Щось магічне є в слові «концерт» для меломана і виконавця. Чари пронизують всі фази концертного «циклу»: очікування майбутнього, драйв теперішнього, спогад про минуле. Це слово здатне збудити безліч почуттів, а яку хроматичну гаму емоцій породжує воно в душі учителя, учень якого виходить на сцену! А якщо учнів не один, не два, не три…
Важко сказати точно, скільки вихованців Елеонори Дишнієвої-Набедрик брали участь в усіх заходах, які вона ініціювала! Зрозуміло одне – вельми багато. І нещодавно з нагоди ювілею наставниці її учні зробили вишуканий подарунок цінителям музики – концерт, який пройшов в актовій залі Житомирської музичної школи №1 ім. Б.Лятошинського; проявили себе воістину віртуозами. Так, саме віртуозами – бурхливі оплески і вигуки «браво» були цілком заслуженими і підтвердили високий рівень виконання творів.
Фея, що любить робити дива в чудовому фільмі «Попелюшка», висловила слушну думку: «Дуже шкідливо не їздити на бали, коли ти цього заслуговуєш. Так і захворіти можна!» Не почути добрих слів про роботу, яка зроблена відмінно, теж шкідливо. Не назвати поіменно виконавців і не висловити подяку за отриману на цьому концерті естетичну насолоду, було б не шляхетно. Отже, учасникам − bravo із побажанням − bravissimo!
Музичні перлини виконували: Єва-Евеліна Куліковська, Валерія Бойченко, Антон Грицик, Ольга Матюшенко, Яна Козерацька, Анна Христич, Ольга Коломієць, Богдана Петрокович, Клара Адамович, Валерія Мужевська, Анастасія Філінська, Веніамін Романко. Варто запам’ятати імена і прізвища молодих людей, які за умови подальшої натхненної праці, безперечно, досягнуть професійних висот. І як із яскравих зірочок обрати яскравішу? Як же виділити когось, коли сподобалися всі. Але, мабуть, найбільш ефектним був останній номер. Твір «Старий банджо» (Р. Бажилін, переклад С. Макарова) із експресією виконали Анастасія Філінська(ксилофон), Веніамін Романко(ударні) та Анна Христич(фортепіано), потужно зарядивши слухачів позитивом.
В той грудневий вечір публіці були запропоновані твори високої проби – звучали мелодії І.С. Баха, Й. Брамса, Ф. Шопена, М. Римського-Корсакова – К. Віленського, С. Рахманінова, Б.М. Лятошинського, М. Скорика, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Скрябіна, Н. Паганіні, згаданого Р. Бажиліна. Згадка про авторів дає можливість тим, хто був присутній на концерті, зануритися у приємні спогади, а тим, хто був відсутній, із сумом зітхнути.
У концерті також брав участь камерний оркестр Житомирського музичного училища ім. В.С. Косенка, художній керівник – Федорченко Ганна Карлівна, диригент – Капустін Владислав Романович. «Угорський танець» Й. Брамса у виконанні оркестру, безумовно, був окрасою вечора.
Дивовижний мистецький захід, на якому пощастило побувати автору цих рядків, відбувся завдяки пані Елеонорі. Елеонора Борисівна Дишнієва-Набедрик − заступник директора з навчальної роботи Житомирського училища ім. В.С. Косенка Житомирської обласної ради, голова Асоціації піаністів Житомирського обласного відділення Всеукраїнської музичної спілки. Вона має ще безліч офіційних статусів і нагород, але найважливіше і найпочесніше її звання − Учитель! Не тільки професійні звання й уміння передає Елеонора Борисівна своїм учням, а є прикладом інтелігентності, шляхетності, витонченості, доброзичливого ставлення до людей. Надзвичайна ерудиція і майстерність тонко, делікатно поділитися своїми знаннями проявляється й в тому, як вона проводить концерти, обов’язково розповідаючи про музичні твори, які мають прозвучати, налаштовуючи слухачів на сприйняття. Пані Елеонора може в одному реченні сконцентрувати велику кількість інформації і забарвити її потрібними саме для цього твору емоціями. Своєю самовідданою діяльністю вона прищеплює естетичний смак і робить це не вульгарно-менторські, а з повагою до особистості. А скільки юнок і юнаків заохотила вона вийти на сцену, скільки відкрила талантів і продовжує їх підтримувати! Завдяки їй чи за її сприяння з’являються нові конкурси, музичні проекти… Знакова для міста і музичного мистецтва постать, Елеонора Борисівна Дишнієва-Набедрик, генерує гармонію і красу сама та надихає інших своєю творчою енергією.
Bravissimo, пані Елеоноро!