ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДИВ І РЕЗУЛЬТАТИ СИСТЕМАТИЗУВАВ ЮРІЙ МАЛАШЕВИЧ

1 травня 1795 р. (ст. стиль) - указом Катерини ІІ проголошувалося створення Брацлавської, Волинської і Подільської губерній, які пізніше в царських указах від 22 травня і 3 липня називалися намісництвами. Впродовж певного часу назви «губернія» і «намісництво» вживалися царськими сановниками в однаковому значенні, хоча поняття «намісництво» включає у себе, як правило, декілька губерній. Тим же указом від 1 травня визначався склад кожної губернії (намісництва), повітові міста і губернські центри; на розбудову адміністративних установ кожній губернії із державної казни виділялося по 14 686 крб. Центром Брацлавської губернії мала бути Вінниця, Заславської (Волинської) — Заславль (Ізяслав — автор), Подільської — Кам’янець-Подільський. Впродовж наступних років території губерній (намісництв) неодноразово перекроювалися.

1 травня 1899 р. — на засіданні Бердичівської міської думи "гласними" (депутатами міської думи) Іваном Каетановичем Столигво і Броніславом Карловичем Розвадовським було внесено проект про відкриття в Бердичеві комерційного училища. З ініціативою до "гласних" звернувся місцевий купець пан Зельдович, який "осознавал как сильна у нас потребность в подобном училище". Так розпочиналась історія створення нині діючого педагогічного коледжу по вул. Європейській (колишня вулиця Карла Лібкнехта).

1 травня 1903 р. — у Бердичеві вперше відзначається День міжнародної солідарності трудящих – 1 Травня. В цей день робітники міста, очолювані бундівцями та соціал-демократами, для участі у демонстрації зібрались біля будинку Російського торгово-промислового банку, що по вулиці Махнівській (нині вулиця Вінницька). О 16 годині учасники демонстрації підняли червоні прапори і з революційними піснями пішли колонами по вулиці в напряму до Соборної площі. Демонстрантам пощастило дійти до Соборної площі, де на розі Соборної і вулиці Житомирської сталась сутичка демонстрантів з поліцією і солдатами. Поліції вдалося розігнати демонстрантів, кілька її учасників було заарештовано, один із них згодом помер у в’язниці від побоїв.

1 травня 1919 р. — у зв'язку з відсутністю коштів та засобів до існування цього дня у Бердичеві припинила свою роботу Рада єврейських общин.

1 травня 1932 р. -  народився письменник, наш земляк, уродженець с.Пустоха (Прибережне) Ружинського району Микола Ярмолюк.

1 травня 1934 р. — в м. Бердичеві при Державному кінотеатрі "Зоря", що з 1925 року займає будівлю колишнього казначейства, відкрито дитячий кінотеатр. Квитки на сеанси дитячого кінотеатру коштували 20 коп., а згідно постанови ЦК КП(б)У від 14 травня того ж року квитки повинні були коштувати не більше 25 коп., причому 7 квитків виділялось безкоштовно для дітей з малозабезпечених родин.

1 травня 1935 р. - з’явився на світ наш земляк, уродженець с. Мохначка Попільнянського району, український юрист Микола Швець.

1 травня 1936 р. — при машинобудівному заводі "Прогрес", що в м. Бердичеві почала працювати політшкола для дружин інженерно-технічних робітників заводу.

1 травня 1944 р. - народження прозаїка Миколи Зіновчука, він уродженець с. Тетерівка Житомирського району. Автор збірки оповідань та повістей: «Сонячні камені», «Одна в людини любов», «Знайди свою зорю»; фантастично–пригодницького роману «Доручення Чорних Барсів»; збірки казок «Хлопчик і Тиранозавр» та інших.

1 травня 1944 р. – народився наш земляк, уродженець села Піщаниця Овруцького району український геодезист, фотограмметрист Валентин Барановський.

