70 років тому, в липні 1946 року побудовано і відкрито Житомирський аеропорт

22. 07. 1642.  — у Бердичеві відбулось урочисте відкриття монастиря Босих кармелітів та освячення нижнього храму Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста. Першим настоятелем храму став о. Рафал. При будівництві храму було використано частину мурів і приміщень старого замку, засновником та власником якого був один з представників роду Тишкевичів – Василь Тишкевич. Під час урочистостей освячення храму засновник конвенту Януш Тишкевич склав жертовний дар – ікону Пресвятої Діви Марії, здавна відому у родині Тишкевичів своєю благодаттю. Ікона була написана олійними фарбами на полотні, закріпленому на кипарисовій дошці. Саме ця ікона згодом принесе численні милості вірянам та буде визнана церквою як чудотворна.

22. 07. 1921. -  Житомир. При губернській раді деревообробників організовано артіль американських робітників-емігрантів, що прибули в Україну для надання допомоги у відбудові деревообробної промисловості. Робітники привезли обладнання, необхідне для організації деревообробного виробництва.

22. 07. 1925. - Житомир. Розпочалися громадські роботи по благоустрою міста, завдяки яким було працевлаштоване тисячу безробітних.

22. 07. 1930. -  народився наш земляк, житомирянин Анатолій Закалюк, це український правознавець, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, голова Всеукраїнського координаційного бюро з проблем кримінології, віце-президент Кримінологічної асоціації України.

22. 07. 1936. – народився український художник, наш земляк, бердичивлянин Олександр Туранський. Твори: „Полудень”, „Повсталі”, „Крок часу”, „Ковчег”, „Козацьке дозвілля”.

22. 07. 1942. окупанти частково спалили село Липські Романи Овруцького району Житомирської області, загинуло 17 жителів. Крім цього в цей же день спалили повністю село Червонка Словечанського району, загинуло 4 жителі.

22. 07. 1952. – черняхівське МСТ організувало пересувні торгівельні ятки для культурного обслуговування колгоспників під час збирання врожаю.

22. 07. 1950. – в 36 первинних комсомольських організаціях Черняхівського району завершилось створення бригад «комсомольського контролю», які стежили за високоякісним збиранням і обмолотом хліба, охороною громадської власності та вели рішучу боротьбу із втратами зерна. Координував роботою цих бригад заввідділом кадрів і оргроботи  РК ЛКСМУ Н. Дмитриєнко.

22. 07. 1990. — в Бердичеві вперше за багато років було відзначено свято Матері Божої. На площі (внутрішньому дворі) перед храмом Босих Кармелітів, який на цей час належить державі, зібралось біля 6 тисяч віруючих, серед яких численні гості з Польщі, Литви, Білорусії, паломники з Житомира, Полонного, Гвоздави. На торжество до міста приїхали і представники Ватикану: Генерал ордену Босих Кармелітів отець Філіп Саіндз де Баранда, професор міжнародного університету в Римі "Терезіанум" о. Ієсус Кастеляно, головний постулятор канонізації о. Міхал Махеєк. Майдан перед храмом не міг умістити всіх бажаючих прийняти участь у літургії. Люди, в буквальному сенсі, видирались крутою стіною вверх, щоб побачити всю красу обряду. Літургію вели і ксьондзи бердичівського приходу Амвросій та Бернард Міцкевичі. Завершилась меса хресним ходом навколо монастирського собору.

23. 07. 1919. — начальником Бердичівського гарнізону Антонюком оголошується наказ, яким він зобов’язує всі установи та громадян міста зареєструвати легкові та вантажні машини, мотоциклети та велосипеди у батальйоні зв'язку, що діє при дивізії на Лисій горі. У разі невиконання цього наказу винні будуть покарані двома місяцями тюрми, або штрафом у розмірі до 3000 рублів. Цим же наказом дозволяється їздити по місту на автомашинах зі швидкістю не більше 15 верст на годину (16 кілометрів за годину).

23. 07. 1922. – народився Олексій Броніцький, уродженець Андрушівки, повний кавалер ордена Слави, сержант авіації.

23. 07. 1927. — бердичівський пивзавод, що до Жовтневої революції 1917 року належав чеському підприємцю Станіславу Чепу, на два роки бере в оренду Давид Козловський. В акті передачі відзначалося, що на серпень 1927 року завод мав лагерних діжок місткістю 2600 відер, бродильних чанів на 750 відер (цікаво, що місткість лагерного посуду в довоєнний час (до 1914 року) була значно більшою та становила 8000 відер). Але новий власник керував заводом не довго – вже наступного 1928 року у зв’язку з обмеженнями приватного капіталу постає питання про одержавлення Бердичівського пивзаводу.

