Освіта в Черняхові активно починає розвиватися з 1861 року. Такий стан речей пов'язаний з земельною реформою 1861 року. З цього часу до Черняхова почали переселяти колоністів-іноземців, якими в основному були чехи та німці. Саме в німецькій колонії Черняхів було засновану першу школу в нашому містечку. Це був 1864 р. Школа була однокласною, звичайно з німецькою мовою викладання. В ній налічувалося 2 класи і навчалось 61 дитина. Педпрацівників –двоє: завідуючий школою - Людвік Мартенович Кріст та вчителька Емма Людвіківна Кріст. Техпрацівників школа не мала. Відомо, що навчання в тодішній школі розпочиналося 14 жовтня. Відвідувало школу 50–60 дітей і то тих, хто мав на зиму взуття. Бійка, зубріння, приниження людської гідності, виховання страху перед Богом і владою – ось основні педагогічні засади старої школи. Тому й не дивно, що до 1917 року в селі переважна більшість населення була не письменною або малописьменною.
В подальшому виникає 2-класна школа з українською мовою викладання, роком початкового заснування якої вважається 1902р., хоча вона діяла і раніше в трішки іншому статусі. А в 1911р. була заснована єврейська школа, яка в даний час була найчисельнішою. Вона містила 9 класів і навчала 301 дитину. Найбільш повні дані про Європейську школу можна отримати з Звіту про роботу шкіл Житомирської округи за 1922 рік. До 1923 року ця школа була розміщена в «дитячій хаті», а потім була переведена з усім майном до нового приміщення, яке було збудоване в 1921 році. З цього часу вона має назву Черняхівська школа клуб (трудова школа) або просто Черняхівська єврейська школа №2. Педагогічний склад школи нараховував 9 працівників; завідуючий Варсовський Залман Хасимович. Вчителі: Гишерман Ш.М., Гринберг Б.Б., Тарчинський П.Й., Фельдман М,А., Тарчинська С.Й., Шпалянський М.А.. На 1923 рік в школі навчалось 253 дитини; 104 хлопчика та 149 дівчаток. Збереглися дані про те, що навчання проходило в старій та новій будівлі. В старій містилися господарські приміщення; кухня, сапожна, швейна, столярна та інші майстерні. В новому - класи та учительська. Шкільна бібліотека мала : 34 книги педагогічної літератури, 15 примірників української белетристики , 152 книги єврейською мовою та 36- російською.
В 1899 році відкрито Черняхівське училище та перетворено в 2-х класне в 1902 р. Розміщувалося у власному будинку поміщика. Воно мало 6 класів і 218 учнів. З 1 вересня 1913 р. причислене до складу земських училищ. В 1909 році на утримання училища виділялось від казни- 1275 рублів, та від общини-400 рублів..Навчалося 153 дитини. З них- 80 хлопчиків та 73 дівчинки.
Педагогічний склад включав в себе 4 працівники: завідуючого училищем Івана Фомича Голембівського – випускника Коростишевської учительської семінарії, який посів дану посаду 1 вересня 1905р. та 3 вчителів: законоучітеля-священника Іоана Михайловича Михайлевича, М. Д. Масловця та М. І. Величковську. Масловець Микола Дімітрович керував також шкільним хором з 24 дітей. В 1909 році завідуючий отримував 500 рублів, законоучітель - 150, вчитель – 360 рублів.
В 1913 році училище отримувало на утримання від казни 1560 рублів і знову ж таки від общини-400. А навчалося вже 138 учнів: 92 хлопчика та 46 дівчаток.
Завідуючим лишався І.Ф. Голембовський, який 6.12.1910 року був нагороджений Срібною медаллю за добросовісне виконання своїх обов’язків. В цей час училище мало 1,5 десятин землі, на якій був садок.