1 травня 1947 р. — в м. Бердичеві при машинобудівному заводі "Прогрес" створено духовий оркестр. Це була перша спроба створення такого колективу, оскільки проіснував оркестр лише з десяток років. Більш вдало прогресівці повторили спробу у 1970 році, коли створили новий духовий оркестр, що існує і нині. Керує цим оркестром від заснування та до сьогодення диригент, заслужений працівник культури України Анатолій Тетьоркін.

1 травня  1952 р. - народився наш земляк, житомирянин, французький, раніше радянський, шахіст, гросмейстер, заслужений тренер ФІДЕ, учасник 6-ти чемпіонатів СРСР, секундант Гаррі Каспарова в матчах на першість світу Йосиф Дорфман.

1 травня 1957 р. — цього дня Указом Президії Верховної Ради СРСР Олексію Миколайовичу Граціанському (1905-1987), льотчику-випробувачу, що народився у Бердичеві, за багаторічну багатогранну льотно-випробувальну роботу, а також за активну участь в освоєнні Арктики присвоєно звання Герой Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі "Золота Зірка".

1 травня   1962 р. -  м. Житомир. Відкрито першу тролейбусну лінію, яка пролягала від площі Леніна до вокзалу.

1 травня 1962 р. – народився Заступник голови обласної ради Володимир Ширма.

2 травня 141 рік від дня народження (1876 р.) Ленчевського Леоніда Софроновича , дослідника-краєзнавця Ружинщини.

2 травня 1908 р. — у Бердичеві в сім’ї викладача Бердичівського комерційного училища народився Віктор Костянтинович Томілін (1908-1941) – композитор, педагог, громадський діяч. Віктор Томілін закінчив композиторський факультет Ленінградської Державної консерваторії (1932), член Спілки композиторів СРСР. З 1931 року – педагог музично-теоретичних предметів та курсу музичної літератури у Вечірній робочій консерваторії (яка пізніше, в 1933 році, була реорганізована в Музичний Технікум Ленінградської консерваторії, де Томілін викладав теорію музики). Віктор Томілін успішно працює в області масової пісні, основними в його творчості стають теми революції, Громадянської війни. Кращі пісні Віктора Томіліна отримали широке визнання серед слухачів. Серед них "Песня о Тельмане", "Гибель Чапаева", "Песня о Щорсе". Загинув Томілін Віктор Костянтинович 1 грудня 1941 року в боях за Ленінград під Невською Дубрівкою.

2 травня   1920 р.  -  Бердичів, Бердичівського повіту, Київської губернії. Вступ до міста 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР. На честь цієї події в місті відбувся парад і церковний молебен.  -  ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 57.  -  ОЛЕНА МИХАЙЛОВА.

2 травня 1978 р. -  в Коростені народився Андре́й Серге́евич Моло́чный (укр. Андрій Сергійович Молочний) — украинский актёр, основной автор и сопродюсер Народного скетч-шоу «Файна Юкрайна» (выходит на украинском телевидении с сентября 2008 года), а также историческо-юмористического сериала «Рюрики», участник популярного «Дуэта имени Чехова», резидент «Сomedy club».

2 травня 1986 р. — з Бердичева на ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній електростанції виїхали перші пожежники з пожежної частини СДПЧ-9. Ними стали Адам Татарчук та Олександр Михайлов, які повели в бік Чорнобиля автодрабини. Вже 9 травня з Бердичева виїхала основна група пожежників, які виконували на ЧАЕС різні роботи: перевозили людей із зараженої території, чергували на станції. Там бердичівські пожежники пробули до 24 травня, після чого повернулись додому.

2 травня    136 років від дня народження Ленчевського Леоніда Софроновича , дослідника-краєзнавця Ружинщини.