23. 07. 1951 рік народження нашого земляка, уродженця с. Гладковичі Овруцького району актора Валерія Наконечного. Фільмографія «Кожен мисливець бажає знати» «Тарас Шевченко», «Заповіт», «Стамбульський транзит», «Секретний фарватер».

23. 07. 1953.- в артілі ім.Тельмана, що знаходилась в с. Новосілки Черняхівського району закінчили збирання льону з високими показниками: виконуючи денні завдання,  льонозбиральник Франко Мельниченко та тракторист Василь Галанін, організовані бригадиром Міщуком, дені норми перевиконували на 130%, впорались з 30 – ма га. за 4 дні замість запланованих 6-ти.

23. 07. 1974. — в Одесі помер Яків Самойлович Файнтух (1892-1974) – український композитор, член Спілки композиторів СРСР. Яків Файнтух народився та тривалий час проживав у Бердичеві. Закінчив Одеську консерваторію, працював композитором Узбецького та Російського театрів в Самарканді, очолював відділення Союзу композиторів УзРСР. В буремні 30-ті роки – ініціатор нових форм проведення тематичних декад та фестивалів. Його "Сюїта" (1927) – взірець вироблення українського національного стилю в квартетній музиці, що спирається на фольклор – й сьогодні присутня в репертуарі сучасних виконавців.

24. 07. 1647. – в заповіті місцевого поміщика Венедикта Лемеша вперше згадано новозбудовану церкву «В ім’я успіння Пресвятої Богородиці», що знаходилася в с. Бежеві. Будівельники і замовники храму жили в Бежеві задовго до першої згадки про це поселення в документах. Як говорять легенди, «город Бежів було спалено в часи нашестя монголо-татар». Жителі його розбіглися по лісах, а оборонці лишилися лежати на валах — насипах укріплення. Сюди люди збігалися при нападі різних ворогів. А їх у тодішніх слов'ян — древлян було багато. Легенда про затоплення церкви засвідчує смерть захисників міста, бо за легендою церква «затонула» разом з людьми.

24. 07. 1862. - генерал Ордену кармелітів видає у Римі наказ про передачу бердичівського кармелітанського монастиря під адміністративну владу Луцько-Житомирського єпископа Каспера Боровського. Єпископ Каспер Боровський мав добрі відносини з російською владою. Мав навіть у них довіру, доводом чого було ряд відзначень і факт, що на з'їзд єпископів в Римі 1862 року з нагоди канонізації японських мучеників лише йому дозволили виїхати з терену царської Росії. Ці відносини, однак, не врятували його від гострих конфліктів з російською владою в період спроби русифікації католицьких богослужінь: єпископ Каспер Боровський енергійно протистояв спробам впровадження російської мови до богослужінь, не прийняв "требників" російською мовою. У зв’язку з тим, що не піддався вмовлянням і погрозам, у 1869 був вивезений до міста Перм на Уралі. Його звільнили із заслання лише через тринадцять років – у 1882, але без можливості повернутися до своєї дієцезії.

24. 07. 1921.— наказом по політосвіті згідно з інструкціями всі бібліотеки міста Бердичева повинні бути зареєстровані в політбібсекції. Тому оголошено реєстрацію всіх бібліотек, в тому числі приватних. Під час реєстрації бібліотеки повинні були представити списки наявних у них книжок. При невиконанні цього наказу мешканці міста, які мали бібліотеки, притягалися до суворої відповідальності.

24. 07. 1938.  — цього дня у Бердичеві розпочався спеціалізований ярмарок з продажу худоби та птиці. А в групах міської протиповітряної і хімічної оборони пройшли перші практичні заняття на відкритій місцевості.

24. 07. 1944. — на аеродромі, що розташований поряд з селом Радянське (до 1934 року село мало назву Жидівці), особовому складу 339-го авіаційного бомбардувального полку дальньої дії вручено Бойовий прапор та Грамоту Президії Верховної Ради СРСР. Цей день став офіційним днем народження авіаційного полку, який у подальшому громив ворога в інтересах 2-го і 4-го Українських і 1-го Білоруського фронтів, здійснивши 226 бойових вильотів та скинувши 3447 бомб загальною вагою 250 тис. кг. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 червня 1945 року за бойові дії по забезпеченню наступальних операцій, успішні бомбові удари по важливим пунктам і комунікаціям ворога і проявлені при цьому особовим складом полку героїзм, самопожертва і висока бойова виучка, полк був нагороджений орденом Суворова III ступеня. Бойові втрати полку склали 7 екіпажів. По закінченні Великої Вітчизняної війни полк тривалий час дислокувався у Польщі.

