Дану тему я освітив на основі архівних документів, які знаходяться у Державному архіві Житомирської області. Мною встановлено, що з жовтня 1917-го і до початку 1922 року в Україні, як і на всій території колишньої Росії ніяких змін в адміністративно-територіальному устрої не проводилось, зберігалась система, що утвердилась в кінці XIX — на початку XX століть. У ході революційних і воєнних подій 1917-1921 років робилися спроби змінити адміністративно-територіальний поділ українських земель, але реалізувати їх не вдалося. Наприклад, у березні 1918 року після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки уряд УНР прийняв закон про новий адміністративно-територіальний устрій держави. Але вже 29 квітня 1918 року в результаті перевороту був проголошений гетьманат П. Скоропадського, який відмінив всі законодавчі акти Центральної Ради. На зміну гетьманському уряду прийшла Директорія. Незважаючи на ухвалення нею законів про адміністративно-територіальне реформування в Україні, втілення їх в життя не відбулося. Після того як Україна була окупована більшовиками і остаточного встановлення на Україні радянської влади разом з заходами, що вживалися органами влади для відбудови і розвитку народногосподарського комплексу держави, почали здійснюватися радикальні і масштабні адміністративно-територіальні перетворення. їх було започатковано постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) від 1 лютого 1922 року «Про впорядкування і прискорення робіт по адміністративно-територіальному устрою Української PCP». Пошуки оптимальної моделі адміністративно-територіального устрою тривали не одне десятиліття. Вони мали свої позитивні моменти та суттєві недоліки, і в цілому завершилися лише наприкінці 60-х років XX ст. На різних часових відтинках адміністративно-територіальні експерименти здійснювалися за єдиним головним принципом: економічна та адміністративна доцільність, з урахуванням історичного тяжіння окремих місцевостей до того чи іншого економічно-розвинутого центру. Попереднє районування 1921-22 p.p. було підготовкою до основної Всеукраїнської реформи. На цьому етапі здійснювалась зміна губернських і повітових меж за рахунок ліквідованих повітів, без порушення меж волостей. 25 жовтня 1922 року друга сесія ВУЦВК затвердила основні принципи майбутньої реформи, відповідно з якими передбачалось створення замість повітів - округів з населенням від 400 до 600 тисяч чоловік. Сесія визнала за необхідне спочатку передати частину повноважень губернських органів окружним, а потім, ліквідувавши губернії перейти на трьохступеневу систему управління округ-район-сільрада. 7 березня 1923 року постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ УСРР» разом із збереженням старих адміністративно-територіальних одиниць , губернія, місто,селище, село, слобода, хутір, колонія ,були ліквідовані повіти і волості та введені нові — округи, райони, міські, селищні і сільські ради. Цією ж постановою в складі Волинської губернії було утворено три округи: Житомирський— з 14, Коростенський— з 11 і Шепетівський — з 14 районів. Черняхівський район, територія якого включала 29 сільських рад (всю Бежівську частину Пулинської та Черняхівської волостей), входив до складу Житомирської округи.

В розрізі сільських рад та населених пунктів, на базі яких вони сформувались, до складу району ввійшли від БЕЖІВСЬКОЇ волості:

1. АНДРІЇВСЬКА (28.04.25 колонія Андріївка виділена в німецьку національну сільраду (Андрієво-Німецька), а 28.09.25 на решті території утворена Андрієво-Українська сільрада. 11.08.54 обидві сільради об'єднані в одну Андріївську) - село Андріїв, колонії Андріївка і Комарівка (21.08.24 передана Коритищенській сільраді Фасівського району)

2. БЕЖІВСЬКА - села Бежів, Головине (з 19.01.81 селище міського типу), Киселівка (29.06.60 об'єднане з с. Бежів), Корчівка (після приєднання 28.09.25 до району с. Корчівка Свидівської сільради Потіївського району стало називатися Корчівка Друга, а приєднане село — Корчівка Перша. Пізніше обидва населені пункти злилися в с. Корчівку)

