковою школою Сидоренко, погано готувались до ННР Високо-Українська ( директор Горкуша), і Бежівська ( директор Любарчук), Дівоцька (директор Іванюха), Зороківська (директор Сороколіт) семирічні школи. Такі директори як, Збуткевич( Новосілківська семирічна), Довбиш (Сліпчицька семирічна), Хоменко (Черняхівська семирічна) не дбали про паливо. Недостатньо фінансував освіту району райфінвідділ( зав Нестерчук).

08. 07. 2003 р. — у Бердичеві відбулось урочисте закладення бульвару по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська), перша черга якого буде проходити від готелю "Дружба" до перехрестя з вулицею Богунською. Основний обсяг робіт по облаштуванню бульвару взяв на себе машинобудівний завод "Прогрес".

08. 07. 2008 р. — міська влада Бердичева передала у господарське відання для потреб римо-католицькій парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви приміщення південного прибрамного корпусу фортеці. Акт передачі підписали міський голова Василь Мазур та настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії о. Бенедикт Крок.

9 липня   120 років від дня народження і 90 років від дня смерті Кудрицького Павла Михайловича, українського актора і режисера, уродженця м. Коростишева.  85 років міськрайонній газеті „Слово Полісся". 105 років від дня народження Натана Юхимовича Перельмана , музиканта і педагога, професора Санкт-Петербурзької консерваторії. Уродженець м. Житомира.

09. 07. 1937 р. – народився житомирський тележурналіст, митець і поет Володимир Савченко.

09. 07. 194 р. -  радянські війська залишили з боями обласний центр України м. Житомир, а також районні центри Коростишів та Радомишль.

09. 07. 1960 р. – відбулось об’єднання сіл Андрієво – Українське  і Андріївка в єдиний населений пункт.

З 9 по 16 липня 1953.- Т.В.О. редактора районної газети «Колгоспник Черняхівщини» була М. Котова.  

10. 07. 1876 рік народження нашого земляка, уродженця Житомира, українського актора,  народного артиста України Івана Садовського.

10. 07. 1941 р. - радянські війська залишили з боями районні центри Сколе Дрогобицької області; Баранівка, Брусилів, Городниця, Дзержинськ, Довбиш, Червоноармійськ (Пулин).

10. 07. 1943 р. - окупанти спалили повністю село Вовча Слобода Словечанського району, загинуло 8 жителів.

10. 07. 1976 р. – футболісти районного об’єднання «Сільгосптехніки», що в Черняхівському районі стали переможцями Першості обласної ради ДТС «Колос».

11. 07. 1939 р. -  Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило пропозицію Президії Верховної Ради УРСР про закриття костьолу у м.Житомирі Житомирської області.

11. 07. 1939 р. -  народився Борис Нечереда, письменник, уродженць с. Ярешки Андрушівського р-ну Бориса Нечереди.

11 – 19. 07. 1941 р. – на теренах Черняхівського району відбувалось встановлення німецько – нацистського окупаційного режиму. Опинившись в клешнях наступаючих збройних сил Третього Рейху (« Групи Армій Південь») села Черняхівщини одне за одним потрапляли до рук ворога. 7 липня нацисти з’явилися в  с. Забріддя та  в с.Троковичах, 11 липня німці встановили свій порядок в с. Новополі,  13 липня підрозділи Вермахту увійшли в районний центр – смт. Черняхів, с. Дівочки та с. Клітище, 14 липня оволоділи с. Андріївка, 15 липня с. Браженка, 17 липня с. Пекарщина та с. Мокренщина, 18 липня противник захопив с. Горбулів тощо. 887 діб наш край перебував під нациською окупацією.

11. 07. 1953 р. - з М. Моргуляна було звільнено з посади завторга Черняхівського міського споживчого товариства. Підстовою звільнення було те що останій скомпрометував себе нечестивими діями. Повідомив районній газеті начальник оргревізійного відділу облспоживспілки Майструк.

12. 07. 1914 р. – народився Сергій Міронов, уродженець Житомира, Герой Радянського Союзу, генерал-полковник авіації, льотчик – винищувач.

12. 07. 1920 рік народження письменника Петра Клименка, він уродженець  с.Хотинівка Коростенського району.

12. 07. 1924 р. – народився Василь Юхимович, поет-пісняр років уродженець с. Сингаї Коростенського району. Автор біль як 20 книжок поезій "Матері", "Не пройду стороннім", "З клекоту літ", "Вікно у світ", "Зоряна балада", "Чорно-білі листівки", "Юності цвіт", Подорожники", "Вибране", "Ровесники гроз", "Кличу перепілку"; книжок гумористичних віршів "Який Яків - така й дяка", Весілля з квитанцією", "Євангеліє від Лукича", "Виводок жарт-птиці", "Імена не дивина"; книжок щедрість "Щедрий вечір"; весільних пісень "На Поділлі - весілля"; збірок пісень "Нагадую піснею" та "Серпанкова земля. Працює в галузі перекладу.

12. 07. 1927 р. -  перший у житті письменника Святослава Бородуліна, уродженця Пулина (Червоноармійська).

 12. 07. 1924 р. -  Житомир. Члени профспілок металістів і деревообробників прийняли рішення про бойкотування приватної торгівлі з метою підтримки кооперації. Солідарність з ними виявили члени інших професійних об’єднань.

12. 07. 1943 р. - окупанти спалили повністю село Стара Рудня Олевського району, загинуло 90 жителів.

