21 липня 1586 року – помістя Вільськ, як містечко, що належало князю Костянтину Костянтиновичу Острозькому - воєводі Київському згадується в акті у скарзі воєводича Волинського князя Іоанна Богушевича Корецького, війта Прокопа Литинського і урядника Криштофа Винарського. У той час бояри, гайдуки і слуги Корецького переходиди через містечко Вільськ, втікаючих від Корецького до володіння Острозького селян та вільських міщан згадуваний війт і урядник перебили, утопили, інших покалічили, а їх зброю і коней пограбували. Містечко Вільськ за часів князів Острозьких було центром заможної і велелюдної волості. Історичні документи називають Вільськ таким же містом, як Житомир Звягель та Черняхів. Цей період історії міста добре документований різними справами переважно судового характеру.
У липні 1950 року в селі Городищі було побудовано сільський магазин Забрідського споживчого товариства, проте пайщики даного споживчого товариства були незадоволені якістю виконаних робіт.
У липні 1950 року голова селянщинської артілі «Червоний лан» Дурицький розформовує кок-сагизну бригаду, що в свою чергу негативно вплинуло на врожайність кок-сагизу в цьому господарстві.
21 липня 1953 року – зафіксовано факт ухилення від процесу хлібозаготівлі головами колгоспів: імені Маленкова с. Крученець – Гладиш та імені Леніна с. Окілок – Голубенко, імені Шверника Мокренщина – Гончаренко, імені Калініна Очеретянка - Горобчук.
У липні 1953 року Черняхівська МТС №1 поповнився новою технікою: 3 комбайни «Сталінець»-4, 2 трактори ДТ-54, 27 сінокосилок, 5 льонокомбайнів, 13 льонобралок, 2 кудельно-приготовлювачі, тощо.
У липні 1953 року передовими колгоспами були: імені Фрунзе, с. Іванків (голова – Дятел), імені Леніна, Сліпчиці (голова – Рябощук), імені Сталіна, Бежів (голова – Бежевець), імені Маленкова, Крученець (голова – Гладиш). Відставали: імені Калініна, Очеретянка (голова – Горобчук), імені Леніна, Троковичі (голова – Проокпчук), 1-Травня, В-Українське (голова -Хабчук), імені Сталіна, В. Горбаша (голова – Пивовар), імені Леніна, Селянщина (голова – Фант), імені Тельмана, Новосілка (голова – Цверк).
21 липня 1972 року - були підбиті попередні підсумки соціалістичного змагання по ходу жнив у районі. Передовиками жнив тоді стали – комбайнери: Микола Дідовець з крученецького колгоспу «Ленінський шлях», Іван Артемчук та Микола Когут з видибрського колгоспу «Дружба», Володимир Корнійчук з високівського колгоспу «Перше Травня». Жаткарі: Микола Кальчук з учгоспу «Україна», Мілентин Марек та Володимр Гелер з високівського колгоспу «Перше Травня», Іван Горкуша з троковицького колгоспу імені Леніна.
21 липня 1983 року – завершились триденні обласні змагання ДТСААФ З військово-прикладного багатоборства, що проходили у Житомирі. Команда нашого району завоювала тоді друге місце. Найкраще виступили: Петро Сікарчук з Трокович, черняхівці Андрій Артемчук, Лариса Пилипчук, які виконали норми першого розряду. Світлана Каплун захищала честь області на республіканських змаганнях які відбулись в Івано-Франківську.
21 липня 1992 року - директором райкоопзаготпрому (колишня заготконтора) стає О. М. Кравченко, який до цього працював головою правління колгоспу «Заповіт Ілліча» попередній директор М. В. Рущенко, якого було звільнено у відповідь на резонансні скандали та слідство по фактах зловживання та крадіжок на підприємстві, перейшов на посаду головного інженера учгоспу «Україна».
21 липня 1996 року – у Горбулівському КСП «Родина» відбулась зміна керівництва. Голова правління Михайло Ілліч Сахневич очолив фірму «Прогрес» із виготовлення гранітних виробів. На його місце, очільником сільгоспіпдприємства став Микола Корольчук, який до цього працював агрономом в одному з господарств Радомишльського району.
21 липня 2014 року - після короткотривалої «відпустки» в зону АТО повертається Максим Бабич з с. Високе, тому активісти не могли втратити нагоду передати ним «гостинець» землякам у вигляді двох ящиків продуктів.