3. ВИСОКІВСЬКА (18.10.24 в зв'язку із утворенням Високо-Чеської сільради та виділення до її складу колоній Високе і Чуранда перейменована Високо- Українську сільську раду. 11.08.54 обидві сільради об'єднані у Високівську) - село Високе, колонії Високе (с. Високо-Чеське; 07.06.46 перейменоване на с. Високе) і Чуранда (Виногради; станом на 01.09.46 на обліку не значиться)

4. ВОРІВСЬКА (з 07.06.46 Очеретянська) - села Ворів (07.06.46 перейменоване на с. Оче¬ретянка). Малинівка (02.09.54 підпорядковане Стиртівській сільраді), слобода Рудня-Ворівська (з 1954 року с. Рудня)

5. ДІВОЧКІВСЬКА - село Дівочки

6. ЗАБРІДСЬКА - села Забріддя, Щеніїв

7. ОСНИКІВСЬКА (11.08.54 об'єднана з Високівською) - село Осники

8. СЛІПЧИЦЬКА - село Сліпчиці

9. СТИРТІВСЬКА - села Стирти, Федорівка, Коритки (станом на 01.10.41 на обліку не значиться)

від ПУЛИНСЬКОЇ волості:

1. БАБИЧІВСЬКА (підпорядковувалась Пулинському району, Житомирській міськраді; з 15. 12.66 сільрада Червоноармійського району) - село Бабичівка, хутір Будище Ясинського (з 1939 року с. Будище), колонії Бабичівка і Єрузалимка (станом на 01.10.41 на обліку не значаться)

2. ВИГОДСЬКА (11.04.34 ліквідована; територію передано Садківській сільраді) - село Вигода (з 12.05.58 підпорядковане Березівській сільраді Житомирського району); колонія Дворище, хутір Людмилівка і село Тартак станом на 01 .10.41 на обліку не значаться

3. ВІЛЬСЬКА - села Вільськ, Іванків; колонія Вільська Садиба і слобода Верболози-Тригірці (станом на 01.10.41 на обліку не значаться); колонія Краснище (станом на 22.11.54 на обліку не значиться; формально знята з обліку 26.09.60). Крім перерахованих населених пунктів за да¬ними на 01.10.41 в підпорядкуванні сільради знаходились хутори Дідушанка (після 1946 року с. Перемога) і Лошак (29.06.60 об'єднаний з с. Вільськ)

4. ГУТО-ЮСТИНІВСЬКА (24.08.24 відійшла до Пулинського району; 11.08.54 об'єднана з Новозаводською сільрадою Червоноармійського району) — село Гута-Юстинівка, колонія Юстинівка (станом на 01.10.41 на обліку не значиться)

5. ДУБОВЕЦЬКА (28.09.25 відійшла до Пулинського району; 11.08.54 об'єднана з Березівською сільрадою Житомирського району) — село Дубовець, колонії Буда-Дубовецька (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), Журафина (Журафин, Журафини) (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), хутори Щербини (Щербинівка) (з 27.02.6 1 с. Ялинівка Черняхівського району), Щербинські Корчми (Щербинський Виселок, Дідушанка) (з 1946 р. с. Перемога Черняхівського району)

6. ЗДАНЬ-БОЛЯРСЬКА (11.08.54 об'єднана з Василівською сільрадою Житомирського району) — села Здань-Болярка (29.06.60 об'єднане з хутором Нова Болярка в один населений пункт — с. Болярка Житомирського району), Роща (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), Стара Болярка (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), хутір Мусіївка (з 16.09.60 с. Мусіївка Василівської сільради Житомирського району)

7. ІВАНОВИЦЬКА (з 08.12.66 Червоноармійського району) — село Івановичі, колонія Іва¬новичі (на 1946 р. хутір; з 11.08.54 село Новопільської сільради)

8. КОЛОДІЇВСЬКА (11.08.54 об'єднана із Старо-Олександрівською та Юлянівською сільрадами Червоноармійського району; 06.08.73 перейменована на Ялинівську) — села Колодіївка, Поплавка, Старчанка (08.04.63 перейменоване на с. Ялинівка Червоноармійського району), колонія Колодіівка (26.09.60 знята з обліку), хутір Кароліна (з 07.06.46 Дібровка; 08.04.63 перейменований в с. Ясногірка Новоград-Волинського району; з 08.12.66 село Червоноармійського району)