3 травня 151 рік від дня народження Штеренберга Лева Яковича , видатного вченого етнографа, уродженця м. Житомира.    220 років від дня народження Генріха Ржевуського , польського письменника. Засновник Чуднівського спиртзаводу.   47 років від дня народження Черпіцького Олега Зеновича , народного депутата України.    49 років від дня народження Жебрівського Павла Івановича , народного депутата України.

3 травня 1791 р. – народився Генріх Ржевуський, засновник чуднівського спиртзаводу, польський аристократ, граф, меценат та письменник.

3 травня народився Павло Жебрівський та Олег Черпіцький.

3 травня     156 років від дня народження ( 1861) Штеренберга Лева Яковича , видатного вченого етнографа, уродженця м. Житомира.

3 травня 1938 р. — Бердичів відвідав український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу Олександр Довженко. Він побував у Бердичівському історичному музеї, де після огляду зробив запис у книзі для відвідувачів: "Дуже добре враження справило перш за все ставлення працівників музею, за це велике спасибі. Музей організовано із знанням справи і любов'ю. Тільки при таких умовах і можна було зібрати і зберегти історико-культурні пам'ятки нашої прекрасної Батьківщини, її старовини".

3 травня 1949 р. — уряд СРСР оголосив про Четверту державну позику відбудови й розвитку народного господарства СРСР, кошти від якої направлялись на відбудову зруйнованої війною країни. З нагоди оголошення Червертої позики на підприємствах, установах, учбових закладах Бердичева відбулись мітинги, на яких партійні працівники та агітатори закликали бердичівлян до активного підписання на нову позику. Вже до 9 години вечора того ж дня трудящі міста підписались на облігації позики на загальну суму 4 млн. 59 тис. карбованців.

3 травня 1930 рік народження уродженець села Малі Гадомці Бердичівського району, український уролог Григорій Петльований.

3 травня 1934 рік народження вченого-історика, активного дослідника Великої Волині і Поділля, дійсного члена Нью-Йоркської Академії наук, нашого земляка, уродженця Житомира Бориса Кругляка.

3 травня 1979 року - народився прозаїк Олександр Кулеш, уродженець с. Можари Овруцького району. Автор книжок "На хуторі Куряча Сліпота", "Колодязько".

3 травня 1990 р. — в Бердичеві створено міський осередок громадсько-політичної організації "Народний Рух України за перебудову". Головою новоствореного осередку обрано інженера-конструктора машинобудівного заводу "Прогрес" Павла Володимировича Передрія. Першими активістами Руху в місті були підприємці Богдан Степанюк, Анатолій Кашпірук, вчителі Володимир Мариняк, педагоги Петро Костюк, Сергій Нецевич, інженер Сергій Мішук.

3 травня 1992 р. – народився наш земляк, уродженець села Славів Черняхівського району солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади Олександр Голяченко. Був смертельно поранений під Слов'янськом. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).

3 травня 2011 р. — в Бердичеві помер Громенко Іван Єлисейович (1915-2011) – педагог, історик, кандидат історичних наук, викладач Бердичівського педагогічного інституту, згодом Житомирського педагогічного університету. Іван Громенко у співавторстві з Олексієм Павловим на початку 1970-х років створив нарис з історії Бердичева та Бердичівського району, який увійшов до енциклопедичного видання "Історія міст і сіл Української РСР" (1973). На наступні три десятиліття цей нарис стає основною працею з історії Бердичівщини, його дані широко використовують у своїй роботі краєзнавці і педагоги. Похований Іван Єлисейович Громенко на загальноміському кладовищі по вулиці Войкова.

4 травня 1752 р. — теологічна комісія, запрошена єпископом Самуїлом Ожгою, розпочала дослідницьку роботу у ствердженні правдивості милостей ікони Матері Божої Бердичівської. Робота комісії тривала 4 роки. В результаті проведених єпископською комісією досліджень, було визнано правдивими милості, у тому числі 14 воскресінь з мертвих, 10 оздоровлень з різноманітних каліцтв, 19 випадків повернення зору, 14 оздоровлень помираючих, 112 несподіваних вилікувань від важких хвороб, а решта милостей стосувалася порятунку від різних небезпек.

