У травні 1659 року, незважаючи на всі зусилля присутнього у Варшаві канцлера Великого Князівства Руського Юрія Немирича, Сейм Речі Посполитої більшістю голосів відмовляється від ратифікації ключових пунктів Гадяцького договору, зокрема й автономії Великого князівства Руського.

У травні 1904 року друзі та учні академіка Миколи Павловича Дашкевича, уродженця Черняхівщини, відмітили 30-річчя його професорської діяльності. На честь цієї дати було упорядковано збірник статей з літератури та історії. Та цензура вилучила з його статті окремих "неблагодійних" авторів і збірник вийшов друком лише в 1906 році. 1907 року Миколу Дашкевича обрано дійсним членом" Петербурзької Академії наук. Однак тяжка хвороба серця не дала вченому здійснити всі задуми. За його життя не було видано 3-томної "Історії Південної Русі", великої монографії про творчість М. Лєрмонтова.

В травні 1937 року за умов перевиконання плану не менше ніж на 150%.заробітна платня слюсарів на головинській фабриці ( кар’єрі) сягала 400 -450 радянських карбованця, бригадирів 600 – 700 крб., каменотеси отримували 500 – 700 крб.  (газета комунар Черняхівщини № 61- 62 (758) за 1 травня 1937 р. 

 27. 05. 1876.  —  на Бердичівському відгалуженні від залізничної магістралі Київ-Балта відкрито рух залізничних потягів. На урочисте відкриття залізничного руху в Бердичів прибув начальник служби експлуатації Управління казенної Одеської залізниці граф Сергій Юлійович Вітте – в майбутньому міністр шляхів сполучення та міністр фінансів Російської імперії, улюбленець царя Олександра III.

З 27. 05 по 04. 05 1973 рр. – в парку відпочинку м. Житомира працювала виставка технічної творчості учнів Головинського  СПТУ – 2. Навчальний заклад знаходиться на території Черняхівському району.

28. 05. 1866. – народився український ботанік, фізіолог рослин, уродженець Житомира Костянтин Пурієвич.

28. 05. 1920. – народився Наум Тихий, уродженець смт. Ємильчино, український  письменник.

28. 05. 1998 . —   виконавчий комітет Бердичівської міської ради депутатів приймає рішення №280 "Про підготовку до відзначення в місті 200-річчя з дня народження Оноре де Бальзака". Цим рішенням серед інших заходів у тому числі передбачено організацію роботи з перейменування однієї з вулиць Бердичева на вулицю імені Оноре де Бальзака. Але ця ідея так і не була втілена у життя.

 28. 05. 1983 . —   цього дня відбувся перший випуск учнів Бердичівської дитячої художньої школи, що була створена у 1979 році, та розташувалась в будівлях монастиря Босих Кармелітів. 27 випускників одержали свідоцтва про закінчення Бердичівської дитячої художньої школи і, таким чином, першу стежину для подальшого творчого зростання.

 28. 05. 2003 . — рішенням виконавчого комітету міської ради №130 у Бердичеві ліквідовано державне комунальне підприємство "Телестудія "Бердичів". Телестудія була заснована у листопаді 1994 року і в часи, коли в радіоефірі існувало лише декілька телевізійних каналів, а звичне нині кабельне телебачення існувало лише в планах, вона забезпечувала трансляцію телепрограм місцевого та загальнодержавного мовлення для жителів Бердичева та району.

29. 05. 1891. – народився український військовик, генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький, уродженець с. Романівка Попільнянського району.