9. КРУЧИНЕЦЬКА (11.08.54 об'єднана з Клітищенською) — село Кручинець ( Крученець), колонія Кручинець посад (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), хутір (з 1946 р. село) Ксаверівка

10. НОВОПІЛЬСЬКА — села Новопіль, Висілки Новопіль (станом на 01.10.41 на обліку не значиться), колонія (з 1939 р. село) Окілок

11. СКОЛОБІВСЬКА (21.08.24 підпорядкована Пулинському ; з 12.08.74 — Володарсько-Волинському району) — село Сколобів, колонія Сколобів (у 1954-1961 p.p. с. Сколобів Другий)

12. СТАРО-ОЛЕКСАНДРІВСЬКА (11.08.54 об'єднана з Колодіївською — колонія (з 1939 р. село) Стара Олександрівка (з 06.08.73 відноситься до Ялинівської сільради Червоноармійського району), колонії Нова Олександрівка і Людвиківка (станом на 01.10.41 обидві на обліку не значаться)

13. ЩЕРБИНСЬКА (11.08.54 об'єднана з Вільською сільрадою) — село Щербини, колонія Черемошне (28.09.25 виділена в самостійну сільраду). З 1946 р. в складі Щербинської сільської ради на обліку значиться хутір Щербини (перейменований в с. Ялинівка)

14. ЮЛЯНІВСЬКА (11.08.53 об'єднана з Колодіївською сільрадою) — село Полинка (Пулинка) (зняте з обліку 26.09.60), колонія (до 1939 р.) Юлянівка (з 06.08.73 підпорядкована Ялинівській сільраді Червоноармійського району)

від Черняхівської волості:

1. ГОРБАШІВСЬКА (26.11.77 перейменована на Великогорбашівську) — села Велика Горбаша і Мала Горбаша

2. ЗОРОКІВСЬКА — села Зороків, Вишпіль, Синявка (станом на 01.10.41 на обліку не значиться). Верболози (29.06.60 об'єднане з с. Іванків)

4. КЛІТИЩЕНСЬКА — село Клітище, колонія (до 1939 р.) Плехів

5. КОЛОНІЄ-ЧЕРНЯХІВСЬКА (Нейборнська, Новосілківська; 07.01.63 сільську раду ліквідовано, а с. Новосілку підпорядковано Черняхівській селищній раді) — колонія Черняхів (22.02.28 перейменовано в кол. Нейборн, 07.06.46 - в с. Новосілка)

6. МОКРЕНЩИНСЬКА (26.11.77 в зв'язку з перенесенням адмінцентру в с. Пекарщина перейменована в Пекарщинську) — села Мокренщина, Пекарщина, колонія (з 1939 р. хутір) Пекарщина (станом на 01.03.61 на обліку не значиться)

7. ЧЕРНЯХІВСЬКА (з 24.02.26 селищна рада) — містечко Черняхів (з 26.04.24 селище міського типу)

Зразу ж після утворення району і протягом біля півтора року з метою удосконалення мережі новостворених адміністративно-територіальних одиниць окремі райони ліквідовувались, а їх території передавались сусіднім, мінявся склад сільських та селищних рад, суттєво змінювались межі і Черняхівщини.

24 серпня 1923 року Бабичівську, Гуто-Юстинівську та Староолександрівську сільради передано до складу Пулинського району.

12 січня 1924 року утворено Окілківську сільську раду та передано в підпорядкування району зі складу Левківського району Кам'янську, Некрашівську, Піщанську і Троковицьку сільради.