В архівних документах 20-х років училище просто іменується школою. На 1923 р. вона вже є семиліткою. Основних груп – шість, педагогічних працівників – вісім і 1 техпрацівник. При школі існували гуртки: драматичний, літературний, природний та політичний з загальною кількістю 52 дитини. Звіти за 1923-24 навчальні роки містять дані щодо змісту і форм роботи педагогічних працівників. Так, під час літнього відпочинку продовжувалась робота з дітьми: екскурсії на природу та місцеві підприємства, проводились геодезичні виміри, праця в пришкільному саду тощо. Під час навчання вівся облік успішності учнів, були вказані причини відсталості певних груп дітей. Серед них: несвоєчасний запис до школи, погане відвідування (особливо в молодших класах), через погані матеріальні умови в сім’ї, брак підручників. Серед методів роботи школи згадуються такі: комплект, лабораторний, комбінований, лекційно-екскурсійний. На жаль, подальший період існування закладів освіти мало висвітлений в архівних джерелах. В складні довоєнні роки заклади освіти Черняхова розвивались відповідно до розпоряджень партії та уряду, проводячи і навчання і виховання учнів на ідеалах ленінізму. А як багато зробили місцеві трудівники, щоб врятувати шкільне майно від знищення фашистськими зайдами у ненависні роки окупації, а потім, у 1944 році, після вигнання загарбників, — використати для швидшого відновлення навчання. Відомо, що в 1946 році було додатково виділено 11900 крб. для ліквідації заборгованості по капітальному ремонту школи.
У вересні 1952 року на засіданні районної ради депутатів трудящих було вирішено додатково відкрити восьмий клас при середній вечірній школі, в зв’язку з тим, що до восьмого класу вечірньої школи робітничої молоді подано до 50-ти заяв громадян, які працюють на виробництві. Нововідкритий клас був розрахований на контингент в 23 учні.
Загалом на 19 квітня 1953 року в Черняхові наявні: одна середня школа в якій навчаються 659 учнів і дві семирічки.
З вересня 1976 року відкрилася нова Черняхівська середня школа ім. І.С.Саєнка. Школа об’єднала два педагогічні колективи Черняхівської середньої та 8-річної школи № 2. Спочатку директором була Гладуш Катерина Прокопівна, яка не тільки урочисто прийняла з рук будівельників символічний ключ до знань, але й створила фундамент сталого творчого педагогічного колективу, ніби накреслила генеральну стратегію його роботи на майбутнє. Заступником директора по навчально-виховній роботі працював Харламов Володимир Никандрович - людина енциклопедичних знань, великої і щедрої душі. Естафету здобутків учнівського і педагогічного колективу уміло перейняли і продовжили з 1979 по 1981 рік директор - Толочкін Юрій Семенович, заступники з навчально-виховної роботи – Склярова Світлана Костянтинівна, Савчук Ніна Павлівна і великий шкільний корабель міцно посів одне з чільних місць серед навчальних закладів району і області. З 1982 по 1987 рік директором працює Супрунов Аркадій Дем’янович, який зумів і зберегти народжені у школі традиції, і ніби вдихнути новий вітер змін у шкільні вітрила, заступниками з 1986 року Ковальчук Ольга Василівна та до 2000 року Петрик Володимир Васильович.
В школі навчалось біля 1500 учнів, працювало 90 вчителів. Це був сильний, висококваліфікований, з великим педагогічним досвідом, трудолюбивий, дисциплінований, об’єднаний єдиною метою, сильним духом і вірою в переборення всіх труднощів на своєму шляху педагогічний колектив.
Зі спогадів Н.П. Савчук: « Учні були чистими, акуратними, в шкільній формі. Дуже приємно було зайти в клас, де на головах дівчаток були однакові бантики: чи білі, чи рожеві, чи голубі. Важче було з успішністю та дисципліною. Над цим працювали постійно. Велику допомогу в цьому питанні надавав комітет комсомолу, який очолювала Маліновська Л.Й., рада піонерської дружини, батьківський комітет. Вчителі-предметники, завідуючі кабінетами виготовляли роздатковий матеріал, збирали додаткову літературу, виготовляли наочні посібники, стенди для оформлення кабінетів. Кращими кабінетами були хімічний (Сивак С.Б), біологічний (Троценко Н.Х.), фізичний (Ільченко П.О.), української мови та літератури (Антоненко В.І., Шегеда Н.М.), математичний (Дідківська О.Д., Рафальська Є.Ф.), російської мови та літератури (Хорожанська Р.Й, Вайтман Б.М.), іноземної мови (Столярчук О.В.), географічний (Безверха Н.Х., а пізніше Мельник Н.А.).