24. 07. 1948. -  народилась наша землячка, уродженка с.Бичовій Любарського району, журналістка Юлія Яремчук.

24. 07. 1969. - у Бердичеві відкрився триповерховий універмаг "Ювілейний", що розмістився на місці колишнього скверу по вулиці Карла Лібкнехта (навпроти Свято-Миколаївської церкви). У новому універсальному магазині, збудованому за київським проектом, організовано 29 відділів, у яких можна купити все – від ґудзика до святкового костюму. Всього в новому універмазі працює біля 200 чоловік обслуговуючого персоналу. До речі, свою назву – "Ювілейний" – універмаг отримав у відповідності до рішення союзного уряду про будівництво ювілейних універмагів у містах країни на честь 50-річчя утворення Радянського Союзу.

24. 07. 1989.  — у селі Велика П’ятигірка Бердичівського району померла Михайлюк Олександра Тимофіївна (1916-1989). Трудову діяльність Олександра Михайлюк розпочала у 16-річному віці у місцевому колгоспі "Маяк". З 1947 року перейшла на молочнотоварну ферму, першою почала застосовувати в роботі доїльні апарати. У 1970 році Олександра Тимофіївна досягла п'ятитисячного надою молока з однієї корови і здобула першість в обласному змаганні доярок. За виробничі успіхи протягом 1965-1970 рр. цього ж року їй було присвоєно почесне звання Герой Соціалістичної Праці та нагороджено орденом Леніна. Похована Олександра Тимофіївна Михайлюк у селі Велика П'ятигірка на західній околиці села, у південно-східній частині сільського кладовища.

25. 07. 1831. — у Свято-Миколаївській церкві Бердичева відбулась цікава подія: заможна єврейська родина Рубінштейнів на чолі з купцем другої гільдії Григорієм Романовичем прийняла православ’я. Після цього акту на родину Рубінштейнів перестали розповсюджуватись закони т.зв. смуги осілості, і незабаром Рубінштейни оселились у Москві (1832), де батько відкрив невелику фабрику. Григорій Романович Рубінштейн був родом з Бердичева, замолоду займався орендою землі в Бессарабській області. Його дружина Калерія Христофорівна (уроджена Левенштейн) — музикант, походила з прусської Сілезії. Разом зі своїми братом та сестрою цього дня був охрещений і маленький дворічний Антон Рубінштейн (1829-1894) – у майбутньому всесвітньовідомий піаніст, диригент, композитор, музичний педагог, засновник першої російської консерваторії в Петербурзі.

25. 07. 1869. -  став першим у житті українського ученого-математика, письменника уродженця Новограда-Волинського, брата Лесі Українки Михайла Косача.

25. 07. 1876. – народився старшина Дієвої армії УНР, уродженець Житомира Володимир Рудницький.

25. 07. 1920.  -  відбувся з’їзд голів волревкомів Радомишльського повіту.

25. 07. 1923. — у Бердичеві відкрилася літографія. Літографія – техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам'яній або металевій пластині створюється візерунок за допомогою олії, смальцю або гуміарабіка. Жирні місця не змочуються фарбою і стають тлом. В Бердичеві літографія використовується для друку текстів і зображень на папері або іншому матеріалі.

25. 07. 1939. —  у селищі Гришківці Бердичівського району в робітничій родині народилася Марія Едуардівна Мончинська. Марія Едуардівна все трудове життя присвятила праці в комунальних підприємствах Бердичева – майстром лісництва, агрономом Бердичівської контори благоустрою, майстром ділянки зеленого будівництва Житомирського РСУ зеленого будівництва, а з 1991 року очолює новостворене мале підприємство "Озеленювач". За роки її праці та керівництва благоустроєм Бердичів перетворюється на зелене квітуче місто, яке має значні площі лісових насаджень як на центральних вулицях, так і на окраїнах. За вагомий внесок у вирішенні розвитку житлово-комунального господарства, благоустрою та озелененню міста та враховуючи клопотання відділу житлово-комунального господарства, рішенням виконкому Бердичівської міської ради №227 від 27 березня 2002 року директору комунального підприємства "Озеленювач" Марії Едуардівні Мончинській присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

25. 07. 1950. – в Черняхівському районному народному  суді відбулось засідання в справі м’ясозаготівельника Олександра Білошицького, що працював груповим здавцем м’яса по Високо-Українській сільраді. Зловмисника було визнано винним в  здійсненні грошових маніпуляцій і шахрайських дій та притягнуто  до кримінальної відповідальності. (джерело: «Колгоспник Черняхівщини №  62 (2942) 30 липня 1950 р.)