29. 05. 2013. —  в селі Скаківка Бердичівського району на вхідних воротах до церкви Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова встановлено меморіальну дошку на вшанування пам'яті священномученика Аркадія (Остальського), який у серпні 2000 року Архієрейським собором РПЦ зарахований до лику святих Новомучеників Російських. Меморіальна дошка містить іконописне зображення священномученика Аркадія Остальського з присвятним написом. Ініціатором встановлення меморіальної дошки став голова Житомирського відділення благодійної організації "Фундація спадщини Терещенків" Леонід Погребний. На урочистому відкритті меморіальної дошки були присутніми священики Бердичівського округу УПЦ МП на чолі з настоятелем Свято-Миколаївського собору протоієреєм Віталієм Бойковим, представники Житомирської обласної громадської організації "Русское содружество", Житомирського відділення благодійної організації "Фундація спадщини Терещенків", історик і журналіст Ігор Александров, автор цілої низки публікацій про владику Аркадія, дослідники та краєзнавці, завдяки наполегливій праці яких виходить книга "Реабілітовані історією. Житомирська область", громада Скаківки на чолі із сільським головою Борисом Шлапаком.

29. 05. 2008. — в Бердичеві в актовій залі міського педагогічного училища пройшла презентація книги "Голодна смерть на багатих землях". Упорядники книги – бердичівляни Петро Костюк та Валентина Муренко, фотографії – Анатолія Горобчука. Книга складається зі спогадів жителів Бердичівського району, які розповідають про Голодомор 1932-1933 рр. На презентації книги були присутні настоятель греко-католицької парафії Бердичева отець Іван та голова громадського об'єднання "Житомирська ініціатива" Ірина Синявська, яка стала автором передмови та вирішила питання фінансування на видання книги. Детальніше...

29. 05. 1979. — у Бердичеві помер Анатолій Данилович Кирилов (1924-1979). Анатолій Кирилов народився у селищі Червоний Прапор Раменського району Московської області. З 1943 року в лавах Червоної Армії, війну закінчив у стін Берліну. За бойові заслуги Анатолій Данилович Кирилов нагороджений трьома орденами Слави I-го, II-го та III-го ступенів. Соціальний престиж ордену Слави був настільки високий, що радянський уряд прирівняв кавалерів ордену Слави 3-х ступенів до почесних звань – Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці. У 1947 році Анатолій Кирилов демобілізувався з лав Червоної Армії, проживав у Бердичеві, з 1948 по 1978 рр. працював токарем в механоскладальному цеху машинобудівного заводу "Прогрес". Похований Анатолій Кирилов в Бердичеві на загальноміському кладовищі.

29. 05. 1938. — в місті Бердичеві проходять гастролі симфонічного оркестру Житомирської обласної державної філармонії.

 29. 05. 1919. — Бердичевський міський театр "Експрес", що розташований по вулиці Карла Лібкнехта та належав місцевому лікарю та підприємцю Давиду Шеренцісу, було націоналізовано. Театр отримав назву Перший Радянський театр. Будинок, побудований в 1908 році як закрите приміщення для ковзання на роликових ковзанах, у 1912 році Давидом Шеренцісом на власні кошти був перебудований під міський театр для здачі в оренду заїжджим гастролерам. Саме у великому залі цього будинку з 18 по 24 листопада 1917 року проходив 2-й Надзвичайний з'їзд Південно-Західного фронту, в якому взяло участь 642 делегати. Шість днів стіни будинку були свідками гострої політичної боротьби щодо визнання Радянської влади на теренах колишньої Російської імперії.

30 травня 190 років від дня народження Зигмунта Сераковського псевдонім (Доленго), діяча польського, російського та литовського визвольного руху, прозаїка, історика, публіциста. Закінчив Житомирську гімназію.

30. 05. 1943 р. - було розстріляно Г.І. Шелушкова (1899-1943) – одного з організаторів та керівників більшовицького підпільного і партизанського руху на Житомирщині. Григорій Шелушков народився в селі Рудня-Бронська Рогачівського району Гомельської області Білорусії в селянській сім'ї. Тривалий час проживав у Бердичеві, був секретарем парткому машинобудівного заводу "Прогрес", згодом – інструктором Бердичівського райкому більшовицької партії. З початком Німецько-радянської війни штаб партизанського руху на чолі з Григорієм Шелушковим фактично виконував функції підпільного обкому партії. В кінці 1942 року на Житомирщині вже діяло близько 75 підпільних організацій і груп (у тому числі 12 райкомів), які об'єднували майже 2,5 тисячі осіб. 25 травня 1943 р. Нацисти викрили комуністичне підпілля та провели масові арешти.

