6 вересня 1941 р. — в окупаційній газеті "Нова доба" німецька влада друкує вимоги до оформлення шкіл Бердичівського гебіту (Житомирський округ).
Так, чільна сторона приміщення школи оформлялася за поданим зразком – у центрі мав знаходитися портрет Гітлера.
Центральне місце правої стіни займала група з трьох портретів: 1) Св. Володимира Великого (посередині), 2) Святослава Хороброго (праворуч), 3) короля Данила Галицького (ліворуч). Над портретами вміщували гасло: "В своїй хаті своя правда і сила, і воля" (Т. Шевченко), під портретами – образ "Святослав у Болгарії", праворуч від портретів – образ "Олег в Царгороді", над ними гасло – "Нема квіту краснішого над маківочку, нема роду ріднішого над матіночку" (слова з народної пісні), під ними гасло – "Батькова-материна молитва з дна моря виносить" (народна пісня). Ліворуч від портретів мав розташовуватися образ, "Лев під Краковом", над ним гасло – "Мені помози Господи", під ними – "Укрипіте серця ваші". В центрі лівої стіни розміщували три портрети: 1) Гетьмана Дорошенка (всередині), 2) Б. Хмельницького (праворуч), 3) гетьмана І. Мазепи (ліворуч). Над ними розміщувалося гасло: "Свою Україну любіть, любіть її во время люте" (Т. Шевченко), під портретами – образи: "Здобуття Кафи", праворуч портретів – образ "В'їзд Хмельницького до Києва", над ним – гасло "Того же древа єсть вітви і храбрих воїнів синовіє" (Б. Хмельницький), під ним – "Нехай вічна буде слава, же през шаблі маєм права" (І. Мазепа). Ліворуч від портретів мав бути образ "Виговський під Конотопом", над ним гасло – "Слава не вмре, не поляже" (народна дума), під ним – "Ми поляжемо, щоб славу і волю, і честь, Рідний краю, здобути тобі" (І. Франко). На задній стіні рекомендувалося кріпити наступні три портрети 1) І. Франка (посередині), 2) Т. Шевченка (праворуч), 3) Л. Українки (ліворуч), над портретами гасло – "Учітеся, брати мої, думайте, читайте" (Т. Шевченко).
У випадку, коли в школі не було належного місця чи репрезентативного класу, весь матеріал групами розподіляли по окремих класах. Оформлення шкільних приміщень мало на меті пливати на молоде покоління образно-емоційними засобами, за допомогою яких у його свідомості закріплювалось позитивне сприйняття героїчного минулого українського народу в його багатовіковій боротьбі за незалежність.
Джерело: сайт "Мій Бердичів"
