Зеле́нко Катерина Іванівна (14.09.1916, с. Корощине, тепер Олевського р-ну Житомирської обл. — 12.09.1941, поблизу с. Анастасівка Сумської обл.) — льотчиця, Герой Радянського Союзу, учасниця радянсько-фінляндської та Великої Вітчизняної воєн, старший лейтенант, єдина в світі жінка, що здійснила повітряний таран.

Народилась у селянській сім’ї. Згодом родина переїхала в Росію, оселилася в м. Курськ. Дівчина закінчила у Курську сім класів загальноосвітньої школи № 10, Воронезький аероклуб (1933), Третю Оренбурзьку військову авіаційну школу льотчиків і льотчиків-спостерігачів імені К. Є. Ворошилова (1934, з відзнакою). Була у шлюбі з льотчиком Павлом Ігнатенком (загинув у повітряному бою в 1943).

Службу почала в 19-й легкомоторній бомбардувальній авіаційній бригаді (м. Харків), де протягом майже п’яти років займалась випробуванням літаків і авіаційного обладнання, освоїла сім типів літаків. Учасниця радянсько-фінляндської війни 1939—1940 рр. (єдина жінка серед льотчиків) у складі 3-ї ескадрильї 11-го легкомоторного бомбардувального авіаційного полку ВПС 8-ї армії. Здійснила 8 бойових вильотів, у ході яких знищила артилерійську батарею і склад боєприпасів противника. Згодом повернулась у 19-ту авіабригаду, з травня 1940 р. служила у новосформованому 135-му бомбардувальному полку льотчиком-інструктором.

З перших днів Великої Вітчизняної війни Катерина Зеленко — заступник командира 5-ї ескадрильї 135-го бомбардувального авіаційного полку (16-та змішана авіаційна дивізія ВПС 6-ої армії, Північно-Західний фронт).

Здійснила 40 бойових вильотів (у тому числі й нічних), брала участь у 12-ти повітряних боях з винищувачами противника. У червні 1941 р. очолювала групу бомбардувальників, яким вдалося знищити в районі Пропойська 45 танків, 20 автомобилів та до батальйону живої сили ворога і повернутися назад без втрат.

12 вересня 1941 р. здійснила два розвідувальні бойові вильоти на літаку СУ-2. Незважаючи на те, що під час другого вильоту пілотований нею літак зазнав пошкоджень, того ж дня вона утретє вилетіла на завдання. На зворотньому шляху в районі міста Ромни (поблизу села Анастасівка Сумської обл., Україна) два радянські літаки були атаковані сімома німецькими Me-109. Другий радянський літак був підбитий і вийшов з бою. К. Зеленко збила один ворожий літак, а коли у неї закінчився боєзапас, протаранила другий. Тим самим вона знищила його, але при цьому загинула сама. Похована місцевими жителями у центрі села Анастасівка. Після війни її останки перевезено у Курськ (тепер обласний центр РФ).

5 травня 1990 р. відважній льотчиці К. І. Зеленко Указом Президента СРСР посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Іменем Катерини Зеленко названі кораблі, вулиці, школи, навіть астероїд у космосі, але  на Житомирщині про неї жодних пам’ятних знаків не  має.