4 травня 1795 р. — містечко Бердичів у складі Житомирського повіту увійшло до складу Волинського намісництва, центром якого було місто Новоград-Волинський. Але у зв'язку з тим, що в Новоград-Волинському не було підходящих будинків для розміщення управлінців, у 1797 році губернським містом призначають місто Житомир, а Намісництво перейменовують у Волинську губернію.

4 травня 1899 р. — цього дня Бердичівська управа отримала дозвіл київського губернатора з питання облаштування в Бердичеві електроосвітлення. Для створення проекту відповідного договору губернатор надіслав до Бердичівської управи його зразок. Власне ж виробництво електроенергії у Бердичеві з'явилось у 1900 році, коли концесіонером була зведена перша міська електростанція, яка працювала на кам’яному вугіллі. Вона забезпечувала електроенергією будинки заможних бердичівлян та деякі промислові підприємства міста.

4 травня   106 років від дня заснування (1911 р.) Рижанської гімназії Хорошівського (Володарсько-Волинського) району.

4 травня 1919 р. — в Бердичеві створено перший будинок для людей похилого віку, що не мають змоги доглядати самостійно за собою (так званий будинок пристарілих). Він припинив своє існування з початком Великої Вітчизняної війни.

4 травня 1919 р. — в приміщенні редакції новоствореної газети "Известия" (нині газета має назву "Земля Бердичівська"), що розташувалась в будинку за адресою вул. Білопільська, 1 (через два тижні по тому вулиця отримала нову назву – вулиця Карла Лібкнехта), відбувся профспілковий збір журналістів, які вирішували нагальні проблеми та виробили план роботи на найближчий час. До речі, в цьому будинку, який належав відомому у місті лікарю та меценату Давиду Мойсейовичу Шеренцісу, знаходилися також і відділ друку та пропаганди при виконкомі.

4 травня   1920 р. -  наказ в.о. губерніального комісара Волині С. Куриленка про призначення в.о. житомирського повітового комісара В. Шумського.

4 травня1942 р. - розпорядження ружинського гебітскомісара районним шефам Ружина, Попільні і Вчорайшого про вивезення українських робітників до Німеччини, за яким потрібно надати найменше 2300 осіб. Потрібно вербувати працівників для земляних робіт, так і для індустрії.

4 травня 1951 р. — у Бердичеві в сім'ї службовців народився Олексій Олексійович Хилюк. З 1986 по 2002 рр. Олексій Хилюк працював у органах місцевого самоврядування, в тому числі міським головою. Обирався Народним депутатом України 12 (1) скликання (1990-1994 рр.). За активну громадсько-політичну діяльність Олексію Хилюку у 2002 році присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

4 травня 1966 р. - народився Житомирянин, політик Ігор Орлов 1966 року народження.

4 травня 1967 р. -  народився наш земляк, колишній актор і режисер Київського театру оперети Олександр Деняков.

4 травня 1985 р. —цього дня в країні проходить Всесоюзний комуністичний суботник, присвячений 40-річчю Великої Перемоги. З цієї нагоди в Бердичеві також пройшов суботник, центральною подією якого стало урочисте закладення фундаменту під новий терапевтичний корпус для міської лікарні по вулиці Сестер Сломницьких. Перед початком робіт перед присутніми на урочистому мітингу виступили голова виконкому міської ради Володимир Олександрович Волощук, перший секретар міського комітету Комуністичної Партії Петро Павлович Поліщук, головний лікар міської лікарні Віктор Якович Добровольський та інші. Під звуки духового оркестру право закладення першої плити фундаменту надали голові виконкому міської ради Володимиру Волощуку.

4-6 травня   1989р. -  Житомир. Проведення республіканського свята рідної мови.

