(Джерела дослідив та систематизував історик-краєзнавець Юрій Малашевич)
У вересні 1620 року - малолітній Юрій Немирич розпочинає навчання в Раківській аріянській школі (Академії).
На початку вересня 1649 року - трагічно загинув юний одинадцятирічний син Юрія Немирича Томас
У вересні 1649 року - після поразки під Зборовом Юрій Немирич прибуває до Варшави, де зустрічається з королем Яном Казимиром ІІ з метою клопотання перед польським королем щодо позитивного вирішення питання долі социніян. Зустріч була невдалою, король відкинув пропозиції і прохання Немирича.
У вересні 1919 року – соколовці розбивають угорський полк 58-ї "совєтської" армії, у цей час зхоплену та важко поранену Олександру (Марусю) Соколовську більшовики катують та замучують до смерті.
У вересні 1937 року - молодий Юліан Мовчан став студентом Другого Харківського медичного інституту. Чотири роки успішно провчився Юліян Мовчан на психоневрологічному факультеті цього закладу.
Тогочасний дідич Новополя, відомий річпосполитський магнат та острозький ординат князь Януш-Олександр Санґушко (1712-1775) видав 1 вересня 1766 року у своїй резиденції у Дубно фундушеву грамоту. Про вагомість наданого документу свідчить той факт, що пізніше його текст було засвідчено в житомирському ґродському суді вже 1780 року (завдяки чому він і був опублікований), було також зацитовано під час візитації місцевої церкви 1784 року, а також він згадувався у новопільському церковному літописі кінця 19 століття. 1 вересня 1766 року князем Янушем-Олександром Санґушком фундаційного привілею новозаснованій місцевій церковній парофії. Попри те, що текст цього документа був опублікований ще далекого 1871 року у відомому історичному виданні «Архив Юго-Западной России», цей факт залишився невідомим в історичному літописі Новополя.
1 вересня 1910 року – в с Браженка селі Фасівської волості Житомирського повіту Київської губернії було відкрито однокласне початкове сільське училище (або як його ще називали однокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії), де 3 вчителі навчало 58 дітей. З них 54 хлопчики і 4 дівчинки. Приміщення школи збереглося до нашого часу. Першим завідуючим школою був Станіслав Васильович Антоненко
Станом на 1 вересня 1929 року - в Черняхівському районі офіційно зареєстровано 13 господарств з усуспільненою формою власності (сюди включено ТСОЗи, комуни артілі, колгоспи)
1 вересня 1950 року - за зразкове і якісне проведення сівби озимих бюро РК КП(б)У і виконком райради депутатів трудящих виніс на дошку пошани Вільській колгосп «Жовтень» (голова - Прокопчук, секретар парторганізації -Котенко), який 30 серпня 1950 р. дострокво завершив і повністю виконав план.
З 1 вересня по 25 жовтня 1950 року - Черняхівська МРЗК «Шкірсировина проводила інвентаризацію неотоварених квитанцій на шкіряну сировину і вовну, шо була здана раніше агентам, пунктам, зборщикам, конторам «Заготшкірсировини». Особи, які мали неотоварені квитанції купували належні їм товари в конторі «Заготшкірсировини», або замінювали свої квитанції на спеціальні ордери.
З 1 вересня 1958 року - почала діяти в даному приміщенні Черняхівська восьмирічна школа (нині Черняхівська ЗОШ 1-3 ст.), як експериментальна. На вересень школа була лише збудована, але не оштукатурена, неготове опалення. Все-таки зиму вчителі та учні зустріли в новому приміщенні.
1 вересня 1989 року - відкрито Зороківську середню школу в с. Зорокові Черняхівського району.
2 вересня 1951 року – Черняхівським радіовузлом проведено радіофікацію с. Силянщина Черняхівського району, встановлено понад 100 радіоточок.
3 вересня 1951 року - райвідділ кінофікації отримав нову кінопересувку. В Черняхівському районі в цей час працювало 7 кінопересувок, що дало можливість демонструати кінофільми в кожному селі по 5 - 6 разів на місяць.
4 вересня 1958 року - районна газета «Колгоспник Черняхівщини» писала, що ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняла рішення про відкриття з нового навчального року перших 28 шкіл з восьмирічним строком навчання.
5 вересня 1952 року – колгоспники артілі 1 – Травня с. Високо–Українське розгорнули будівництво нового цегельно – черепичного заводу. На той момент вже було споруджено формувальний цех і завершувалось будівництво сушильних приміщень.
У Гадяцькому таборі І. Виговського відбувся заключний етап українсько-польських переговорів, що велися з весни 1658 р. 6 вересня переговори завершилися складенням т. зв. Гадяцьких пактів. Автором та ідеологом яких є Юрій Немирич.
7 вересня 1920 року - учасник Соколовського повстанського руху – опору написав оповідання про Марусю (Олександру) Соколовську «Отаманша Маруся».
8 вересня 1949 року – в Черняхівському районі підбили підсумок пробного вирощування чумизи. Зокрема агроном Ф. Євпак та Н. Бачило (колгосп ім. Шевченка с. Некраші) прийшов до висновку перспективності та високоврожайності вирощування в нашому районі цієї кормової культури і висунув припущення про те, що чумиза може з часом витіснити просо. Чумиза - зернова і кормова трав’яниста рослина родини злакових. Із зерна чумизи виробляють високоякісні крупи, які за хімічним складом дуже близькі до пшона.
На початку вересня 1950 року – черняхівська районна бібліотека отримала в той час нових книг на суму 1084 крб. Працівники новоб’єднаного вільського колгоспу «Жовтень вирішили побудувати свій радіовузел. До 25 вересня 1950 року в селі було радіофіковано 500 будинків.