28 вересня 1925 року району передано Селянщинську та Славівську сільські ради Володарського району; Вересівську, Городищенську, Крошенську-Російську, Крошенську-Чеську, Соколово-Гірську сільради Левківського району; село Гадзинку Банківської сільради з утворенням у ній окремої сільради; село Корчівку Свидівської сільради Потіївського району з підпорядкуванням її Бежівській сільраді. Одночасно до Пулинського району відійшли Дубовецька, Здань-Болярська, Колодіївська, Кручинецька, Новопільська, Окілківська, Черемошненська, Щербинська та Юліанівська сільські ради.

З утворенням СРСР в державі, союзних республіках вживались серйозні заходи щодо створення умов, необхідних для розвитку різних національностей. Про неослабну увагу керівництва УСРР до проблем національних меншин свідчить той факт, що лише протягом 1919-1925 років Президія ВУЦВК, Раднарком УСРР, наркомати республіки прийняли понад 100 постанов, спрямованих на забезпечення економічних, правових, культурних та інших інтересів неукраїнського населення республіки. Вирішення цих проблем вимагало вжиття і в Черняхівському районі, тому що станом на 1 січня 1926 року з 50131 чол. населення району тут проживало 40737 чол. українців (81,3%), 3107 чол. німців (6,2%), 2394 чол. євреїв (4,8%), 1655 чол. чехів (3,3%), 1512 чол. поляків (3,0%) і 714 чол. росіян (1,4%).

Для розвитку національних меншин велике значення придавалось створенню окремих національних адміністративно-територіальних одиниць в місцях їх компактного проживання. Тому 8 жовтня 1924 року рішенням Волинської адміністративно-територіальної комісії утворено Високо-Чеську національну сільську раду в складі колоній Високе, Чуранда Високівської сільради та Велика Горбаша Горбашівської сільради, а 21 лютого 1925 року — Андріївську національну німецьку сільраду в складі колоній Андріїв і Пекарщина.

22 лютого 1928 року колонію Черняхів перейменовано в колонію Нейборн, а Колоніє-Черняхівську сільську раду — в Нейборнську.

Проте в тридцятих роках поміркована національна політика, що сприяла зростанню національної свідомості громадян, відродженню національних меншин, під тиском міцніючої командно-адміністративної системи почала ставати більш жорсткою.

Пізніше національні сільради в районі як адміністративно-територіальні одиниці були ліквідовані.

Черговий етап адміністративно-територіальної реформи в Україні розпочався Постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління», згідно якої губернський поділ в УСРР скасовувався з 15 червня. Округи перехо¬дили в безпосереднє підпорядкування столичному центру у Харкові. Одночасно Житомирську округу перейменовано на Волинську, із залишенням Житомира окружним центром. Ліквідіція губерній спричинила значні зміни у межах округів та районів.

За цей час на території району утворено Корчівську (27.10.26), Вишпільську (23.08.28),Андріївську (13.11.28) сільради; 10 березня 1926 року Черняхівську сільську раду реорганізовано в селищну.

В зв'язку з утворенням 3 червня 1930 року Пулинського національного німецького району з його складу в підпорядкування Черняхівському району передано Березівську, Дубовецьку, Колодіївську, Кручинецьку, Новопільську, Окілківську, Садківську, Черемошненську та Щербинську сільські ради.

З 15 вересня 1930 року поділ УРСР на округи ліквідовується, а райони стають самостійними адміністративними одиницями і разом з окремими містами підпорядковуються безпосередньо столичному центру. Відбувся перехід на двоступеневу систему управління.

В цей же час Вересівська, Гадзинська, Голіївська (Оліївська), Кам'янська, Крошенська-Українська, Крошенська-Чеська, Соколово-Гірська сільради увійшли до складу приміської смуги (нова адміністративно-територіальна одиниця) Житомирської міської ради. 17 жовтня 1935 року їй же передано також Дубовецьку, Колодіївську, Садківську, Черемошненську та Березівську сільські ради.

Проте новозапроваджена двоступенева система управління себе не виправдала, а тому Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року в Україні створюються 5 областей, до однієї з яких, Київської, ввійшов Черняхівський район.

19 листопада 1933 року району підпорядковано колонії Мойсіївку та Стару Болярку Мархлевського району, а 21 березня 1934 року до складу Пулинського району передано Бабичівську сільську раду.

