(Джерела дослідив та систематизував історик-краєзнавець Юрій Малашевич)

17 вересня 1919 року – Черняхів захопили частини південної групи радянський військ, а також підрозділи 58-ої стрілецької дивізії І.Ф. Федька.

17. 09. 1953. – Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про нагородженння орденами і медалями лікарів і інших медичних працівників по Житомирській області Української РСР». За вислугу років та бездоганну роботу лікаря Черняхівської районної лікарні Давидову Ганну Іларіонівну було нагороджено орденом «Леніна», фельдшера - зав Троковицьким ФАПом Каменчук Прасковію Федорівну медаллю «За трудову відзнаку», цією медаллю також нагороджено: Котенка Василя Гавриловича - фельдшера, завідуючого ФАПом с. Щербини та Передельську Ольгу Захарівну – лікаря райлікарні. («Колгоспник черняхівщини № 79  (3272) 4 жовтня1953 р.)

18.09.1953. редактором районної газети «Колгоспник Черняхівщини» було призначено І. Котенко.

19 вересня 1874 року – розпочалась професійна діяльність Миколи Дашкевича в Київському університеті  Св. Володимира.

19 вересня 1961 року директором Головинського профтехучилища став Володимир Повх.

20 вересня 1952 р. – колектив головинського кар’єру дочасно виконав почесне завдання – замовлення для будівництва 26-поверхового готелю в Москві. Виготовлено великі поліровані плити, на виконання цього завдання відповідально працювали кольщики:  І. Юрченко, А. Кацюра, С. Степаненко та ін.. (за матеріалами газети «Колгоспник черняхівщини № 77  (3164 ) за 21 вересня   1952 р.)

21. 09 1658 – 17. 10. 1659. – Юрій Немирич приймає активну керівну участь в Украї́нсько-росі́йській  війні (Козацько-московська війна) — збройний конфлікт між Гетьманщиною, на чолі з гетьманом Іваном Виговським, та Московським царством. Почався з втручання Московського царства в міжусобну боротьбу в Україні — підтримки опозиційних сил. Воєнні дії велися на Лівобережжі. В ході війни Виговський покинув московський протекторат, перейшовши за Гадяцькою угодою під захист короля Речі Посполитої. В битві при Конотопі 1659 року українські козаки та їх союзники кримські татари розгромили московську армію, але скористатися з цієї перемоги не змогли. Непопулярний союз Виговського з поляками позбавив його підтримки більшої частини козацтва, насамперед Запорозької Січі та лівобережних полків. В результаті він поступився новому гетьману Юрію Хмельницькому, який розірвав Гадяцьку угоду й уклав мир з Москвою. Війна закінчилася укладанням Переяславських статей, що встановлювали над козацькою Україною московський протекторат

21 вересня 1884 року – народилась Надія Заглада  - одна з організаторів колгоспного руху в Українській РСР, передовик сільського господарства УРСР, державний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 3-8-го скликань (1951—1975), член Президії Верховної Ради УРСР (1963—1967). Обиралась делегатом ХХІІ з'їзду КПРС (1961), а також XIX-XXIV з'їздів КПУ. Герой соціалістичної праці……( за даними районної газети «Колгоспник Черняхівщини» Заглада народилась в 1900 році)

21 вересня 1997 року в с. Забрідді відкрито та освячено православний храм.

22 вересня 1950 року – відбулась презентація нового морозостійкого сорту яблук «Черняхівський»  виведена черняхівським мічурінцем, учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки Андрієм Олександровичем Щиглюком. («Колгоспник черняхівщини № 77  (2957) 21 вересня 1950 р.)

23 вересня 1924 року – Президія Житомирської окружної КНС затвердила протокол № 24 про прийняття членами Андріївського комнезаму неблагонадійних червоноармійців «как вредных подстрикателей» (рішення Андрієвського сільського КНС від 18 травня 1924 р. протокол № 7 про прийняття членами), що свідчить про фукціонування жорсткого фільтрування та контролю більшовицьких верхів своїх низових структурних підрозділів.

У вересні 1950 р. – знатний тракторист Максим Степаненко, який в 1949 р. на оранці зябу першими на Житомирщині застосував погодинний графік роботи ставши на трудову вахту миру, щоденно норми виробітку. («Колгоспник Черняхівщини № 72  за 3 вересня 1950 р.)

У вересні 1952 року в черняхівську центральну ощадну касу пред’явлено облігації третьої Державної позики  відбудови і розвитку народного господарства СРСР на які випали виграші: 1 – на 50 000, 1 виграш на 10 000, і 12 виграшів по 1 000 карбованців.