12. 07. 1953 р. – районна газета «Колгоспник Черняхівщини (№ 55  (3248) 12 липня . 1953р.) повідомила про по злочинному безвідповідальне ставлення до жнив в артілі ім. Маленкова (с. Крученець Черняхівського району, голова Гладиш).

12. 07. 1962 р. - м. Житомир. Відкрито технікум радянської торгівлі, який складався з товарознавчого, технологічного та заочного відділів.

13. 07. 1894 р. – народився письменник Ісак Бебель. Він бував в Житомирі і Новограді-Волинському.

13. 07. 1943 р. окупанти спалили села Добра (повністю, загинуло 137 жителів) та Копище (570 дворів, загинуло 2887 жителів) Олевського району, село Солотине (повністю, загинуло 64 жителі) Овруцького району, село Кленова (повністю) Городницького району Житомирської області; село Малин Острожецького району Ровенської області (загинуло 482 жителі).

13. 07. 1953 р. – в райцентрі пройшов мітинг трудящих мітинг відкрив голова Черняхівської селищної ради депутатів трудящих Поліщук. Слово говорив зав відділом пропаганди та агітації РК Пивовар, комсомолець, працівник райвідділу зв’язку Малинівський, працівник відділення держбанку Медведь – всі виступаючи підтримали керівництва країни та осудили Берію.

14. 07. 1939 р. – народився український поет, прозаїк, наш земляк, уродженець с. Будилівка Радомишльського району Валентин Мисько. Автор поетичних збірок "Березовий відсвіт", "Материнське слово", "Крута дорога", "Хрещення вогнем", "Пряжа", "Кресло", "Кора"; прозових - "Дивна зустріч", "Тятива", "Жарини", "Рапсодія поля", "Поліські самоцвіти".

14. 07. 1924 р. -  Житомир. Завершено слухання справи погромників, які в 1919 р. вбили 14 єврейських робітників-шкіряників. Погромників засуджено до позбавлення волі на строки до 10 років. Враховуючи, що за останні 5 років підсудні, залишаючись на свободі, не були помічені в інших злочинах, покарання зменшено наполовину.

14. 07. 1941 р. -  механізовані частини 5-ї армії Південно-західного фронту перерізали шосе між містами Новоград-Волинський і Житомир, затримали рух 8 дивізій 6-ї німецької армії. Бої в районі Звягеля мали такий запеклий характер, що змусили ворога ввести в бій 25-у моторизовану дивізію і дивізію СС “Адольф Гітлер”.

14 липня   75 років від дня загибелі під смт Попільня Середи Івана Михайловича, Героя Радянського Союзу.

14. 07. 1941 р. - з 9 липня в районі Бердичева тривали контратаки частин 6-ї радянської армії проти німецької 11-ї танкової дивізії. Остання втратила в цих боях, за даними німецького командування, понад 2000 осіб. Зведений прикордонний загін (командир І.Середа, політрук М.Колісниченко) вів нерівний бій з танковою колоною ворога біля станції Попельня (Житомирська обл.). В бою загинуло 152 бійці. Радянські війська залишили з боями смт. Попільня

14. 07. 1953. – пройшов пленум Черняхівського РК КПУ з доповіддю виступив секретар РК П. Г. Докіль, в обговоренні доповіді взяли участь комуністи: Хабчук, Міщенко, Юрре, Смірнов, Пархомчук, Трохименко, Казиміров, Омельченко, Котова та ін.. (джерело: районна газета «Колгоспник Черняхівщини № 56  (3249) 16 липня 1953р.). В цей же день подібний захід відбувся і в Головино. На мітингу працівників гранкар’єру виступив стаханівець-каменотес Пилипчук, секретар партбюро Євдокимов, учасники мітингу засудили Берію.

14. 07. 1955. – видання «Український Прометей» опублікувало статтю Ю. Мовчана під назвою «Чому українська література в світі незнана»

14 – 15 липня   1972 р. м. Житомир. Тривало розширене засідання Республіканської комісії при президії Верховної Ради УРСР з вивчення і впровадження у побут нових громадянських свят і обрядів (“Одруження”, “Народження” та ін.).

14. 07. 1998 р. -  головою Житомирської обласної ради обраний А.Войтенко.

В липні 1875 р. – в с. Новополі (нині Черняхівський район)  старостою церкви «Архістратига Михаїла» затверджено Павлюка Семена Івановича.

Губернська газета «Радянська Волинь» в липні 1929 р. на своїх шпальтах розмістила  статтю про голову  Андріївської сільської ради Черняхівського району Данилюка, висвітивши його як колишнього фельдфебеля, «петлюрівського прихвостня та куркуля». Цей чоловік зайняв відкриту позицію на правлену на захист одноосібного сільського господарювання, чим перешкоджав створенню артілей та колгоспів. Радянська пропаганда надрукувала про те , що він ніби то надумав привласнити собі колишній гарний поміщицький сад площею 4,50 десятин, який був розділений серед громадян. Слухали на зборах волосних інструкторів Кокошинського і Власика про вибори і значення Рад, про Земельний закон, про 5 Всеукраїнський з'їзд, а також про здачу зброї військового зразка.

В липні  1941 року на території Черняхівського району з’явились перші похідні групи Революційного (Бандерівського) Проводу Організації Українських Націоналістів.

В липні 1953 р. – в с. Зорокові, що в Черняхівському районі, в колгоспі ім. Кірова почали будівництво третього ставка, Дзеркальна площа якого становила на той час 6 га. («Колгоспник Черняхівщини» № 54 (3247) 9 липня 1953р.)

В липні 1964 року остаточно був сформований Черняхівський район електромереж (Черняхівський РЕМ).