Школу було озеленено, в цьому питанні багато попрацювала Сивак С.Б. Вся школа була обсаджена деревами, на квітниках красувалися різнокольорові квіти, а навколо школи зеленіли газони, які доглядали діти.
Біля школи було відведено територію для навчально-дослідних ділянок, керівництво якими здійснювала Троценко Н.Х., а пізніше Іщенко Н.В. та Ситняківський М.М.
Кращі вчителі школи Рисінська О.Т., Сингаївська М.Д., Протасевич Т.Д., Зубрицька А.А.Антоненко В.І., Шегеда Н.М., Дідківська О.Д., Рафальська Є.Ф., Столярчук О.В., Ільченко П.О., Харламов В.Н., Сивак С.Б., Іщенко Н.В., Троценко Н.Х. та інші забезпечували високий рівень та глибокі знання. Дякуючи їм в школі майже не було другорічників. Наші учні займали призові місця на районних і обласних змаганнях з предметів.
На високому рівні була поставлена позакласна робота. Щосуботи в школі відбувалися вечори, працювали предметні гуртки та художня самодіяльність. Відмічалися видатні дати. Пишалася наша школа хором хлопчиків 1-4 класів. Керувала хором Кальчук В.В. Це розумний, здібний керівник, яка вміло відібрала дітей, організувала їх, вдало підбирала репертуар пісень. Відзначали щорічно і хор дівчат старших класів, яким керувала Коваль М.С.
Педагогічний колектив школи проводив велику роботу по професійній орієнтації учнів на уроках і позакласних заходах, починаючи з початкових класів. На уроках трудового навчання у 9-10 класах вчителі К.В.Чигира та М.М.Артемчук вчили дівчат шити одяг, вишивати, в’язати. А хлопці після закінчення середньої школи одержували права водіїв, дякуючи вміло організованій роботі в цьому напрямку вчителів Шуляка П.М. та Сив’юка В.С., першокласних шоферів Огірчука В.П., Шлапака М., Поліщука Л.О.
В школі для цього було створено хорошу матеріальну базу (кабінет виробничого навчання, три машини) У школі діяв виробничий комбінат: для хлопців - машинна та тракторна справа, для дівчат - швейна справа. Кабінетна система діяла для уроків фізики та хімії, існувала піонерська кімната, де навчався зразковий клас, а також Ленінська кімната. Піонерська організація ділилася на менші загони, які мали певні завдання, підтримувалися тісні стосунки з підприємствами: піонери звітували перед трудовими колективами про навчання, а трудові колективи звітували про виконання планів у школі перед учнями. Діяла тимурівська команда яка допомагала ветеранам війни та праці, збирала про їх діяльність матеріали, оформляли альбоми. Великим внеском школи у розвиток держави було збирання макулатури і металолому. Проводились змагання між класами. Рада дружини району підводила підсумки. Школа №1 завжди отримувала перемогу. Піонери були учасниками районного, обласного злету піонерів. Діяли воєнізовані загони, які мали власну форму, пісню, звітували про проведену роботу. А в 1982 році в школі, зусиллями вчителів Дворецького В. П. та Колядича В. А. було створено Музей бойової слави .
Добре була поставлена в школі і методична робота та робота методичного кабінету, яким керувала заступник по навчально-виховній роботі 1-4 класів Склярова С.К. роботу та напрацювання якої продовжила Ковальчук О.В.
Помітних зрушень у масовому охопленні фізкультурно-спортивними заходами домоглися вчителі фізичної культури Жуковський П.С., Годлевські В.М. та І.В. В школі якісно проводились навчальні заняття, заходи в режимі дня, фізкультурні години в групах продовженого дня, масові спортивні змагання».
