Про те, чому театралам доведеться набратися терпіння в очікуванні прем’єри, і про інші моменти закулісного життя йшлося нещодавно на прес-конференції для ЗМІ у Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги.
Отже, «Ханума». Її прихід був анонсований ще влітку: планувалося, що цією прем’єрою відкриється сімдесят перший театральний сезон 2014-2015 рр. Але не судилося. Серед несистематизованих перешкод на шляху непересічної та дорогої пані до мети − процес і наслідки «добросусідських» стосунків із імперською РФ-ією, численні презентації учасників виборчих перегонів на площах закладу, черга творчого колективу до рідної сцени через проведення доброчинних і філармонійних заходів, ціни-ціни, гроші, гроші, гроші (швидше − брак достатньої кількості) і таке інше. Тому прем’єру варто очікувати наприкінці листопада. Хочеться вірити, що дата для цієї події буде вибрана правильно. Про передостанню суботу листопада треба пам’ятати завжди! В цей день вшановують пам'ять жертв Голодомору. А театральний сезон таки відкриється у жовтні, 24 числа, але «Кайдашевою сім’єю». Щодо «Хануми», то пані Тімошкіна − художній керівник театру − продовжила тотальну ханумізацію культурного простору країни. Гасло «Хануму − у кожну хату!», видно, не втрачає актуальності: відома аксакалка й завсідниця театральних підмостків збирається «прописатися» і в житомирському репертуарі. Наша титулована театральна діячка взялася за складну справу. Становище зобов’язує поставити перед собою надзавдання − представити публіці роботу оригінальну, вразити. Побажаємо ж їй і всьому творчому колективу − у виставі будуть задіяні всі актори, хор, балет, оркестр − натхнення, сил, здоров’я і нестандартних ідей.
Якщо «Ханума», хоч із запізненням, але ж збирається до театру, то «Русалонька» − ця вистава для дітей теж раніше планувалася – не завітає до юного глядача, бо боїться замерзнути. І любителям спектаклів треба подумати про теплий одяг, бо у залі буде холодно. Такі ж проблеми будуть на сцені і всіх інших приміщеннях. Через це частину творчих робіт із репертуарного списку можна буде побачити лише навесні, після остаточного потепління. Хіба що відбудуться позитивні зміни в політиці і економіці. Якого видовищного подарунка очікувати дітям, ще не вирішено. І чому забувають про рідного «Котигорошка»? Його популярність серед дітей явно недооцінена! А під час боротьби за незалежність країни такий герой і не на сцені?! І холодом його не налякаєш…
А ще в театрі поповнення − нові актори: він із Запоріжжя, вона із Вінниці. Сподіваємось найближчим часом побачити їх у роботі. А у чудової актриси Марини Іваненко недавно народився синочок.
Хоч, як не важко, а в театрі щось потроху ремонтують. Поворотний механізм сцени вже діє. На черзі − «реанімація» ями. Швидше б прийшли кращі часи, бо приміщенню так потрібен капітальний ремонт.
Але і без нього вигляд – копати глибше не будемо − ще пристойний, і гостей приймати можна. Із обмінними гастролями завітають артисти київського ТЮГу. Слідкуйте за об’явами. Житомирський же театр спробує очарувати столичного глядача. Сподіваймося, що все буде добре. Навіть краще, ніж було на фестивалі-святі (без журі!) у Кіровограді, куди їздили «Зовсім інші».
Дві Наталі – Ростова і Тімошкіна – поділилися також приємними спогадами про ділову поїздку до Угорщини: знайомилися із тамтешнім станом театральних справ. Виявилося, що у них − повний шик, а у наших керівничок – такий же повний, але шок від сум, які виділяються театрам, від технічного оснащення, від розуміння тією державою, що до театру таки треба повернутися обличчям, а не…
Так що, шановні добродії, не відвертайтеся і ви від культурного закладу. Відвідуйте самі, запрошуйте родичів і знайомих, бо теплом своїх сердець зможете зігріти акторів, яким так не вистачає додаткових градусів Цельсія, та й самим у гурті буде комфортніше. Ось така виходить, панове, самопоміч.
