Професійне свято День пасічника в Україні відзначається в другій декаді серпня. Встановлено Указом Президента у 1997 році. Святкування включає організацію медових ярмарків і культурних заходів, вшанування праці пасічників і бджолярів.

       Про розвиток бджільництва на Черняхівщині, який мед найкращий, та що потрібно знати пасічнику - початківцю, напередодні професійного свята - Дня пасічника розповів нам голова спілки пасічників Черняхівського району, кандидат сільськогосподарських  наук Володимир Маційчук.

-          Володимире Михайловичу, як давно Ви займаєтеся бджільництвом, і що спонукала розпочати цю цікаву справу?

-       Вже майже 20 років як вперше мною, зрозуміло  під чітким контролем старшого брата Віктора, було оглянуто першу бджолину сім’ю, ще через деякий час зібрано і перший медовий врожай. Враження отриманні від викачкі мого першого меду до цього часу неперевершені, тільки підсилюються новими здобутками, навичками та вміннями. Зрозуміло, що перша зустріч із бджолами відбулася набагато раніше, спочатку вони жалять, хто витримує ласку бджіл, може йде далі за медом. Так і мені, стерпілися перші вжалення, отримані на пасіці яку обслуговував брат, під його керівництвом проходив перший досвід пасічникування.

-          На якому рівні розвинене бджільництво Черняхівського району? Що являє собою спілка пасічників?

-          На сьогодні в нашому районі кількість пасічників не менше 200, більшість із них утримують до 5 бджолосімей, є декілька володінь що складаються із більше як 100 сімей. Точної кількості бджолярів та сімей на їх утриманні ніколи не отримаємо, в зв’язку зі зміною розташування (кочівлею) пасік, зростаючої кількості пасічників-початківців та нажаль непоодиноких випадках загибелі самих бджіл. Соціальний портрет сьогоднішнього пасічника змінюється,  бджільництвом займається дедалі більше молодих людей, жінок або чоловіків, перетворюючи цю справу на прибутковий бізнес. Як правило, більшість пасічників мають санітарно-ветеринарний паспорт, проводять необхідні періодичні лабораторні дослідження своїх пасік, це вкрай необхідно для подальшого правового захисту, якщо бджоли потрапили під неконтрольований вплив пестицидів. Є в нас також пасіка із юридичною реєстрацією – ФГ «Пчеландія» с. Вишпіль, де все налаштовано не тільки для виробництва меду, перги, прополісу та воску а й працює комплекс будиночків апітерапії, відвідувачі отримують відмінний релакс та оздоровлення.

Існуюча у нашому районі спілка пасічників, це група пасічників ентузіастів на черговому зібранні яких мене було обрано головою, до того часу спілку очолював Олександр Іщенко. Наразі спілка юридичного статусу не має, діє на добровільних засадах, а її голова виконує представницьку функцію.

Декілька років підряд в День пасічника бджолярі на ринку частували відвідувачів солодким продуктом, восковими свічками та смачними напоями, в цей день вшановували найкращих трудівників пасік. Спілка завжди долучається до зборів продовольчих товарів для пересилки на передову, займається пропагандиською діяльністю здорового способу життя із залученням бджолопродуктів, проводить ознайомчі заняття в школах, на пасіках, зустрічі та збори в Інституті бджільництва. В рамках ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондія (пасічників) - Київ 2013, на базі фермерського господарства «Пчеландія» с. Вишпіль приймали іноземні делегації із усього світу.   

-        Чи можете назвати пасічників, досвід яких став би в нагоді молодим пасічникам, до кого звернутись за допомогою за для початку пасічникування?

-    Кожен пасічник неповторний, кожен має свої традиції, навички, переконання, кожен своїм авторитетом сформував своє коло споживачів та поціновувачів меду, проте справді деякі із них в своїх діях відійшли набагато далі порівняно звичайного виробництва меду. Ось про декого можу сказати:

Іван Бачук – настоятель Православного Храму с. Жадьки Черняхівського району, учитель трудового навчання Жадьківського колегіуму, пасічника, депутат районної ради, власною ініціативою та матеріально-технічною базою розвиває бджільництво у навчальному закладі, вміло та якісно навчає учнів навичкам роботи на пасіці, виготовлення вуликів, інвентарю, переробки сировини бджолопродукції, воску, меду. Проте головним залишається пропаганда здорового способу життя із залученням бджолопродуктів, виявлення творчих здібностей серед учнів та удосконалення навчального процесу біологічного спрямування із залученням практичних занять на пасіці.

Володимир Зіневич – пенсіонер, ініціатор та організатор багатьох зустрічей пасічників із передачі передового досвіду бджільництва та апітерапії, розробив унікальний апівулик для оздоровлення дихальних шляхів. Володимир Петрович є одним із активістів районної спілки пасічників. За його активної підтримки неодноразово проводились обласні та районні виставки досягнень галузі бджільництва, сприяє динамічному розвитку нашої організації.

Загалом, думаю будь-який пасічник не буде скутий в порадах щодо початківця, слід дотримуватись отриманих вказівок, але до того всього повинно бути ще й теоретичне підґрунтя, маєте чітко орієнтуватись в строках виконання робіт, медоносах та фазах росту та розвитку бджіл.

-         Пересічний споживач обмежений в знаннях про корисні властивості меду, родичі пасічника крім меду, можуть ще розповісти про пергу та прополіс, а от Ви як спеціаліст даної галузі, наведіть розширений перелік бджолопродукції?

-        Звісно мед є головним продуктом діяльності бджіл. Його властивості дозволяють підтримувати організм людини в здоровому стані, певним чином проводити балансування обігу поживних речовин. Антибактеріальні та антисептичні властивості меду цінні, та все ж вони безсилі перед теперішніми агресивними расами хвороб, а тому мед краще вживати за для профілактики, оскільки основна його дія це зміцнення імунітету, достатньо буде вживати 1-2 столової ложки в день.

Пилок або бджолине обніжжя, після обробки ферментами бджоли перетворюється на пергу є цінним вітамінним комплексом, споживання якого кратно менше меду, проте цінність набагато вища.

Прополіс – дійсно чудодійний продукт, який бджоли відбирають із виділень рослин та використовують для знезараження свого дому. Використовується в медичних цілях для загоювання ран та спиртових витяжок.

Віск – поряд із медом найдавніший продукт обігу бджільництва, всебічне використання забезпечило високу його популярність, цінний в нетрадиційній медицині.

Бджолиний яд – використовується в чистому вигляді та у вигляді ужалень переважно для лікування опорно-рухового апарату.

Бджолиний підмор – цінний, як засіб очищення крові, нормалізації артеріального тиску.

Гомогенат трутневих личинок та маточне молочко – сильний біологічний стимулятор, використовується в нетрадиційній медицині для лікування статевих розладів.

Безконтактна дія – біополе, вплив та нейтралізація негативної енергії.

Вібрація бджіл – мікрорезонансне випромінювання (використання бджололежанки) що впливає імунномодулюючим чином на організм, відшукує внутрішні резерви організму до саморегуляції.  

Запахи – мікрочастинки пилку, нектару, прополісу та ін. що зависають в повітрі і вдихаються за час перебування біля вулика мають позитивну дію на органи дихання.

Крім цього неповного переліку продуктів бджільництва, слід врахувати ще чудовий настрій отриманий під час передування на пасіці та спілкування із пасічником.  Тож користуючись нагодою вітаю своїх колег з професійним святом, зичу здоров’я, сил, творчої вдачі та наснаги.

А ми дякуємо Володимиру Михайловичу за гарну розмову, теж приєднуємось до вітання з їх чудовим святом. До нових зустрічей.