30. 05. 1899. —у Бердичеві в літньому театрі Загера з нагоди 100-річчя від дня народження російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна (1799-1837) влаштовано безкоштовний "пушкінський ранок": "Начиналось утро народным пением, затем д-р Шперлинг прочёл характеристику и биографию А.С. Пушкина. Зрители посмотрели пьесу поэта "Станционный смотритель" и в конце праздника были бесплатно розданы книги и портреты А. Пушкина".

 30. 05. 1834 . — в Бердичеві згідно отриманого від Університету Святого Володимира (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) дозволу відкрито пансіон для дівчаток. Пансіонат утримувала настоятельниця монастиря сестер Маріавіток. У цьому освітньому закладі навчалось в різний час від 17 до 22 учениць.

31 05. 1953. - Головинський кар’єр, що знаходиться в Черняхівському районі, отримав серйозне замовлення від Московського Державного університету на виготовлення складних полірованих деталей.

31 травня – 81 рік від дня народження Леоніда Волинця (1936-2014), доктора ветеринарних наук, члена вченної ради Інституту ветеринарнарії Української аграрної академії наук, уродженця с. Баламутівка (тепер Заріччя) Ружинського району Житомирської області. (джерело: «Краєзнавчий календар пам’ятних дат на 2016 р., Л. Махорін)

31 травня 76 років від дня народження Майї Євгеніївни Лутай ( 1941 – 2015), доцента, кандидата історичних наук, науковця –краєзнавця, уродженкис. Лісна Рудня ( Дзержинського) РОманівського району. Була нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ст. Працювала в ЖДУ ім. І. Франка. (джерело: «Краєзнавчий календар пам’ятних дат на 2016 р., Л. Махорін)

 В червні 1657 р. -  інтереси шведів були співзвучними з настроями української шляхти. Юрій Немирич за 2 -3 тижні до смерті Б. Хмельницького перейшов на бік союзників шведського короля  - козаків. При цьому приїхавши до Чигирина, охрестився в православ’я та дістав чин козацького полковника. Згодом обійняв вакантну посаду генерального писаря оскільки Виговський був обраний Гетьманом.

 01. 06. 1922. – народився Петро Дементійович Утвенко (1922- 2004), народний цілитель із села Дивин Брусилівського району , більш відомий в народі як "дід дивинський". Був наділений природою дивовижним даром бачити людські недуги. Багато з них він виліковував безконтактним методом, силою свого енергополя, а також за допомогою трав. Ветеран війни, повний кавалер орденів Слави. Уродженець с. Дивин Радомишльського повіту Київської губернії.

01. 06. 1949. – методом «народної будови» розпочалось фактичне будівництво черняхівського ставка. Будівництво великої водойми в центрі смт. Черняхова було ключовим в програмі перетворення природи. В першу чергу було розгорнуто побудову греблі ставу в районі сучасного стадіону. В роботі брало участь понад 200 чоловік. За тодішнім планом став мав би займати площу понад 40 га. ( джерело - газета «Колгоспник черняхівщини № 47 ( 2823) за 12 червня 1949 р.)

01. 06. 1966. - на Корминському торф’яному родовищі, що на Олевщині  розпочато спорудження Озеренського торфобрикетного заводу.

01. 06. 2008 . — цього дня згідно рішенням Бердичівської міської ради №408 від 06.03.2008 р. припинив своє існування міжшкільний навчально-виробничий комбінат, що знаходився в будівлі по вулиці Красіна, 20. Комбінат відкрив свої двері для учнів міста у 1976 році і розмістився в приміщеннях колишньої восьмирічної школи №13. Комбінат став першим навчальним закладом такого типу в Житомирській області, де учні опановували основи семи професій. Та в нових ринковим умовах незалежної України потреба в навчально-виробничому комбінаті поступово відпала – у місті діє чотири різнопрофільних професійно-технічних заклади, які забезпечують безкоштовну профорієнтаційну та професійну підготовку випускників школи ІІ та ІІІ ступенів, та три автошколи.