З 1987 року і по сьогодні керує гімназією Сироїд Микола Антонович, Заступниками з навчально-виховної роботи працюють: Ковальчук Ольга Василівна та з 2000 року Шевцова Алла Юріївна, заступниками з виховної роботи Дідківська Вікторія Олександрівна, а з 2001 року Шлапак Наталія Григорівна. З 2003 року, коли згідно розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації № 312 від 18.09.2003 року Черняхівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів була реорганізована в Черняхівську гімназію, введено посаду заступника з науково-методичної роботи. Ці обов’язки виконувала Шлапак Галина Миколаївна, з 2011 року Якобчук Ганна Іванівна.
Професія педагога – не з легких. Непросто керувати колективом, де чи не кожен з учителів – яскрава особистість, де панує атмосфера пошуку і творчості, де не звикли зупинятися на досягнутому. Для цього самому керівнику треба тричі бути особистістю і ціною копіткої щоденної праці першим торувати шлях пошуку.
Мабуть, дійсно в нашій гімназії панує якась особлива, справді родинна атмосфера, пронизана добротою і духовністю, повагою до знань, до вчителя і учня, бо інакше чим пояснити, що за останні роки близько трьохсот випускників обрали для себе фах педагога, працюють у навчальних закладах рідного району та області. До своєї школи прийшли працювати учителями і стали надією і гордістю наші випускники Мельник Н.А. , Єременко Н. В., Шевцова А. Ю., Баранюк Г. Д., Юрченко І. О., Артемчук Т.А., Барашивець О. І., Колядич О.В., Кушніренко А.В., Іщенко С.В., Іщенко Г.А., Коробочкіна І. М., Сахненко Т.Д., Собченко Т.Д., Лісовська Л.П., Маліновська Л.Й., Фещук Т.М., Бабчук П.А., Капінус І.М., Сахненко Т.А., Лукянчук І.В., Лукянчук І.І., Шлапак Н.Г., Савчук Л.М., Федорчук Н.В., Костюк Л.І., Костюк О.М., Михальчук С.М., Сус Н.М., Бондарчук Т.О., Бовсунівська Т.Г., Петрик Н.М., Коротун Л. М., Супруненко І.М., Іваницька В.Г., Пантус Т.В., Нестерчук Н.М., Паламарчук Н.М., Онищук Л., Троценко Д.М., Гарбарчук І.С., Маліновська Н.П., Нонік Н.Л., Климчук В.М., Герун Н. В., Грицанчук М.В., Конончук Т. А., Супруненко Г. В., Король Н.М., Шевчук Л. М., Мельничук А.О., Матвійчук В.М., Феленюк Т.О.
Сила педколективу у міцній єдності старшого покоління педагогів і молоді, якої у школі багато. Справді пишаємося ми золотим фондом – учителями Коренько Г.І., Протасевич Т.Д., Рисінською О.Т., Сивюком В.С., Ковальчук О.В., Бовсунівською Т.О., Петрик Н.М., Нестерчук Н.М., Жуковським П.С., Малашевич Т. Д., Матвійчук В.М, педагогічний стаж яких сягає більше ніж 35 років. Вони щедро діляться досвідом, фаховою майстерністю з молодими колегами, забезпечують наступність у викладанні та виховній роботі.
Історія кожної школи - це не лише історія вчителів, що працюють у ній, а й історія багатьох поколінь, що вийшли зі стін рідної альма-матер і множили її славу своїми досягненнями, звершеннями.
Показником професійної роботи вчителів є випускники школи, які отримали атестати з відзнакою. Так з 1976 по 2011 рік Золотою медаллю нагороджено 274, Срібною медаллю - 106 учнів. В першому випуску середньої школи було 8 випускників, нагороджених Золотою медаллю. А в 2011 році вже 14 учнів відзначено Золотою та 2 - Срібною медаллю.
