Перші письмові згадування про Черняхів відносяться до 1545-го року, коли маленьке поселення входило до складу Польського королівства.

А на картах, що датуються початком XVIII століття, місцевість, де зараз розміщений Черняхів, називалася зловісно: Чортовий ліс. У ті часи дійсно грандіозний лісовий масив починався майже на самій північній окраїні Житомира, приблизно в районі нинішнього Сінного ринку, і простирався аж до нинішнього Володарська-Волинського району – це, повторюю, якщо судити по картах XVIII століття. По легенді, до прийняття Руссю християнства, у цьому лісі функціонувала безліч язичеських святилищ – капищ, а після 988 року величезний лісовий масив став укриттям для тих, хто категорично не був згодний із християнськими нововведеннями й біг у ліси від репресій. Легенда стверджує, що якийсь язичеський жрець, волхв тобто, сколотив з незадоволених впровадженням нової віри цілу дружину, з якою нападав на околишні поселення, палив церкви й убивав християнських священиків. Тому й стали називати ліс Чортовим. Зрештою князівські дружинники піймали волхва й спалили на багатті. Однак назва лісу ще довго фігурувало в історії.

Не беруся затверджувати, наскільки ця легенда відповідає дійсності, однак у Чортовий ліс чомусь побоялися ввійти навіть війська хана Батия. Полчища його обминули Чортовий ліс стороною. А от чи було в ті часи на місці нинішнього Черняхова яке-небудь поселення – невідомо. У самій назві селища простежується його прямий зв’язок із Чортовим лісом. Хоча із цією версією походження назви селища можна посперечатися. У 1545-му році на березі Очеретянки стояло маленьке село, іменоване Черняхів (за іншим даними – Чернихів). Можливо, це те саме село, дароване польським королем у володіння чернігівському воєводі Вацлаву Кутасу – звідси й співзвуччя топоніму “Чернігів”. Точно сказати, звідки відбулася назва “Ченяхів”, сьогодні навряд чи хто зможе – на цей рахунок є тільки версії.