01. 06. 1995. — в Бердичеві  тиражем у 1000 екземплярів вийшов перший номер вже самостійної газети "Mozaika Berdyczowska" (до цього вона виходила як додаток до міськрайонної газети "Земля Бердичівська"). У зверненні "До читачів" редактор газети, голова Бердичівського осередку Спілки поляків України Фелікс Пашківський так визначив головні завдання газети: "Хочемо писати про Бердичів і район, про поляків, що тут живуть. Багато місця присвятимо проблемам освіти та духовного життя поляків на Україні". Цього напряму вже з іншим головним редактором газети Ларисою Вермінською видання чітко дотримується і нині.

 01. 06. 1962. — в Бердичеві цього дня вийшов перший номер багатотиражної газети шкірзаводу ім. Ілліча, яка отримала назву "Іллічівець". Газета створена на громадських засадах, виходить двічі на місяць тиражем у 1000 екземплярів. До складу редакції входять голова правління заводського клубу т. Махонін, працівник відділу технічної інформації т. Борко, інженер т. Шайкевич та інші. У першому номері газети вміщено виступ начальника дубильного цеху т. Ольшанецького, в якому говориться про те, як колектив цеху бореться за почесне звання комуністичного. Надруковано також інформацію про життя шкірзаводівців та інше.

 02. 07. 1658. – І. Виговський разом з Ю. Немиричем розгадавши задум, придушують заколот Мартина Пушкаря, останнього знищують відтинаючи  голову, яку подають Виговському.

02. 06. 1923. -  народився Костянтин Камишний. Жив і працював у Житомирі. 10 років очолював Житомирський будинок художника. Лауреат премії ім. Л. Українки. Пензлю Костянтина Камишного належать натюрморти, пейзажі, портрети знаних людей Житомирщини. Твори: «Юний спортсмен», «Копищанка», «Дівчина», «Горобина».

02. 06. 1943. – нацистські окупанти спалили повністю село Струцівка Коростишівського району Житомирської області, загинуло 43 жителі.

02. 06. 2008. — у виставковій залі Музею історії міста Бердичева розпочала роботу виставка "Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу". На офіційному відкритті виставки були присутні представники міської та районної влади, громадських організацій, мешканці міста, очевидці терору. На виставці представлено документи, спогади очевидців, фотоматеріали, які розповідають про трагедію українського народу, який радянська влада катувала та нищила голодом.

 02. 06. 1961 . — у Бердичеві народився Ілля Володимирович Слободинський – хормейстер Житомирської міської хорової капели "Орея", з 1996 по 1997 рр. – її художній керівник. Хорова капела заснована у 1986 році Олександром Вацеком, хор складається з 30 осіб. Це один з найбільш оригінальних українських хорів, репертуар "Ореї" складається з українських та іноземних творів від 12 сторіччя по сьогодення. Починаючи від часу свого заснування та до сьогодні "Орея" бере участь у Європейських хорових фестивалях та змаганнях, де отримала 7 Гран Прі та 25 перших місць.

02. 06. 1953 . - введено в дію і реконструкцію підприємств по переробці молока: введено в дію Житомирський молочний завод. На молокопереробних підприємствах Житомирщини установлені вакуумапарати для виробництва згущеного молока.

Червень 1942 року - нацистські окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів;

Червень  1943 року – нацистські купанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.

Червень  1975 року -  м. Житомир. На заводі “Промавтоматика” стала до ладу перша в СРСР дільниця серійного випуску новітніх комплексів телемеханіки – ТМ-320, що використовувалися для дистанційного управління технологічними процесами і цілими промисловими об’єктами в різних галузях народного господарства.