25. 07. 1950. – підбито підсумки соц-змагання між Вол-Волинським (нині Хорошівським) та Черняхівським районами в результаті чого показники володарчан виявилися кращими. (джерело: «Колгоспник Черняхівщини №  62 (2942) 30 липня 1950 р.)

25. 07. 1988. — цього дня відбувся перший заїзд до санаторію-профілакторію "Діброва", побудованого машинобудівним заводом "Прогрес" для своїх працівників. Санаторій розмістився у лісовому масиві біля села Кустин Бердичівського району. Тут працюють три лікарі та дев'ять медсестер. У їх розпорядженні найновіша медична апаратура, якої на цей час поки що немає і в міських медичних закладах. Зокрема, вона сприяє усуненню болей неврологічного походження: остеохондрозів, радикулітів, невралгії. Тут великий вибір лікувальних ванн: хвойних, морських, солевих, перлинних та інших. Усього санаторій надає 37 видів лікувально-профілактичних процедур.

25. 07. 1994. - Указом Президента України Леоніда Кучми уродженця Бердичева Олександра Васильовича Разумкова (1959-1999) призначено Першим помічником та керівником групи помічників і референтів Президента України. Перед тим Олександр Разумков доклав неабияких зусиль для перемоги Леоніда Кучми у передвиборному марафоні. Та вже через рік праці Першим помічником – у грудні 1995 – Олександр Разумков публічно виказує свою незгоду зі стилем роботи та системою інформування глави держави, які були встановлені в Адміністрації Президента, і за власним бажанням пішов з займаної посади.

26 липня 135 років від дня народження Штеренберга Давида Петровича (26.07.1881 – 01.05.1948), видатного живописця і графіка. Уродженець м.Житомира.

26. 07. 1902. - народився наш земляк, уродженець с. Лука Житомирського району український етнограф, музеєзнавець Никанор Дмитрук. Жертва сталінського терору, вбитий у тюрмі.

26. 07. 1922. - у Бердичеві проходить перший повітовий з'їзд шкіряників. Шкіряники Бердичева цього дня відправили привітальну телеграму Володимиру Леніну, в якій повідомили про готовність стати на захист завоювань Жовтневої революції 1917 року.

26. 07. 1924 року народження відомий філолог і перекладач, наш земляк, уродженець с. Теклянівка Радомишльського району Валентин Струтинський.

26. 07. 1948. - у липні місяці в селі Сингаївка Бердичівського району під час копання глини на глибині 3-х метрів виявлено залишки кістяка мамонта. Серед останків знайдено 3 зуби цієї древньої тварини, кожен з яких важив по 4,5 кг, а також кістки хребта та стегна. Ця знахідка засвідчила, що колись мамонти населяли територію Бердичівщини. Знайдені частини кістяка мамонта були виставлені в експозиції міського історико-краєзнавчого музею, згодом переведені у фонди Житомирського краєзнавчого музею.

26. 07. 1950. – за дострокове виконання плану хлібозаготівель бюро РК КП(б)У і виконком райради депутатів трудящих виніс на дошку пошани: селянщинський колгосп ім. 12-річчя Жовтня (голова - Фант, секретар парторганізації - Прокопчук), який достроково 25 липня закінчив план хлібозаготівель, щеніївський колгосп ім. Маленкова (голова -  Романчук, секретар парторганізації - Клименчук голова сільради - Тепенчак) який достроково 26 липня закінчив план хлібозаготівель, та вишпільській колгосп ім. Леніна» (голова - Гладиш, голова сільради - Бурнейко, секретар парторганізації - Пархомчук), який теж 26 липня 1950 р. дочасно завершив план хлібозаготівель.

26. 07. 1953. - в м. Житомирі народився драматург, поет, прозаїк Сергій Лазо. Він автор книжок "Динамит", "Провинция", "Прямо в сердце", "Дождь под деревьями", "Разлуки, встречи, расстоянья", "До и после", "Ти подобаєшся мені", "Ми так любили The Beatles", "Магія кружіння".

26. 07. 1954. -  народився житомирянин, директор Житомирського Центру творчості дітей і молоді Микола Полівода.

26. 07. 1965. – на Малинській паперовій фабриці встановлено нову папероробну машину, яка дозволить випускати 4-х мікронний папір.

Джерела дослідив і результати дослідження систематизував Юрій Малашевич