В зв'язку з розформуванням Пулинського національного німецького району Черняхівському району передано Буряківську та Олександрівську сільради, а також Івановицьку сільську раду Володарсько-Волинського району.

Пошук більш оптимального адміністративно-територіального устрою держави продовжувався, і в 1937 році уряд України повернувся до удосконалення та розширення найбільш вдалої на той час системи область - район. Як показало життя вона виявилася найбільш стабільною і залишається чинною й по сьогодні.

22 вересня 1937 року створено Житомирську область, до складу якої увійшли 34 адміністративні райони,в тому числі і Черняхівський.

В період тимчасової окупації район відносився до Житомирського гебітскомісаріату, і на його території функціонували три (Головинська, Карлівська, Щеніївська) сільські управи.

Після війни чергові глобальні зміни в адміністративно-територіальному устрої України відбулися в період правління М.С. Хрущова. На початку 50-их років в зв'язку з укрупненням колгоспів виникла потреба у зміні адміністративного підпорядкування значної кількості населених пунктів, пройшло широкомасштабне укрупнення сільських рад.

Лише в Житомирській області було ліквідовано близько 300 низових адміністративних одиниць. Серед них Андріївську, Високівську, Вишпільську, Головинську, Іванківську, Корчівську, Кручинецьку, Окілківську, Некрашівську, Осниківську, Славівську, Щеніївську і Щербинську сільські ради Черняхівського району.

Наприкінці 50-их років дійшла черга до удосконалення районної мережі.

21 січня 1959 року Указом ПВР УРСР ліквідовано значну кількість районів, і до складу Черняхівського району увійшли Видиборська, Ганнопільська, Горбулівська, Жадьківська і Селецька сільські ради ліквідованого Потіївського району.

Наступна хвиля реорганізації припадає на 1962-63 роки. ЗО грудня 1962 року Президія Верховної Ради України прийняла указ про укрупнення районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь. В результаті в області залишилось 11 укрупнених районів, серед них і Черняхівський район. В підпорядкування району були передані 15 сільських рад ліквідованого Володарсько-Волинського району, Слобідська сільська рада Коростишівського району, Торчинська сільська рада Радомишльського, Бабичівська та Колодіївська сільські ради Червоноармійського районів.

7 січня 1963 року Слобідську та Торчинську сільські ради передано Коростишівському району, Бабичівську і Колодіївську — Новоград-Волинському. Одночасно підпорядковано Вихлянську, Гуто-Потіївську і Потіївську сільські ради Малинського району Черняхівському.

В результаті проведених заходів до Черняхівського територіального колгоспно-радгоспного виробничого управління ввійшло 50 колгоспів і один радгосп, в користуванні яких знаходилось 141861 га землі, в тому числі 118456 сільськогосподарських угідь.

За час існування району в укрупненому складі 7 січня 1963 року ліквідовано Новосільську та утворено Ягодинську сільські ради.

Проте нові адміністративні утворення виявилися неефективними і недовговічними. Тому з 1965 року почався зворотний процес повернення до попередньої системи адміністративно-територіального устрою.

Указом ПВР УРСР «Про утворення нових районів Української УРСР» 08.12.1966 р. до складу відновленого Володарсько-Волинського району передано Березівську, Давидівську, Дашинську, Дворищенську, Ємилівську, Зубринську, Краєвщинську, Кропивнянську, Небізьку, Поромівську, Радицьку, Рижанську, Суховільську, Топорищенську, Фасівську, Ягодинську сільські ради.

З другої половини 60-их років район не зазнав суттєвих змін в адміністративно-терито¬ріальному устрої. За цей період утворено лише Салівську (01.02.71), Ксаверівську (09.12.85) і Городищенську (18.06.90) сільські ради.

Рішенням Житомирського облвиконкому «Про внесення змін в адміністративно-територіальний поділ окремих районів» від 19 січня 1981 року село Головино Сліпчицької сільської ради віднесено до категорії селищ міського типу і в ньому створено Головинську селищну раду.