26-28 серпня 1950 року – проходила районна конференція вчителів. Учасники конференції заслухали і обговорили доповіді: секретаря РК КП(б)У Котової, начальника РВНО Малинівського та інших. Котова та Малинівський відзначили покращення навчально-виховної роботи з учнями в Черняхівській, Високівській середніх школах, Троковицькій семирічній. Незадовільно була організована комсомольська робота в Бежівській, Новопільській і Вільській семирічних школах. Гостро критикувалися педколективи Дівочківської, Городищенської, Вільської семиричних шкіл, Щеніївської, Новосілківської та Ксаверівської початкових за низьку успішність учнів.

26 серпня 1976 року – було утворено Черняхівське міжрайонне виробниче управління з експлуатації газового господарства.

Районна газета «Колгоспник Черняхівщини № 70(2950) за 27 серпня 1950 року повідомила, що у 1949 році кок-сагизна ланка Марії Сич (Троковицький колгосп ім. Леніна) енергійно взялася за виконання дорученої їй справи – вперше розпочала вирощувати кок-сагиз. За підсумками 1949 року вони зібрали найвищий в районі врожай коріння кок-сагизу – по 50 ц. з га. А також насіння - по 25 кг з гектара.

28 серпня 1861 року – до Житомирської гімназії від священика Павла Дашкевича надійшло «Прошение о принятии на обучение его сына Николая».

28 – 29 серпня 1950 року – група артистів Московського драматичного театру під керівництвом заслуженого артиста РСФСР В. І. Новикова перебувала на гатролях у Черняхові. У перший день колектив театру поставив п’єсу «Человек с того света» Духовичного і Слободського. На другий день черняхівці дивилися п’єсу «Замужняя невеста» - Грибоєдова, Шаховського і Хмельницького. Захід відвідало 400 чоловік.

Для укладання договору до Гадяча 30 серпня 1658 року прибула повноважна польська делегація на чолі з волинським каштеляном Казимиром Беньовським. За умовами договору Україна, як незалежна держава під назвою Велике князівство Руське, входила на рівних правах із Польщею і Литвою до складу Речі Посполитої. Автором проекту Гадяцького договору вважається Юрій Немирич – визначний державний і політичний діяч, дипломат, власник великих маєтків на Полтавщині.

Газета "Український козак" від 31 серпня 1919 року писала, що в повстанських загонах Соколовських воював письменник Клим Поліщук (1891-1937), якого все життя хвилював "граціозний образ гнучкої, золотокосої, синьоокої панни Марійки". Він залишив нам оповідання "Отаманша Соколовська", видане 7 вересня 1920 року.

В оповіданні «Отаманша Соколовська» Клим Поліщук описує події, що відбулися у селі Горбулів на Житомирщині. Він розповідає про жінку – Олександру Соколовську, яка волею долі у 17 років очолила повстанський загін. З 1917 року Україна була окупована військами більшовиків. Проти нашестя окупантів виступала Армія Української Народної Республіки, яка діяла при підтримці повстанських загонів. Особливо активними повстанці були на Волині – саме там діяла отаман Маруся (псевдонім). Тендітна отаманша Маруся Соколовська виявилася достойною військовою керманичкою подібно до легендарної Жанни д’Арк. Клим Поліщук особисто знав дівчину і ось що він пише про неї: «Я мовчки дивився на її стрункий стан, в сірому захисного кольору платті, на коротко підстрижене волосся і сині, з таємними вогниками, очі, і не міг вимовити жодного слова… Вона була у чоботях з острогами, в короткій спідниці, синій чумарці, і сірій шапці з червоним шликом, вздовж якого було написано: «Смерть ворогам України!»

Чітка сюжетність у поєднанні з гіркою іронією й «готичною» романтикою оповідань часів війни, залишається неперевершеною в поліщуковому літературному доробку. Правда, написав він більшість цих творів переважно пізніше, за кілька років, у Галичині.

 Оповідання й новели Клима Поліщука несподівано змальовують громадянську війну з УНРівської, «петлюрівської» точки зору – без авангардизму та червоного пропагандистського пафосу. У своїх творах він стриманий, скептичний, спостережливий. Війна в більшості оповідань є цілковитим хаосом, позбавленим сенсу, в якому не спрацьовують навіть елементарні гуманні правила.

31 серпня 1952 року – при Головинському кар’єроуправлінні відкрито нове ремісниче училище, щоб готувати кадри для гірничої промисловості.

31 серпня 1993 року – на території ринку відкрито фірмовий магазин орендного підприємства ковбасних виробів.

У серпні 1961 року першим секретарем Черняхівського РК КПУ було вдруге обрано Петра Докіля.

У серпні 1984 року в Черняхові урочисто відкрито новий районний будинок культури.

Серпень 1988 року – педколективи району поповнилися 46 випускниками педагогічних вишів і училищ.