4 травня 1993 р.  – народився український футболіст, півзахисник луганського клубу «Зоря» і молодіжної збірної України житомирянин Руслан Маліновський.

4 травня 2000 р. — у Бердичеві помер Удовидченко Віктор Іванович (1913-2000) – учасник радянсько-фінської 1939-1940 рр. та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Віктор Удовидченко народився в селі Лозова Павлівка Кадіївського (нині Стахановського) району Ворошиловградської (нині Луганської) області. У січні 1944 року в складі 305-го гвардійського артилерійського полку 117-ї гвардійської стрілецької дивізії Віктор Удовидченко приймав участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. По війні проходив військову службу та проживав у Бердичеві. Працював вчителем праці в середній школі №3. Враховуючи самовіддану працю по вихованню підростаючого покоління, вагомий внесок в розвиток міста, з нагоди 50-річчя від дня визволення міста Бердичева від фашистських загарбників рішенням Бердичівського міськвиконкому за №780 від 24 грудня 1993 року Віктору Івановичу Удовидченко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

5 травня 1882 р.  народження літературознавець Леонід Білецький, уродженець с. Листвинівка Народицького району. Він був доктором філології, Президентом Української вільної академії наук, дійсним членом Наукового Товариства Шевченка.

5 травня 101  рік від дня смерті (1916) Гончаренка Агапія (Гунницького Андрія Онуфрійовича), священника-революціонера, письменника і друкаря, першого перекладача творів Т.Г.Шевченка англійською мовою. Уродженець с. Криве Попільнянського району.

5 травня 1919 р. — згідно наказу №8 начальник Бердичівської повітової Робочо-селянської радянської міліції Гладких направив свого заступника Пращерука до Бердичівського повіту для організації там міліції. В наказі вказувалось: "…объявляю всем милиционерам Бердичева, кто не подпишет до 8 мая, согласно инструкции, обязательства службы в милиции, тот по истечении этого срока будет считаться уволенным от службы…". Штаб міліції знаходився по вул. Махнівській, 24 (нині вулиця Вінницька), в приміщенні колишнього готелю "Оріон". На той час обов'язки автоінспектора виконували міліціонери, які до того ж боролися і з бандитизмом.

5 травня 1920 р. — у Бердичеві на залізничній станції пройшла зустріч керівника Польської держави маршала Юзефа Пілсудського з головою Української Народної Республіки, Головним отаманом Симоном Петлюрою. Юзеф Пілсудський прибув у Бердичів першим. Коротка розмова обох керівників держав відбувала у потязі польського головнокомандувача. Передумовою цієї зустрічі стало підписання 22 квітня 1920 року головою Польської держави Юзефом Пілсудським та головою Української Народної Республіки Симоном Петлюрою мирного договору, за яким ці держави ставали союзниками у боротьбі з радянською Росією.

5 травня 1938 р.  – народився український тренер, суддя міжнародної категорії, уродженець Новограда-Волинського Олег Сазонов.

5 травня 1941 рік народження освітянина, господарника Степана Мельника, уродженця с. Мала П'ятигірка Андрушівського району.

5 травня   1943 р.  -  Житомирська область. Окупанти спалили частково село Топільня Лугинського району, загинуло 50 жителів.

5 травня. 1948 р. -  народився депутат облради, голова правління ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» Анатолій Левицький.

5 травня 1948 р. -  народився український правник, юрист, наш земляк, уродженець с. Степанівка Лугинського району Юрій Нечипоренко.

5 травня 1952 р. – народився  наш земляк, житомирський радіожурналіст Микола Чернець, який пішов з життяв 2011 році.

5 равня 1958 рік народження нашого земляка, уродженця с. Старий Солотвин Бердичівського району українського поета, публіциста, журналіста, громадського діяча Михайла Сидоржевського. Автор збірки поезій "Навпіл між обома світами" та публіцистики - "Здвиг". Заступник головного редактора газети "Літературна Україна".